17 серпня 2015 рокусправа № 310/5606/15-а(2-а/310/614/15)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Юрко І.В. Юхименка О.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізькій області від 15 червня 2015 року у справі № 310/5606/15-а за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови та визнання дій протиправними,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Інспектора ДПС ОСОБА_2, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія ПС2№277362 від 02.06.2015 року та визнати протиправними дії посадової особи та стягнути з державного бюджету на користь позивача усі документально підтвердженні судові витрати пов'язані із судовим процесом.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізькій області від 15 червня 2015 року позов ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ст. 108 КАС України у зв'язку з несплатою позивачем судового збору у розмірі 292,32 грн. за кожні позовні вимоги
Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилався на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на приписи ст.106 КАС України та ст.4 Закону України «Про судовий збір», якими не передбачене сплата судового збору окремо за кожну позовну вимогу немайнового характеру.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.
На виконання вказаної ухвали суду про залишення позову без руху від 15.06.2015 року Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 292,32 грн. згідно квитанції від 23.06.2015 (а.с. 10).
Ухвалою від 15.06.2015 року адміністративний позов було залишено без руху до сплати позивачем судового збору в розмірі 73,08 грн. за кожну позовну вимогу, загальна сума сплати складає 292,32 грн. Також суд зазначив, що позивач не виклав конкретні позовні вимоги, не зазначивши які саме судові витрати слід стягнути з Державного бюджету.
Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції виходив з того, що за кожну позовну вимогу немайнового характеру, які позивач навів в позові, судовий збір підлягає сплаті окремо. Також суд зазначив на необхідність визначення конкретного розміру судових витрат, які він просить стягнути на свою користь.
Колегія суддів не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 ст. 108 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно частини 1 статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частина 2 цієї статті визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову немайнового характеру розмір ставки судового збору складає 0,06 мінімальної заробітної плати. Частиною 1 цієї статті Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 гривень. Отже, судовий збір складає 73,08 грн.
Закон України «Про судовий збір» не передбачає обов'язку позивача у випадку пред'явлення декількох пов'язаних між собою позовних вимог немайнового характеру сплачувати судовий збір за кожну з них.
Крім того, суд першої інстанції необґрунтовано мотивував своє рішення про залишення позовної заяви без розгляду тим, що остання позовна вимога про стягнення з державного бюджету, на користь позивача, усі документально підтвердженні судові витрати пов'язані із судовим процесом є неконкретною так як не зазначені які саме судові витрати слід стягнути з Державного бюджету України.
Колегія суддів зазначає, що вимога про стягнення судових витрат не є позовною і це питання вирішується судом під час прийняття судового рішення за результатами розгляду справи з урахуванням фактично понесених судових витрат, тому під час звернення до суду особа не може визначити розмір цих витрат, а відповідно їх сума не підлягає конкретизації в позовні заяві.
За таких обставин суд першої інстанції не обґрунтовано залишив позов ОСОБА_1 без руху на підставі ч. 1 ст. 108 КАС України за наведених в ухвалі суду підстав.
Щодо викладених в апеляційній скарзі вимог про стягнення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 219,24 грн., колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути вирішенні судом апеляційної інстанції, оскільки кошти були сплачені за подання адміністративного позову, а пунктом 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ст. 87 КАС України, судовий збір віднесено до судових витрат, а згідно ст. 94 КАС України питання про розподіл судових витрат під час ухвалення судового рішення.
Таким чином, питання повернення зайво сплачених судових витрат або їх стягнення з Державного бюджету України підлягає вирішенню судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції залишаючи позов без руху порошив норми процесуального права, що в свою чергу є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 106, 195, 197, 199, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізькій області від 15 червня 2015 року у справі № 310/5606/15-а - скасувати. та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи зі стадії відкриття провадження.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: І.В. Юрко
Суддя: О.В. Юхименко