Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
01 вересня 2010 року справа №2а-1713/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по адміністративній справі №2а-1713/10/1270 за позовом Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 грудня 2009 року № 0001042360/0, -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі №2а-1713/10/1270 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Луганський патронний завод» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську задоволено повністю, внаслідок чого визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську форми «В1» від 21 грудня 2009 року № 0001042360/0, яким закритому акціонерному товариству «Луганський патронний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язання наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 79035,00 грн. (сімдесят дев'ять тисяч тридцять п'ять гривень нуль копійок).
В апеляційній скарзі Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Позивач в письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Особи, які беруть участь у справі, прокурор у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна перевірка позивача з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2008р. за результатами якої складений акт від 10.12.2009р. № 1121/23-616/32201889 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2009р., яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2008р. на 79035грн.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведеного рішення послужив висновок податкового органу про порушення позивачем п. 1.8 ст.1 та п.п 7.7.2., п. 7.7., ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства у банку за червень 2008 року на суму 79035,00 грн., а саме:
В акті перевірки зазначено, що одним з основних постачальників у
травні 2008 року" є ТОВ "Компанія "Раритет" (ід.к. 24998523, м. Дніпропетровськ, смт Юбілейний, вул. Зоряна, 15). Згідно умов договору від 30.01.06 № 39/5/01-06 ТОВ "Компанія "Раритет" поставило біметал № 3, лента (сталь) 18 ЮА на загальну суму 3204060,00 грн. в т.ч. ПДВ 534010,00 грн.
Питома вага суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року по даному контрагенту складає 79035 грн.
До Дніпропетровської МДПІ було направлено запит від 22.09.08 № 34510/23-624 щодо надання інформаційної довідки. В отриманій інформаційній довідці було зазначено, що сума зобов'язань з ПДВ по операціях з даним платником складає більш 30%.
В довідці зустрічної перевірки від 13.03.09 №64 зазначено що ТОВ «Компанія «Раритет» є посередником. Постачальниками є ТОВ «Раритет-Н» (іпн. 310491304178), та ПП ПКФ «Авіста».
До ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська направлено запит про проведення зустрічної перевірки ПП ПКФ «Авіста». Згідно отриманої довідки зустрічної перевірки ПП ПКФ «Авіста» створено невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Фактично, у періоді, що перевірявся ПП ПКФ «Авіста» фінансово-господарською діяльністю не займалося. Загальна частка податкового кредиту ТОВ «Компанія «Раритет», яка сформована за рахунок цього підприємства - 70,07%, сума бюджетного відшкодування - 55 380 грн.
Виходячи з вищенаведеного, Ленінська МДПІ у м. Луганську вважає, що позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства у банку за червень 2008 року на суму 79 035грн.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” за приписами п.п.7.7.1 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Законом України „Про податок на додану вартість” введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання.
Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару.
Обов'язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку - покупця.
Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.
Із змісту пункту 1.8 ст. 1 наведеного Закону вбачається, що „бюджетне відшкодування” - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов'язок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку - покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.
За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на отримання суми бюджетного відшкодування пов'язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» не пов'язує право платника податку на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість із закінченням перевірок до кінцевого виробника та фактом підтвердження сплати податку контрагентами позивача по всьому ланцюгу постачання, оскільки від'ємне значення податку на додану вартість є коштами платника податку, які він сплатив продавцям (постачальникам) товару (послуг) в ціні таких товарів (послуг). Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави здійснити повернення коштів за результатами відповідного звітного періоду.
Факт здійснення позивачем господарської операції з придбання продукції у ТОВ «Компанія «Раритет» підтверджується матеріалами справи.
Довідкою 23525031.235 № 5355/7/23-414 від 25.03.2009 року, складеною Дніпропетровською МДПІ, за результатами проведення позапланової перевірки ТОВ Компанія «Раритет» також підтверджено факт виконання угод по поставці позивачеві товару за спірними податковими накладними та включення ТОВ “Компанія “Раритет” сум податку на додану вартість до складу податкових зобов'язань за квітень та червень 2008р.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо недоведеності податковим органом правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування від'ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі “Интерсплав проти України”.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі № 2а-1713/10/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі № 2а-1713/10/1270 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Сухарьок М.Г.
ОСОБА_2