Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
11 серпня 2010 року справа №2а-1394/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі №2а-1394/10/1270 за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області
про скасування постанови № 15-12/104-3 від 17.08.2009 року про застосування економічних санкцій,-
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі №2а-1394/10/1270 відмовлено в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Водоканал» до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області про скасування постанови № 15-12/104-3 від 17.08.09р. про застосування економічних санкцій.
В апеляційній скарзі Комунальне підприємство «Водоканал» просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідачем було проведено перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства, за результатами якої складений акт № 15-12/104 від 13.07.09р., яким встановлено нераціональне використання електроенергії, яке склало 10170226кВтг/рік (54,3% від загального споживання) на суму 7154681,57грн. в тому числі із-за недодержання технологічної дисципліни: відхилення коефіцієнта потужності системи електропостачання від величини нормативного (граничного) - 255515,9кВтг/рік склали на суму 207274,5грн.; перевищення поточних індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (ІТНВПВ) - 2296613,3 кВтг/рік на суму 1607121,22грн.; із-за перевищення загально виробничих норм питомих витрат - 7618096,8кВтг на суму 5340285,85грн.
Позивачем не оспорюється встановлений під час перевірки факт нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів.
На підставі наведеного акту відповідачем було складено постанову № 15-12/104-3 від 17.08.09р. про застосування економічних санкцій (підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів), якою застосовано підвищену плату за перевитрати електричної енергії - 2296613,3 кВт*г у розмірі 1609925,92 грн.
Статтею 26 Закону України «Про енергозбереження» встановлено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України.
Згідно до вимог ст.11 цього Закону економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають: е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами; є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.
Поняття «нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів» наведено у ст.1 цього Закону за приписами якої це - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.
Нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів відповідно до пункту «є» статті 27 Закону України «Про енергозбереження» є порушення законодавства про енергозбереження і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність.
Постановою Кабінету міністрів України від 2 вересня 1993 р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві “ затверджено розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями).
Згідно до п.2 цієї постанови за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.
Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.
Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані технологічною недосконалістю процесів і на виконання робіт потрібні значні матеріальні і фінансові ресурси, то за погодженням із споживачем встановлюється термін для їх виконання. У разі невиконання робіт у зазначений термін споживач надалі до їх завершення сплачує за перевитрачений обсяг газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в подвійному розмірі встановленої на них ціни.
При здійсненні перевірки було встановлено нераціональне використання електроенергії внаслідок недодержання позивачем технологічної дисципліни, а тому позивач зобов'язаний сплатити підвищену плату за річний обсяг перевитрат електроенергії у двократному розмірі встановленої на них ціни.
Доводи позивача з посиланням на неправомірне застосування відповідачем тарифу електроенергії при визначенні розміру підвищеної плати, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що розмір підвищеної плати був обчислений відповідачем виходячи із середнього тарифу за річний обсяг перевитрат електроенергії, який був зазначений позивачем у довідках №3 та №10, наданих відповідачу під час проведення перевірки. Крім того, позивачем не надано жодного доказу в підтвердження зазначеного у позові розміру середнього тарифу на електроенергію.
Згідно до п.15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження 04.08.2000 року № 64, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2000 р. за № 653/4874, рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах своїх повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для визнання недійсної постанови № 15-12/104-3 від 17.08.09р.
Колегія суддів зазначає, обов'язок щодо сплати споживачем підвищеної плати виникає безпосередньо в силу закону при наявності факту перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, незалежно від майнового стану споживача, а тому посилання позивача на тяжкий фінансовий стан та значні збитки, колегією суддів не прийняті до уваги.
На підставі вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі №2а-1394/10/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2010 року у справі №2а-1394/10/1270 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Сухарьок Т.Г.
ОСОБА_2