Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В., Бєломєстнов О.Ю., Зінченко О.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
16 березня 2011 року справа №2а-26600/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гаврищук Т.Г.
суддів Білак С.В. , Компанієць І.Д.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011р. у справі № 2а-26600/10/0570 (головуючий І інстанції Стойка В.В., Бєломєстнов О.Ю., Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Центрально-міського районного суду м.Горлівки Донецької області про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості по заробітній платі,-
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Центрально-міського районного суду м.Горлівки Донецької області про визнання незаконною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заборгованості по заробітній платі.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011р. у справі № 2а-26600/10/0570 позовні вимоги ОСОБА_4 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Центрально-міського районного суду м.Горлівки Донецької області задоволено частково, внаслідок чого визнана протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати судді Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Грицаюк Ніни Миколаївни за період з 19 серпня 2009 року по грудень 2009 року з розрахунку 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на момент проведення виплат; визнана протиправною бездіяльність Територіального Управління Державної судової адміністрації в Донецькій області щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати судді Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Грицаюк Ніни Миколаївни за період з 19 серпня 2009 року по грудень 2009 року з розрахунку 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на момент проведення виплат; визнана протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати судді Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Грицаюк Ніни Миколаївни за період з 19 серпня 2009 року по грудень 2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, станом на момент проведення виплат; зобов'язано Територіальне Управління Державної судової адміністрації в Донецькій області провести судді Центрально-Міського районного суду міста ОСОБА_4 перерахунок заробітної плати за період з 19 серпня 2009 року по грудень 2009 року, визначивши розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законодавством на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов'язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу; зобов'язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати; зобов'язано Державну судову адміністрацію України виділити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Донецькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритому у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої судді Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Грицаюк Ніни Миколаївни з 19 серпня 2009 року по грудень 2009 року заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з 19.08.2009року по грудень 2009 року з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Міністерство фінансів України не погодилось з зазначеною постановою суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на прийняття її з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області не погодилась з зазначеною постановою суду, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на прийняття її з порушенням норм процесуального та матеріального права. Скаржник вказував на те, що він є неналежним відповідачем.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач з серпня 2003р. працює на посаді судді Центрально-Міськогоо районного суду міста Горлівка Донецької по теперішній час.
Згідно розрахунку Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області від 07.10.10р. заробітна плата позивачу за період грудень 2007р.- грудень 2009р. виплачувалася виходячи із посадового окладу 2490 грн., розмір якого обчислювався із мінімальної заробітної плати 332 грн.
Частиною 1 статті 44 Закону України «Про статус суддів» встановлено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Відповідно до частини 2 цієї статті розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007р. (який набрав чинності з 01.01.2008р.) частина 2 статті 44 Закону України «Про статус суддів» викладена в редакції, згідно якої розміри посадових окладів суддів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Наведену зміну визнано неконституційною згідно з ОСОБА_5 Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008р.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 22.05.2008р. була відновлена дія частина 2 статті 44 Закону України «Про статус суддів», за приписами якої розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що гарантований мінімальний посадовий оклад судді не може бути меншим встановленого вищеназваного співвідношення. А тому, не виконання цього принципу є порушенням конституційного права суддів на отримання заробітної плати, визначеної Законом.
Згідно до ст.8 Закону України «Про оплату праці» (в редакції, чинної у спірний період) умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадку, передбаченого частиною першою статті 10 цього Закону.
Як вбачається зі змісту абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005 № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та заступника Голови Верховного Суду України», посадовий оклад Голови Верховного Суду України з 01.06.2005 визначено у 15 розмірів мінімальної заробітної плати.
Судом встановлено, що на рівні Закону посадові оклади професійних суддів не встановлювались.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів» було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів місцевих судів із додержанням наведеного у ч.2 ст.44 Закону України «Про статус суддів» принципу відсоткового співвідношення. Відповідно до зазначеної схеми посадовий оклад судді Центрально-Міського районного суду міста Горлівка Донецької складає 7,5 мінімальних розмірів заробітної плати.
Кабінетом Міністрів України 21 грудня 2005року прийнято постанову № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів», згідно до якої розміри посадових окладів суддів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865» зазначену постанову доповнено, зокрема, пунктом 4-1, яким установлено, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2007року, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2007року та Вищого адміністративного Суду України від 29 жовтня 2009року, в адміністративній справі за позовом особи до держави Україна, Кабінету Міністрів України, треті особи - Державне казначейство України, Державна судова адміністрація, про визнання протиправною бездіяльність та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, визнано протиправним і скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці суддів».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям, пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року дана постанова окружного суду залишена без змін, однак питання щодо повороту виконання судового рішення не прийнято, а тому постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865» та пункт 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 856 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року, тобто з часу набрання чинності рішення суду першої інстанції та є обов'язковою для виконання саме з цього часу.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що невиплата позивачеві заробітної плати, розрахованої з посадового окладу у розмірі 7,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні, починаючи з 19 серпня 2009 року є звуженням його природного права на отримання належної заробітної плати від держави як конституційної гарантії, пов'язаного з одночасним порушенням державою конституційної гарантії недоторканості судді, втручанням виконавчої влади у виключну сферу судової влади.
