"21" серпня 2015 р. справа № 804/19884/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці про зобов'язання прийняти до заліку суму пенсії в розмірі 150,00 грн., виплачену громадянину ОСОБА_1, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області звернулось з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці, в якому просило зобов'язати відповідача прийняти до заліку суму пенсії в розмірі 150,00 грн., виплачену громадянину ОСОБА_1, каліцтво якого сталося на території колишнього СРСР та країн СНД.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 21 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року № 2272-III (далі - Закон № 2272), який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Частиною 2 статті 24 Закону № 1105 закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відмовляється від прийняття до заліку суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в України, зокрема, до списку яких належить ОСОБА_1.
Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці не перебуває, ніяких страхових виплат не отримує, що УПФУ в м. Марганці не спростовано.
На виконання Закону № 1105 та Закону № 2272 Правлінням Пенсійного фонду України та Правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийнята спільна постанова від 4 березня 2003 року № 5-4/4, якою затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Також, відповідно до п. 4 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів № 1788, № 1105, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Зазначений перелік є вичерпним і до нього не внесено прийняття до заліку витрат на виплату пенсій громадянам держав - участинків СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в України.
Статтею 21 Закону № 1105 визначений вичерпний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання особам, які отримали травму на підприємствах, розташованих на території країн СНД в зазначеному переліку не значиться.
Згідно п. 6 Порядку № 5-4/4 головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Порядок № 5-4/4 не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Відшкодування витрат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат здійснюється на централізованому рівні.
Таким чином, заявляючи вимоги до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Марганці про зобов'язання прийняти до заліку суми пенсії в розмірі 150,00 грн., виплачену УПФУ м. Марганці громадянину ОСОБА_1 обрано неналежний засіб правового захисту.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.06.2011 року та від 23.03.2010 року по справі № 10/37.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на зазначене, підстави для зобов'язання відповідача прийняти до заліку суми витрат, виплачених УПФУ м. Марганці Дніпропетровської області за жовтень 2014 року в розмірі 150,00 грн - відсутні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України,суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області до Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Марганці про зобов'язання прийняти до заліку суму пенсії в розмірі 150,00 грн., виплачену громадянину ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай