20 серпня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/1732/15-а
11 год. 45 хв.
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брезіної Т.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Якимець Х.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області до Акціонерного товариства "Буковина" по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу про стягнення заборгованості,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з Акціонерного товариства "Буковина" по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу заборгованості по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2015 року у сумі 5412,80 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість за червень 2015 року у сумі 5412,80 грн. по платежах до Пенсійного фонду, а саме по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій призначених на підставі п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
В судовому засіданні представник Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Поштове відправлення адресоване відповідачу вручене йому 31.07.2015 р., заперечень на позов відповідач не надав та явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідач згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є юридичною особою ідентифікаційний код 03800913 та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області як платник єдиного внеску. (а.с. 8, 9, 14,15).
Судом встановлено, що відповідачу направлялись розрахунки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за червень 2015року. (а.с. 12).
В розрахунках було обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсій працівникам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які працювали на даному підприємстві та мають право на пільгову пенсію, що підтверджується довідками про роботу на пільгових умовах, копіями трудових книжок, протоколами розрахунків пенсій, актами перевірки документів для призначення пенсії. (а.с. 17-50).
Судом встановлено та протоколами про призначення пенсії підтверджено, що громадянкам ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 призначено пільгову пенсію з 25.07.2006 р. (ОСОБА_2В.) та з 10.02.2010 р. (ОСОБА_3П.). Дата виходу на пенсію в протоколах зазначена 15.08.2013 р. (ОСОБА_2В.) та 10.02.2015 р. (ОСОБА_3П.). (а.с. 17, 21).
В розрахунку, який направлявся відповідачу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” по зазначеним громадянкам визначено досягнення ними пенсійного віку 14.08.2015 р. (ОСОБА_2В.) та 09.08.2018 р. (ОСОБА_3П.). (а.с. 12).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.
Згідно з п. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі Закон № 1058-IV) страхувальниками є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України.
Відповідно до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктами 6.1 та 6.2 “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 6.8 Інструкцією № 21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Відповідно до п. 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено, що на момент призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2 (25.07.2006р.) та ОСОБА_3 (10.02.2010 р.), чинне законодавство України (Закони №№400,1058, Інструкція №21-1) зобов'язувало її колишнього роботодавця, яким є Акціонерне товариство "Буковина" по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу, до досягнення ними пенсійного віку передбаченого ст. 26 Закону №1058, відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 (у редакції станом на 2009 рік) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Аналогічна норма існувала і у Законі №1788 відповідно до ст. 12 якого право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Отже, аналізуючи зазначені норми у своїй сукупності суд приходить до висновку, що станом на 25.07.2006 р. (день призначення пільгової пенсії ОСОБА_2В.) та 10.02.2010 р. (день призначення пільгової пенсії ОСОБА_3П.) Акціонерне товариство "Буковина" по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу мало відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України Сторожинецькому районі Чернівецької області фактичні витрати пов'язані із виплатою та доставкою пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до досягнення ними пенсійного віку (55 років), а саме до 15.08.2013 р. (ОСОБА_2В.) та 10.02.2015 р. (ОСОБА_3П.).
Таким чином, пільгові пенсії, призначені на підставі пункту “б” статті 13 Закону № 1788-ХІІ підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи отримали відповідний стаж. Кінцевою датою такого відшкодування є момент досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV. Згідно з положеннями цієї статті в редакції, чинній на момент виходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на пенсію, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Відповідно до вимог цієї ж статті (в редакції після 1 жовтня 2011 року), право на пенсію за віком мають жінки, які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, після досягнення ними віку 57 років 6 місяців.
Збільшення розміру пенсійного віку відбулося на підставі Закону України від 8 липня 2011 року № 3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”.
З системного аналізу статті 12 та пункту “б” частини першої 13 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що до внесення цих змін пенсійний вік особам, які працювали на роботах, віднесених до Списку № 2, зменшувався, за загальним правилом, на 5 років. Протягом цих 5 років у роботодавців існував обов'язок відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату пенсії відповідних працівників.
