26 серпня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1926/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Державна податкова інспекція у Глибоцькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 5519,49 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на 05 серпня 2015 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 5519,49 грн.
Зазначений податковий борг визначений платнику податків згідно поданої ним податкової декларації про майновий стан і доходи від 24 вересня 2014 року за 2013 рік.
У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку податкового боргу позивач, посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить суд стягнути вказаний борг.
Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Разом з цим подав заяву про розгляд справи у його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач про дату, час та місце проведення розгляду справи також був належним чином повідомлений. Однак в судове засідання не з'явився. Заперечень проти позову чи заяв про визнання позову не подавав.
Враховуючи викладене та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець реєстраційною службою Глибоцького районного управління юстиції Чернівецької області з 17 березня 2009 року за адресою: с. Волока, Глибоцький район, Чернівецька область, 60413; взятий на облік в ДПІ у Глибоцькому районі як платник податків з 18 березня 2009 року за №7855, ідентифікаційний код НОМЕР_1.
24 вересня 2014 року відповідач подав до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік.
З наданого позивачем розрахунку податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5519,49 грн, яка виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного згідно указаної вище податкової декларації.
Однак відповідач в добровільному порядку суму податкового боргу не сплатив, у зв'язку з чим Державна податкова інспекція у Глибоцькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області, звернулась до суду з цим позовом.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги форми «Ф» №1-25 від 12 січня 2015 року, яку він отримав 04 лютого 2015 року.
На момент утворення досліджуваної заборгованості зазначена податкова вимога не була відкликана.
Згідно пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Враховуючи зазначенні положення закону та зважаючи на те, що станом на день розгляду справи у відповідача наявна заборгованість із податку на доходи фізичних осіб, яка виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 5519,49 грн у дохід Державного бюджету України.
Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.
З огляду на вказані норми податкового законодавства та встановлені судом обставини справи, а також виходячи з конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, суд вважає заявлені Державною податковою інспекцією у Глибоцькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління ДФС у Чернівецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Волока, Глибоцький район, Чернівецька область, 60413, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 5519,49 (п'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять ) грн 49 коп. до Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Лелюк