ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
12 серпня 2015 року 12:05 № 826/10059/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Аблов Є.В., Шулежко В.П., при секретарі судового засідання Грабовському В.А., розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департамент
Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області
третя особа ОСОБА_2
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4
від відповідача: Маковій О.О.
від третьої особи: ОСОБА_6
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12.08.2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивачка, в особі ОСОБА_1, звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (надалі - Відповідач), третя особа ОСОБА_2 (надалі - Третя особа) про визнання протиправною бездіяльність Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області яка полягає у не вчиненні дій щодо вимог про притягнення до відповідальності забудовника (інших винних в правопорушеннях осіб) за правопорушення в сфері містобудівної діяльності та винесення припису про зупинення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області винести припис про зупинення будівельних робіт по будівництву багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог Позивачка зазначає, що Відповідачем не вчинено жодних дій щодо перевірки будівництва житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1, хоча зі сторони Позивачки не одноразово були звернення, що до не законного будівництва та в порушення вимог законодавства.
В судовому засіданні представники Позивачки підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили задовольни позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та в обґрунтування заперечень зазначає, що Інспекцією були вжити всі дії, які передбачені законодавством в частині проведення будівельних робіт, за результатом перевірки на гр.. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності (постанова від 20.11.2014 р. №А-2011/1.
Представник третьої особи заперечує в повному обсязі в обґрунтування заперечень зазначає, що Замовник будівництва (ОСОБА_2.) у відповідності до чинного законодавства отримав всі дозвільні документи, а саме: містобудівні умови та обмеження, декларація про початок виконання будівельних робіт була зареєстрована Інспекцією ДАБК у Київській області, крім того на даний час вже зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
В судовому засіданні представник третьої особи заперечував проти позовних вимог в повному обсязі та просив відмовити.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року було частково задоволено заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову та вирішено заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_8 проводити будівельні роботи на земельних ділянках, що знаходяться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) та по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2) до вирішення спору по суті.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову без змін від 06.10.2014 року.
ОСОБА_2 було подано декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована Відповідачем 22.10.2014 року.
Позивачка наголошує, що її представниками неодноразово зверталися до Відповідача - Державної архітектурно-будівельна інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області із заявами та скаргами, щодо необхідності проведення перевірки та встановлення факту здійснення самочинного будівництва, а також з вимогами щодо скасування (призупинення) декларації про початок будівельних робіт, зареєстрованої забудовником ОСОБА_2 та винесення припису про зупинення будівельних робіт.
До даних скарг додавались документи, які підтверджують самочинний характер будівництва, а також ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2014 року про заборону проведення будівельних робіт.
Зокрема, направлені: заява від 30.05.2014 року, скарга 15.10.2014 року, скарга від 10.11.2014 року та скарга від 09.12.2014 р. та інші.
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, надані Позивачці відповіді на її звернення наступними листами: від 04.12.2014 р. вих. № 7/10-34/0412/08/03, та від 10.12.2014 року вих. № 7/10-28/1012/03, від 23.12.2014 року вих. № 7/10-11/2312/03, від 06.03.2015 р. № 40-202-19/2082, від 17.04.2015 р. № 10/10- 43/1704/06/02.
Позивачка наголошує, що жодних дій, за отриманими заявами та скаргами відповідачем вчинено не було - перевірка законності проведення будівельних робіт проведена не була, відомості та документи про самочинний характер Будівництва не прийняті до уваги, скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт забудовником ОСОБА_2 здійснена не була, припису про зупинення будівельних робіт також не було. Більше того, не дивлячись на наявність ухвали суду від 06.10.2014 року про заборону проведення будівельних робіт, яка допущена до негайного виконання, відповідач 21.10.2014 року провів реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про не обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області яка полягає у не вчиненні дій щодо вимог про притягнення до відповідальності забудовника (інших винних в правопорушеннях осіб) за правопорушення в сфері містобудівної діяльності та винесення припису про зупинення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1, Суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що посадовою особою Департаменту 14.11.2014 року проведеною перевіркою з виїздом на місце (за адресою: АДРЕСА_1) встановлено, що за зазначеною адресою на земельній ділянці відведеній для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку відповідно до договору суперфіції від 09.09.2014 № 1405 (витяг з державного реєстру речових прав ЕЕМ 694565 від 09.09.2014 року, індексний № 26589002, реєстраційний № 307052932224), загальною площею 0,25 га, розпочато будівництво багатоквартирного житлового будинку загальною площею 5208,6 м2.
