Суддя-доповідач - Білак С. В.
Головуючий у 1 інстанції - Віхрова В.С.
19 серпня 2015 рокусправа № 804/7146/15
приміщення суду за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети "Правда", 29
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , секретар судового засідання - Фірсік Д.Ю., за участю представника позивача - Шляєва І.В., представника відповідача - Гордієнко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі №804/7146/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківська селекційно-дослідна станція 2000» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк», треті особи - ОСОБА_4, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Синельниківська селекційно-дослідна станція" (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» (далі - відповідач), треті особи - ОСОБА_4, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просив визнати дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» Славінського В.І. щодо визнання нікчемним договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та ОСОБА_4 протиправними; визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» Славінського В.І. від 28.04.2015 р. щодо визнання нікчемним договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та ОСОБА_4
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінським В.І. на адресу позивача було направлено повідомлення № 1390 від 22.04.2015 року про нікчемність договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та ОСОБА_4
Відповідачем не було визначено конкретної підстави нікчемності правочину від 12.02.2015 року, які передбачені у ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та не наведено, яким саме ознакам нікчемності, визначеним чинним законодавством України, не відповідає договір про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 року. Зазначений договір укладено та виконано до запровадження в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» тимчасової адміністрації, тобто до 14.02.2015 року, що не враховано відповідачем.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року позов було задоволено.
Визнано дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» Славінського В.І. щодо визнання нікчемним договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та ОСОБА_4 протиправними.
Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» Славінського В.І. від 28.04.2015 р. щодо визнання нікчемним договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та ОСОБА_4
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінський В.І. у повідомленні про нікчемність договору про виконання зобов'язання третьою особою, укладеного 12.02.2015 року між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Златобанк», зазначив підставу його нікчемності, а саме - п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Суд першої інстанції не врахував, що направлення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінським В.І. повідомлення про нікчемність договору про виконання зобов'язання третьою особою, укладеного 12.02.2015 року між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Златобанк», не порушує права та інтереси позивача.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Треті особи до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 05.02.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Синельниківська селекційно-дослідна станція 2000» (позичальник) та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» (кредитодавець) було укладено кредитний договір № 21/2/13-КL, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору (п. 1.1 кредитного договору).
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 29 500 000,00 грн. Кінцева дата повернення кредиту не пізніше 04.02.2015 року включно.
21.11.2014 року між позивачем та позичальником-банком було укладено договір про внесення змін № 12 до Кредитного договору № 21/2/13-КL від 05.02.2013 року, відповідно якого максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 39 250 000, гривень. Кінцева дата повернення кредиту не пізніше 16.01.2017 року включно.
12.02.2015 року між позичальником-банком та третьою особоюОСОБА_4 було укладено договір про виконання зобов'язання третьою особою, за умовами якого третя особа (новий боржник) здійснює виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківська селекційно-дослідна станція 2000» за кредитним договором № 21/2/13-КL від 05.02.2013 року, а банк надає свою згоду на виконання новим боржником зобов'язань за первісного боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківська селекційно-дослідна станція 2000») за вказаним кредитним договором в сумі 28 420 273,98 грн. (п. 1.1 Договору про виконання зобов'язання третьою особою).
Згідно п. 1.2 вказаного договору від 12.02.2015 р. сторони домовились, що новий боржник зобов'язаний виконати зобов'язання за кредитним договором, спрямував зазначені грошові кошти на погашення заборгованості перед кредитором за кредитним договором.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач не був стороною спірного договору, хоча спірним договором на нього покладено обов'язки щодо виконання кредитного договору.
Згідно із випискою по особовим рахункам з 11.02.2015 р. по 13.02.2015 р. відбулося погашення кредитної заборгованості позивача за рахунок нового боржник на загальну суму 28 420 273,98 грн.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Правління НБУ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» від 13.02.2015 р. за №105, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» від 13.02.2015 р. за №30, згідно з яким призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» Славінського В.І. та з 14.02.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» до 13.05.2015 р. включно.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славінським В.І. на адресу позивача було направлено повідомлення № 1390 від 22.04.2015 р. про нікчемність договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р. укладеного між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та третьою особою ОСОБА_4
У повідомленні в якості правої підстави його прийняття зазначено положення п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. №4452 (надалі Закон №4452).
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 12.05.2015 р. №310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерною товариства «Златобанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» від 13.05.2015 р. № 99 згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Златобанк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського В.І. до 12.05.2016 року включно.
За змістом частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.
Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За приписами ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.38 вищезазначеного Закону уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Як вбачається із матеріалів справи, спірним по справі є дії та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк» Славінського В.І. від 28.04.2015 р. щодо визнання нікчемним договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та ОСОБА_4
Колегія суддів встановила, що відповідачем не приймалося рішення від 28.04.2015 р. щодо визнання нікчемним договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015р., доказів існування такого рішення позивачем до суду не надано.
Статтею 8 Загальної декларації прав людини проголошено, що кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Згідно частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Засобом судового захисту прав, свобод та інтересів особи є письмове звернення до суду в якому міститься вимога зацікавленої особи про захист свого права або законного інтересу, що підлягає розгляду та вирішенню в установленому законом порядку. Отже, письмове звернення до суду є правовим інструментом щодо захисту порушеного або оспорюваного суб'єктивного права, або законного інтересу, що містить певні вимоги і адресований саме суду, оскільки лише суд від імені держави, перевіривши факти об'єктивної дійсності, усуває спірність права або, встановивши порушення права, застосовує примусові заходи щодо його відновлення, а також захищає інтерес, охоронюваний законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, йдеться про захист не будь-якого інтересу, а тільки правового, або інакше - легітимного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо визнання нікчемним договору про виконання зобов'язання третьою особою від 12.02.2015 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та ОСОБА_4 не порушує прав, свобод та інтересів позивача, так як він не є стороною цього договору, а погашенням кредиту позивача третьою особою ОСОБА_4 є погашенням зобов'язання останнього та припиненням його правовідносин з банком.
Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому постанова суду підлягає скасуванню, а в позові позивачу необхідно відмовити в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року у справі №804/7146/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківська селекційно-дослідна станція 2000» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, треті особи - ОСОБА_4, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - скасувати.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Синельниківська селекційно-дослідна станція 2000» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, треті особи - ОСОБА_4, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 19 серпня 2015 року, в повному обсязі постанова складена 25 серпня 2015 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий суддя С.В. Білак
Судді Н.А. Олефіренко
В.А.Шальєва