В той же час, після внесення змін до статті 26 Закону № 1058-IV, у зв'язку з неузгодженістю її змісту зі статтею 13 Закону № 1788-ХІІ, період пільгового зниження пенсійного віку для відповідної категорії осіб міг складати більш як 5 років.
Така неузгодженість усунута законодавцем лише шляхом прийняття Закону України від 2 березня 2015 року № 213-ІІІ, яким зміст статті 13 Закону № 1788-ХІІ приведено у відповідність до положень статті 26 Закону № 1058-IV. При цьому питання щодо відшкодування пенсій роботодавцями у період існування неузгодженості між положеннями Законів № 1788-ХІІ та № 1058-IV законодавцем не вирішено. За таких обставин, суд вважає за необхідне застосувати до спірних відносин положення законодавства, чинного на момент виходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на пенсію.
За змістом Законів № 1788-ХІІ, № 1058-IV та № 400/97-ВР, в редакціях, чинних на момент виходу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на пенсію, роботодавець зобов'язаний відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату пенсії до досягнення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 55 років, тобто до 15.08.2013 р. (ОСОБА_2В.) та 10.02.2015 р. (ОСОБА_3П.).
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 народилась 14.08.1958 р., а ОСОБА_3 09.02.1960 р., з 25.07.2006 року та з 10.02.2010 року їм призначено пенсію на пільгових умовах, а тому за правилами статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (в редакції чинній на дату призначення пенсії на пільгових умовах) право на пенсію за віком у ОСОБА_2 виникає 15.08.2013 р. та у ОСОБА_3 з 10.02.2015 року, відповідно обов'язок товариства відшкодування спірних витрат припиняється для ОСОБА_2 з 15.08.2013 р., а для ОСОБА_3 з 10.02.2015 року.
Аналізуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку, що позивач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до досягнення ними пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями, оскільки ті вийшли на пенсію до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", а тому на неї не розповсюджується дія Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Та відповідно включення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з червня 2015 року.
Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України К/800/54753/14 від 18 лютого 2015р., К/800/5101/15 від 31.03.2015р.
Крім того, у вказаних правовідносинах було порушено принцип правової визначеності, який розглядається як елемент верховенства права і розкривається через такі концепції, як непорушність і нескасовуваність набутих законних прав (vested rights); незворотність закону й неможливість застосування закону до особи, яка не могла знати про його існування (non-retroactivity); законні очікування (legitimate expectations) - право особи у своїх діях розраховувати на сталість існуючого законодавства.
Позивач протиправно збільшив зобов'язання для відповідача, оскільки підприємство мало законні очікування того, що у нього існує обов'язок сплачувати пільгову пенсію по громадянкам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до досягнення цими особами загального пенсійного віку 55 років, а збільшення пенсійного віку після призначення пільгової пенсії зруйнувало такі законні очікування.
Таким чином, суд вважає, що в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій за червень 2015 р. по громадянкам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 1979,33 грн. слід відмовити.
В решті суми заборгованості Акціонерного товариства "Буковина" по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу судом встановлено, що відповідач будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконав свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п. “б”-“з” ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" по громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які не досягли загального пенсійного віку.
Відповідачем зазначена в розрахунку сума не сплачена, у зв'язку із чим за червень 2015 року утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 3433,47 грн., яка належить до стягнення.
Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Представник позивача довів суду правомірність заявлених вимог в частині заборгованості Акціонерного товариства "Буковина" по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу в сумі 3433,47 грн., однак не довів правомірність включення в розрахунок з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. “б-з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” за червень 2015р. по громадянкам ОСОБА_2 та ОСОБА_3
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Стягнути із Акціонерного товариства "Буковина" по виробництву сільськогосподарської продукції закритого типу заборгованість по відшкодуванню витрат на доставку і виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за червень 2015 року у сумі 3433, 47 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області.
3. В решті позову відмовити.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.М. Брезіна
Постанова в повному обсязі складена 25 серпня 2015 р.