Замовнику будівництва - гр. ОСОБА_2 відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації видані містобудівні умови та обмеження забудови зазначеної земельної ділянки від 03.10.2014 року № 213/2014.
Проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_9 та затверджена замовником будівництва від 06.10.2014 наказ № 01.
Частиною 4 ст. 33 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідач зазначає, що під час перевірки встановлено, що замовник будівництва - гр. ОСОБА_2 в семиденний термін з дня реєстрації декларації письмово не поінформував виконавчий орган селищної ради або місцеву держадміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт відповідно до зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушив вимоги п. 15 Порядку.
На будівельному майданчику не встановлено інформаційний стенд, чим порушено вимоги п 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 29 Порядку.
У відповідності до п. 6 ч.1 ст.7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року N 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - Порядок N 553).
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року за № 3038-VI (надалі - Закон № 3038-VI) Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 41) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
Як передбачено у п. п. 11, 16, 17, 19 Порядку N 553, Посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції; 6) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; 7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли професійну атестацію; 8) отримувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 9) вимагати у випадках, передбачених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки. Посадовим особам інспекції забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що припис є письмовою вимогою органу державного нагляду (контролю) до суб'єкта господарювання щодо усунення допущених порушень вимог законодавства та зупинення дій (бездіяльності), які потягли ці порушення. Підставою для винесення припису є виявлення порушень вимог законодавства за результатами проведеної перевірки.
Так співробітниками Департаменту 14.11.2014 року проведеною перевіркою з виїздом на місце встановлено, що за зазначеною адресою на земельній ділянці відведеній для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку відповідно до договору суперфіції від 09.09.2014 № 1405 (витяг з державного реєстру речових прав ЕЕМ 694565 від 09.09.2014, індексний № 26589002, реєстраційний № 307052932224), загальною площею 0.25 га, розпочато будівництво багатоквартирного житлового будинку загальною площею 5208,6 м2.
Замовнику будівництва - гр. ОСОБА_2 відділом містобудування та архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації видані містобудівні умови та обмеження забудови зазначеної земельної ділянки від 03.10.2014 № 213/2014.
Проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_9 та затверджена замовником будівництва від 06.10.2014 наказ № 01.
Одночасно зазначаємо, що пунктом 4 ст. 33 Закону встановлено, що розміщення об'єктів будівництва на території населених пунктів та за їх межами під час комплексної забудови території здійснюється виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, районною державною адміністрацією відповідно до їх повноважень шляхом надання містобудівних умов та обмежень або видачі будівельного паспорта відповідно до містобудівної документації у порядку, передбаченому цим Законом.
Також під час перевірки було встановено, що замовник будівництва - гр. ОСОБА_2 в семиденний термін з дня реєстрації декларації письмово не поінформував виконавчий орган селищної ради або місцеву держадміністрацію за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт відповідно до зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушив вимоги п. 15 Порядку.
На будівельному майданчику не встановлено інформаційний стенд, чим порушено вимоги п 6 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 29 Порядку.
У відповідності до ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
У Відповідності до п. 4, п. 6, п. 7, Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 (надалі - Порядок №244), підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування. Притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності не звільняє їх від відшкодування заподіяної внаслідок правопорушення шкоди. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа інспекції, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
За результатами перевірки Відповідачем було винесено Постанову від 20.11.2014 № А-2011/1, якою гр. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, згідно ч. 1, ч. 18 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правовопорушення та надано припис про усунення допущених порушень від 14.11.2014 № С-1411/3. Штрафні санкції сплачено в повному обсязі.
Також, посадовими особами Департаменту з виїздом на місце 08.12.2014 року встановлено, що відстань від житлового будинку по АДРЕСА_3 та багатоквартирним житловим будинком по АДРЕСА_1 становить 10 м.
Відповідно до п 3.13 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» відстань між даними житловим будинками повинна становити 20 м.
Крім того Відповідач зазначає, що під час перевірки проектувальником було надано висновок експерта за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження від 16.03.2015 року № 06/05-15. Згідно зазначеного висновку, стосовно дотримання вимог ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і селищних поселень" та ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень" в частині дотримання відстані між багатоквартирним житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 га індивідуальним (садибним) житловим будинком за адресою: АДРЕСА_3, визначено наступне.
