ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 серпня 2015 року № 826/10840/15
Cуддя Окружного адміністративного суду м. Києва Нагорянський С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Деснянського районної в м. Києві державної адміністрації Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації
провизнання дій неправомірними
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянського районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянського районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови позивачу у встановленні статусу та видачі відповідного посвідчення інваліда війни;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянського районної в м. Києві державної адміністрації встановити позивачу статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення інваліда війни.
В обґрунтування позову, позивач вказував, що відповідачем було безпідставно відмовлено у встановленні позивачу статусу інваліда війни на підставі поданих ним документів, які підтверджують його участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань Цивільної оборони.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 23 червня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 08 липня 2015 року.
У судове засідання 08 липня 2015 року з'явилась третя особа - Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, яка адміністративний позов підтримала, про що подала відповідні письмові пояснення.
У зв'язку з неявкою позивача та відповідача, у судовому засіданні 08 липня 2015 року розгляд справи було відкладено на 20 липня 2015 року.
20 липня 2015 року сторони у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи.
Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведених обставин та з огляду на неявку сторін у судове засідання 20 липня 2015 року, суд ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення третьої особи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянського районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.
До заяви позивачем було надано довідку медико-соціальної експертної комісії, із зазначенням групи та причини інвалідності, а також інші документи, що підтверджують участь позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Листом від 24 квітня 2015 року № 34-754 за результатами розгляду заяви позивача, Управління праці та соціального захисту населення Деснянського районної в м. Києві державної адміністрації повідомило, що серед наданих позивачем документів відсутні розпорядчі документи (накази, розпорядження) про залучення ОСОБА_1 до формувань Цивільної оборони. З урахуванням наведеного, позивачу було відмовлено у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, у зв'язку з тим, що надані документи не підтверджують факт залучення до виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.
Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Згідно ч. 1 Закону № 3551-XII, закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
В силу п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII, до інвалідів війни належать також інваліди з числа: осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни встановлено Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 (далі - Положення № 302).
Відповідно до п. 2 Положення № 302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Згідно п. 3 Положення № 302, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення інваліда війни - інвалід».
У відповідності до абзацу 2 пункту 7 Положення № 302, «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина. «Посвідчення інваліда війни» видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. Інвалідам війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення (пункт 10 Положення).
Судом встановлено, що до заяви про отримання статусу та видачі посвідчення інваліда війни, а також до суду, позивачем надано наступні копії документів:
- посвідчення особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія І) Серія НОМЕР_1;
- довідку медико-соціальної експертної комісії Серії 2-19 АГ № 148140 із зазначенням групи (2) та причини інвалідності (пов'язано з роботами по ліквідації наслідків ЧАЕС);
- трудову книжку позивача, згідно записів якої, з 09 квітня 1979 до 01 липня 1987 року позивач працював виконробом в Управлінні будівництва Чорнобильської АЕС;
- маршрутний (подорожній) лист, згідно якого, 26-27, 29-30 квітня та 01-08 травня 1986 року позивач виконував роботи з навантаження піску в мішки, вантажно-розвантажувальні роботи автомашини, навантаження піску і свинцю, підготовка буд майданчика, прийом і укладка бетону, реконструкція будівлі СТО. Місце виконання зазначених робіт: м. Припять, м. Чорнобиль, с. Діброва;
- довідку Управління будівництва Чорнобильської АЕС № 09 від 13 січня 1995 року (вих. 23-09), згідно якої, ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 1986 року.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації від 13 травня 2015 року № 01.01-09/552/3, в якій Департамент підтверджує, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування Цивільної оборони Чорнобильського району і був залучений до виконання заходів ЦО по локалізації джерела радіоактивного забруднення 26-27, 29-30 квітня та 01-08 травня 1986 року.
Як зазначила третя особа в письмових поясненнях по справі, вищевказана довідка видана позивачу постійно діючою комісією з питань розгляду звернень громадян щодо підтвердження участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань цивільної оборони на підставі поданих позивачем документів та з урахуванням чинних на момент аварії нормативно-правових актів з питань цивільної оборони.
Також, позивачем надано розпорядження керівника Цивільної оборони Управління будівництва Чорнобильської АЕС від 19 травня 1986 року про початок організації обліку невоєнізованих формувань, у зв'язку з тим, що в більшості випадків рішення та розпорядження приймаються усно.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що посилання відповідача на відсутність розпорядчих документів (наказів, розпоряджень) про залучення ОСОБА_1 до формувань Цивільної оборони, не може бути єдиною підставною для відмови у встановленні позивачу статусу інваліда війни.
Так, обов'язковими умовами за якими особу можна віднести до інвалідів війни згідно пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є наявність у особи інвалідності, наявність доказів залучення такої особи до складу формувань Цивільної оборони та отримання інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Як підтверджується довідкою медико-соціальної експертної комісії Серії 2-19 АГ № 148140, інвалідність позивача пов'язана з роботами по ліквідації наслідків ЧАЕС.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формування цивільної оборони є доведеним, крім того, позивач має інвалідність, а тому він відповідає вимогам п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та має право на встановлення статусу інваліда війни.
З огляду на те, що позивачем надано відповідачу докази наявності підстав, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд вважає, що підстав для відмови у видачі відповідного посвідчення у відповідача не було.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що позивачем надано відповідачу всі необхідні документи для отримання посвідчення інваліда війни згідно п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у встановленні позивачу статусу інваліда війни та зобов'язати відповідача встановити позивачу статус інваліда війни, а також видати відповідне посвідчення інваліда війни.
Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянського районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення інваліда війни.
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянського районної в м. Києві державної адміністрації встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення інваліда війни.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.І. Нагорянський