ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 3/20
24.01.07
За позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-
Західна залізниця»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС»(далі
відповідач 1)
Регіонального відділення Фонду державного майна країни по
місту Києву (далі відповідач 2)
Про розірвання договору оренди
Суддя Хілінська В.В.
Представники:
Від позивача Черкезюк Д.В. -по дов. № 19-НЮ від 03.01.2007
Від відповідача 1 Дикун Я.М. -по дов. № б/н від 06.01.2007
Від відповідача 2 Костишена В.Л. -по дов. № 130 від 14.12.2006
В засіданні приймали участь
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»про розірвання договору оренди № 953 нерухомого майна, що належить до державної власності від 02.09.2004, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна країни по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС».
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.09.2004 між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 953. Відповідно до цього договору, орендодавець передає, орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, яке розташоване за адресою: вул. Уманська, 47-а, місто Київ загальною площею 599,91 кв. м., що знаходиться на балансі позивача. Згідно пункту 1.1 договору майно передається в оренду з метою розміщення спортивного закладу. Державною адміністрацією залізничного транспорту України при проведенні вибіркової перевірки відповідно до абз. 4 п.п. 3 п. 4 «Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України»встановлено, що орендоване майно за адресою: вул. Уманська, 47-а, місто Київ знаходиться у занедбаному стані і ніким не використовується. Зокрема відповідачем 1 порушуються наступні умови договору:
1) п. 5.1 щодо використання орендованого майна відповідно до його призначення та умов договору; 2) п. 5.3 щодо збереження орендованого майна, запобігання його пошкодження і псування, утримування орендованого майна в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки; 3) п. 5.4 щодо своєчасного здійснення поточного ремонту орендованого майна; 4) п. 5.9 щодо несення повної відповідальності за дотримання правопорядку, правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки та санітарії в приміщенні. Вважає, що невиконання відповідачем 1 пунктів 5.1, 5.3, 5.4, 5.9 договору та не здійснення відповідачем 2 контролю за виконанням договору може позбавити позивача можливості подальшого використання орендованого майна і є підставою для дострокового розірвання даного договору.
Відповідач 1 у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги вважає такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав. Дійсно 02.09.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІНІТІ-БС»та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 953, у відповідності до якого відповідачу 1 було передано в оренду нерухоме майно розміщене за адресою: вул. Уманська,47-а, м. Київ, загальною площею 599,9 кв. м., але в процесі реалізації договірних відносин до договору оренди було внесено зміни про що укладено додатковий договір № 1 від 03.07.2006 у відповідності до якого, частину орендованого майна відповідач 1 повернув позивачу і станом на сьогоднішній день в користуванні відповідача 1 залишилося 250,1 кв. м.; цільове призначення орендованого майна, того, що залишилося у відповідача 1 - це розміщення офісу, в зв'язку із зміною профілю призначення орендованого майна, яке було здійснене за ініціативою позивача; Відповідачем 1 було здійснено ремонтні роботи орендованого майна на суму 144 300,00 грн., що підтверджується відповідними документами. Звертає увагу, що у відповідності до ст. 32 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»контроль за наявністю, станом, напрямами та ефективністю використання майна, переданого в оренду, покладається на органи, які здійснюють державну політику у сфері оренди, в нашому випадку, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву. Посилання позивача на вибіркову перевірку, яка була проведена Державною адміністрацією залізничного транспорту України, в результаті якої було встановленно порушення умов договору, і в той же час не надання матеріалів перевірки на обгрунтування позовних вимог не є доказом, а наведені вище обставини говорять про те, що будь-яка перевірка повинна проводитися у відповвдності до вимог чинного законодавства з обов'язковим повідомленням зацікавлених осіб. Враховуючи викладене просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідач 2 у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги вважає такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав. Між відповідачами було укладено договір оренди нерухомого майна № 953 від 02.09.2004, а також додатковий договір № 1 про внесення змін і доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.07.2006 розмішщене за адресою: м. Київ, вул. Уманска, 47-а. Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства і організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Власником оспорюваного майна є держава, а позивач є Балансоутримувачем цього майна. В п. 7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.94 № 02-5/225 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав державної власності» зазначено, що баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна, та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності. П. 1 ст. 319 ЦК України вказує, що виключно власник майна має право щодо володіння, користування і розпорядження майном. Окрім того, з поданої позовної заяви не вбачається порушення з боку відповідача 1 та відповідача 2 прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Правові відносини, що виникли з договору оренди, є орендними відносинами, оскільки відповідають за змістом ст. 2 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», яка визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Таким чином до відносин даного договору застосовується законодавство, яке регулює орендні відносини, а також правовідносини, що виникають і пов'язані зі стосунками з приводу державного майна. Згідно ч. 1 ст. 175 та ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. За п. 3 ст. 26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»- договір оренди може бути достроково розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Відповідно до п. 3 ст. 291 ГК України на вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Ст. 188 ГК країни визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів, зокрема в п. 2 сказано, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (за п. 3 ). У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (за п. 4 ). Проте, позивач не є стороною по договору оренди № 953 від 02.09.2004, тому не має правових підстав звертатися з пропозицією про розірвання договору оренди і, як наслідок недосягнення згоди щодо розірвання договору, передавати даний спір до суду. Виходячи з вищевикладеного, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
02.09.2004 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті-БС»(орендар) було укладено договір оренди № 953 нерухомого майна, що належить до державно власності (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), площею 599,91 кв. м. розміщене за адресою м. Київ, вул. Уманська, 47-а, що знаходиться на балансі Київської дистанції цивільних споруд і водопостачання Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 31.05.2004 - 481 000 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення спортивного закладу.
Пунктом 10.1. договору сторони встановили строк дії договору з 02.09.2004 до 02.08.2005 включно, в подальшому пролонгований.
03.07.2006 сторонами укладено додатковий договір № 1 про внесеня змін і доповнень до договору № 953 від 02.09.2004, зокрема в п. 1.1. договору замінено
- цифру «599,91»на «250,10»
- назву «Київської дистанції цивільних споруд і водопостачання» на «Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1»;
- речення «Майно передається в оренду з метою розміщення спортивного закладу»на «Майно передається в оренду з метою розміщення офісу».
Частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно пункту 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Згідно п. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
- наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі:
- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі:
- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача (ст.783Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 784 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо:
- наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі;
- наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.
Стаття 188 Господарсько кодексу України визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів, зокрема в п. 2 зазначено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (п 4 ст. 188 Господарсько кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як вбачається з матеріалів справи позивач не є стороною спірного договору оренди, а тому враховуючи вимоги ст. 1 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено порушення його прав щодо не виконання однією із сторін договору оренди зобов'язань прийнятих на себе при підписанні названого договору.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він заявив позовні вимоги.
З огляду на викладене, вимога позивача щодо розірвання договору оренди № 953 від 02.09.2004 неорухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Уманська, 47-а не підлягає задоволенню.
Таким чином позовні вимоги не ґрунтуються на діючому законодавстві та не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
В позові відмовити повністю.
Суддя
В.В.Хілінська