Зміст пункту 3.13 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і селищних поселень" тотожній змісту пункту 3.22 ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень" і обмеження побутового розриву (містобудівного розриву) стосується тільки багатоквартирних житлових будинків, а не індивідуального будинку садибного типу.
Під час огляду об'єктів будівництва за допомогою електронної рулетки (лазерний дальномір) було здійснено замір відстані між стінами спірних житлових будинків, який склав 10,0 м.
Відповідно до припису пункту 3.21 ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень" відстань від стін індивідуального будинку з вікнами житлових кімнат і кухонь, а також від головних входів в будинок (квартиру) до інших житлових будинків та господарських будівель має бути не менше 6 м, в даному випадку відстань від індивідуального житлового будинку АДРЕСА_3 до житлового будинку, що будується на АДРЕСА_1 становить 10,0 м, що є більшою за нормативну.
З врахуванням ступеню вогнестійкості (ІІІб, IV, II) житлових будинків за вищезазначеною адресою протипожежні відстані між ними відповідно до вимог передбачених в таблиці 1 додатку 3.1 (обов'язковий) (Протипожежні вимоги) ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і селищних поселень" мають бути не менше 10,0 м.
Таким чином, фактично існуюча протипожежна відстань 10,0 м між вищезазначеними житловими будинками, для відповідної категорії ступені вогнестійкості цих будинків, не порушує нормативну протипожежну відстань 10,0 м, що встановлена таблиці 1 додатку 3.1 (обов'язковий) ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова міських і селищних поселень".
Відповідач зазначив, що суб'єкт містобудування (замовник будівництва, третя особа) або його представники на об'єкті будівництва були відсутні. Перевірка не відбулась.
Згідно із п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Департаментом, з метою виконання своїх обов'язків, надіслано лист - запрошення замовнику будівництва гр. ОСОБА_2 з вимогою прибути до Департаменту з документами, які необхідні для проведення перевірки.
Суд звертає увагу, що вищезазначені обставини були доведені до відома Позивачки, листами, які надіслані на її адресу у відповідь на звернення.
Позивачка в позовній заяві посилається на ту обставину, що Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року було частково задоволено заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову та вирішено заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_8 проводити будівельні роботи на земельних ділянках, що знаходяться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) та по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2), проте не зважаючи на наявність даної ухвали Відповідачем 22.10.2014 року. зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Судом не досліджується дану обставину, як на підставу протиправних дій зі сторони Відповідача, оскільки в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за №826/19507/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт замовником будівництва ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 року залишено без змін Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 року.
В вищезазначеній Постанові суду зазначено наступне: «Доказів у спростування отримання відповідачем Ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.10.2014 до дня здійснення реєстрації вказаної Декларації позивачем надано не було, а тому суд приходить до висновку, що станом на момент реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт замовником будівництва ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем вчинено дії з урахуванням вимог чинного законодавства, а саме Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.».
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З огляду на ту обставину, що під час розгляду справи та прийняття Постанови Окружним адміністративним судом міста Києва від 17.02.2015 року, судом вже надано оцінку, що реєстрація Декларації про початок виконання будівельних робіт замовником будівництва ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем вчинено з урахуванням вимог чинного законодавства, а саме Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, то при розгляді даної справи Суд вважає, що дані обставини не підлягають повторному дослідженню та оцінюванню.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем були вчинені всі необхідні дії під час розгляду звернень Позивачки та відповідно вчинені дії , а саме: здійснено перевірки з виходом на місцевість, винесено Припис, складено Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності, а отже позовні вимоги Позивачки в частині щодо визнання протиправною бездіяльність Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області яка полягає у не вчиненні дій щодо вимог про притягнення до відповідальності забудовника (інших винних в правопорушеннях осіб) за правопорушення в сфері містобудівної діяльності та винесення припису про зупинення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог щодо зобов'язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області винести припис про зупинення будівельних робіт по будівництву багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованим, оскільки Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 жовтня 2014 року було заборонено ОСОБА_2 та ОСОБА_8 проводити будівельні роботи на земельних ділянках, що знаходяться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) та по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_2), а отже в разі не виконання рішення суду Позивач не позбавлений права звернутися до виконавчої служби для вжиття заходів щодо виконання рішення суду, яке набрало законної сили та підлягає негайному виконанню.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя А.Б. Федорчук
Судді Є.В. Аблов
В.П. Шулежко