Згідно із пунктом 5 статті 116 Закону України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року № 3018-ІІІ, ОСОБА_5 суддів України розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів; розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань; здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність.
ОСОБА_5 суддів України від 27 червня 2008 року № 105 зобов'язано Державну судову адміністрацію України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди України обрахувати і включити до бюджетного запиту на 2009 рік кошти, необхідні для здійснення перерахунку заробітної плати, щомісячного грошового (довічного) утримання та вихідної допомоги суддям за період з 1 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року та за період 2005 - 2008 роки, у зв'язку з визнанням протиправним та скасування пунктів 4-1, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» відповідно до постанов Печерського районного суду м. Києва від 21 грудня 2005 року і 19 березня 2007 року, а також підготувати пропозиції про внесення змін до скасованих постанов Уряду.
Статтями 32-37 Бюджетного кодексу України на Міністерство фінансів України покладено обов'язок щодо складання проекту закону про Державний бюджет України, визначення основних організаційно-методичних засад бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення проекту Державного бюджету України, визначення на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України, визначення на підставі основних макропоказників економічного та соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді загального рівня доходів та видатків бюджету і надання оцінки обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.
Головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України в терміні та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.
Відповідально до статті 111 Бюджетного кодексу України, Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України. Згідно із пунктів 1, 2 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року № 14, Державна судова адміністрація України (ДСА) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
ДСА у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_5 України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, рішеннями з'їзду суддів України та ОСОБА_5 суддів України, цим Положенням.
Згідно із нормами статті 126 Закону України «Про судоустрій України», Державна судова адміністрація, зокрема готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону; здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів. Згідно приписів статті 58 Бюджетного кодексу України, ДСА України є розпорядником коштів, а тому зобов'язана організовувати розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке, в свою чергу, за результатами аналізу приймає рішення щодо включення бюджетного запиту до пропозицій проекту Державного бюджету, готує проект Закону України про Державний бюджет України. Видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені Конституцією України за законами України та не можуть бути скасовані чи змінені без відповідної компенсації.
Тобто, Державна судова адміністрація України повинна була внести до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв'язку з визначенням судом незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям, пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865» та пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», що не було виконано в порушення вимог статей 20, 21 Бюджетного кодексу України, у зв'язку з цим, порушено принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.
Державна судова адміністрація України не забезпечила подання кошторису на суми гарантованих законом заробітних плат суддів до Міністерства фінансів України та не здійснила фінансування витрат на виплату заробітної плати суддям в повному розмірі, тому для реального виконання судових рішень щодо виплати заробітної плати суддям, Державна судова адміністрація України повинна отримати за рішенням суду з Державного бюджету України додаткове фінансування на бюджетну програму «Виконання рішень судів на користь суддів», виділення якого здійснює Міністерство фінансів України.
Відповідно до наказу ДСА України від 09 червня 2004 року № 82/04 “Про організаційні заходи щодо забезпечення подання на затвердження штатних розписів апаратів місцевих та апеляційних судів” обов'язок подавати штатні розписи до ДСА із зазначенням розміру фінансування оплати праці суддям покладено на Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, який і здійснює фактичну виплату заробітної плати позивачу. Зазначені повноваження сторонами не оспорюються. Однак, зміни до штатних розписів не вносилися.
Таким чином, на звернення Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області, як суб'єкта владних повноважень, на який законодавством покладено обов'язок проінформувати Державну судову адміністрацію України - головного розпорядника бюджетних коштів на утримання судової системи, щодо необхідності здійснення перерахунку заробітної плати позивача з нового розміру посадового окладу, Державна судова адміністрація України не прийняла заходи щодо корегування посадового окладу позивача та кошторису суду з урахуванням визнання нечинним п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865”та пункт 41 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005року № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів”.
З огляду на зазначене, відповідачами не було своєчасно здійснено відповідного перерахунку посадового окладу та грошового забезпечення позивачу, оскільки нарахування заробітної плати та грошового утримання з 19 серпня 2009 року здійснювалося на підставі скасованого пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 3 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Внаслідок цього заробітна плата позивача з 19 серпня 2009 року обчислювалася виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн., встановленої станом на 21 грудня 2005 року, без урахування підвищення мінімальної заробітної плати на підставі відповідних Законів України про Державний бюджет України, чим порушено право позивача на належне матеріальне забезпечення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно було задоволено позовні вимоги.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Міністерства фінансів України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011р. у справі № 2а-26600/10/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2011р. у справі № 2а-26600/10/0570 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: С.В. Білак
ОСОБА_3