Головуючий у 1 інстанції - Луганський В.І.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
25 березня 2011 року справа №2а-969/11/1213 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гаврищук Т.Г.
суддів Білак С.В. , Сухарька М.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 13 січня 2011р. у справі № 2а-969/10/1213 (головуючий І інстанції Луганський В.І.) за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання проведення перерахунку пенсії,-
Постановою Ленінського районного суду м.Луганська від 13 січня 2011р. у справі № 2а-969/10/1213 задоволено частково позов ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, внаслідок чого визнана неправомірною відмова Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_2 у здійсненні перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії, передбаченої ст. 50 Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.12.10р. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким позивачу у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким позивачу задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 157422 від 26.11.10р. Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК № 504175 від 16.11.10р. позивачу при повторному огляді встановлена 2 група інвалідності з 16.11.10р. по 16.11.13р., пов'язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Позивачу була призначена пенсія по інвалідності, внаслідок встановлення 2 групи інвалідності.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
За приписами ст.50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі, зокрема, інвалідам III групи, 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Колегія судів не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною третьою доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності 31 березня 2005 року), тоді як частина третя статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-15 (набрав чинності 13 грудня 2005 року).
Згідно до частини 3 статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
За приписами частини 3 статті 4 Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року № 966-14 (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року) прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначені Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000року № 2017-3, за приписами ст.17 якого до основних державних соціальних гарантій включаються мінімальний розмір пенсії за віком. Частиною другою зазначеної статті встановлено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст.19 цього Закону виключно законами України визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
За таких обставин, колегія суду погоджує висновок суду першої інстанції щодо неправомірною відмови Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії, передбаченої ст. 50 Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату на користь позивача додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.12.10р.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії по інвалідності у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести такий перерахунок позивачу, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком, що розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За приписами ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.
Статтею 10 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Таким чином, позивач отримує пенсію, яка призначена на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за призначенням пенсії згідно Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не звертався, а тому відсутні підстави для перерахування основної пенсії позивачу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області, ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 13 січня 2011р. у справі № 2а-969/10/1213 - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 13 січня 2011р. у справі № 2а-969/10/1213 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
ОСОБА_3