ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2015 року м. Київ № 826/16959/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кабукі"
до третя особа про Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Приватне акціонерне товариство "Вавілон" зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабукі" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, третя особа: Приватне акціонерне товариство "Вавілон" про зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (із змінами згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19 вересня 2013 року N 590-VII), відповідно до якої встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Станом на 01.01.2015 р. розмір мінімальної заробітної плати складає 1218,00 гривень.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Як встановлено судом, позовні вимоги позивача носять майновий (п.1 позовних вимог) та немайновий характер (п. 2 позовних вимог).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру, відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції від 19.05.2015 р. на суму 73,08 грн., що приймається судом до уваги в якості доказу сплати за позовні вимоги немайнового характеру.
Однак, доказів сплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру позивачем суду не надано.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру та надати суду доказ такої сплати.
Відповідно до ст. 50 КАС України, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Однак, позивачем до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують правосуб'єктність ТОВ "Кабукі", зокрема, доказів, які свідчать про функціонування вказаної установи станом на дату подання адміністративного позову (статут, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Відповідно до ч. 5 ст. 106 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана директором ТОВ "Кабукі" ОСОБА_1 Однак, доказів на підтвердження її повноважень на підписання позовної заяви (протоколу загальних зборів учасників, наказу про призначення на посаду директора) суду не надано.
За таких обставин, позивачу необхідно надати суду докази на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суд з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 1 ст. 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 181 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
Згідно ч. 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується арешт грошових коштів, який накладений постановою ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 03.02.2015 р. ВП 45280737.
При цьому, до суду позивач звернувся 13.08.2015 р., про що свідчить штамп УДППЗ «Укрпошта» на поштовому конверті.
Отже, зі змісту позовних матеріалів вбачається пропущення строків звернення до суду, передбачених ч. 2 ст. 181 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з наданням підтверджуючих доказів.
Крім того, надані додатки до позовної заяви не засвідчені належним чином, зокрема, відповідно до Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України, Державної уніфікованої системи документації, які затверджені наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. №55 (далі - ДСТУ).
Відповідно до п. п. 4.1 п. 4 та п. п. 5.27 п. 5 ДСТУ відмітка про засвідчення копії документа оформляється шляхом проставляння на копії документа "Згідно з оригіналом", зазначення назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, а також дати засвідчення копії.
Таким чином, у випадку, коли позивачем не були подані оригінали документів, вказані в позовній заяві як додатки, позивачу необхідно подати завірені належним чином копії таких документів.
Підсумовуючи вищенаведене позивачу необхідно надати суду наступне:
- докази, що підтверджують правосуб'єктність ТОВ "Кабукі";
- докази сплати судового збору за майнову позовну вимогу;
- докази перебування ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "Кабукі";
- пояснення щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду;
- завірені належним чином копії додатків до позовної заяви..
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.
Керуючись статтями 106-108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху .
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О.Іщук