25 серпня 2015 рокусправа № П/811/1958/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі № П/811/1958/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
19.06.2014 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04 червня 2014 року, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 6800 грн. за продаж алкогольного напою пива неповнолітній особі.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградської області від 04 червня 2014 року, яким на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 6800 грн.
Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, та просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26 квітня 2014 року ОСОБА_2, яка проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з сином, ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2), та чоловіком, ОСОБА_4, надала письмові пояснення органам внутрішніх справ. Вона пояснила, що 17 квітня того ж року її син на прохання чоловіка придбав у магазині пиво.
26 квітня 2014 року працівники міліції отримали пояснення ОСОБА_4, який підтвердив зміст згаданого прохання та придбання ОСОБА_3 пива.
Неповнолітній ОСОБА_3 підтвердив працівникам органу внутрішніх справ факт придбання пива у позивача.
Позивач, надаючи пояснення правоохоронцям, заперечила реалізацію пива неповнолітньому ОСОБА_3
26 квітня 2014 року працівники міліції склали протокол стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 156 КУпАП щодо факту реалізації 17 числа того ж місяця і року пива неповнолітній особі.
Водночас, направили подання до відповідача стосовно застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 господарської санкції (а.с.38).
Протокол про адміністративне правопорушення орган внутрішніх справ направив для розгляду до орану місцевого самоврядування за місцем проживання позивача, але орган місцевого самоврядування не прийняв жодного рішення.
Розглянувши подання, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 04 червня 2014 року, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію у сумі 6800 грн. за продаж пива неповнолітній особі (на підставі частини 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - Закону)).
Непогодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що свідки ОСОБА_4, ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 перебувають на диспансерному обліку лікаря психіатра з приводу захворювань, які пов'язані з розумовою відсталістю, а тому їх пояснення не можуть братись до уваги. Тим самим, відповідач не надав допустимих доказів, які б доводили провину позивача.
Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Так, частина 2 статті 17 Закону передбачає відповідальність за ігнорування заборони, яка встановлена пунктом 1 частини 1 статті 15-3 цього ж Закону.
Цією нормою права заборонено продаж пива особам, які не досягли 18 років.
Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що факт реалізації позивачем пива неповнолітній особі доводиться матеріалами перевірки, які надійшли від правоохоронного органу.
Згідно матеріалів перевірки доказами вчинення делікту є показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3
Однак, свідків, які б бачили безпосередньо факт реалізації пива, органи внутрішніх справ не встановили.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що показання неповнолітньої особи та її батьків не можуть братись до уваги відповідно до приписів пункту 1 частини 2 статті 65 КАС України, оскільки всі ці особи перебувають на диспансерному обліку лікаря психіатра з приводу захворювань, які пов'язані з розумовою відсталістю.
Окрім того, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що пояснення від свідків відбирались через 10 днів після придбання пива, про яке вони вказали.
Отже, відповідач не надав допустимих доказів, які б доводили провину позивача.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 24.11.2014 року у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, судова колегія-
Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський