справа № 2-5170/10
03 грудня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді: Радзівіл А.Г.
при секретарях Ковальчук Н.В., Гуласарян Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, про встановлення статусу інваліда війни та видачу посвідчення інваліда війни -
До суду звернулися позивач з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області, про встановлення статусу інваліда війни та видачу посвідчення інваліда війни.
Свій позов обґрунтовує тим, що 06 травня 1986 року виданий наказ № 134 яким позивача відправили у відрядження до смт Поліське на шість днів для участі у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС . Також наказом від 30 липня 1986 року № 207 позивача відправили до м. Чорнобиль з 24 липня 1986 року по 04 серпня 1986 рік.
Позивач зазначає, що саме на підставі цих наказів та копія трудової книжки засвідчує, що він працював водієм в Броварському автотранспортному підприємстві № 31014 та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на чорнобильській АЕС.
Відповідно до п. 9 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії Чорнобильської катастрофи.
У 2010 році позивач звернувся до відповідача із листом та відповідними підтверджуючими документами про встановлення статусу інваліда війни. Листами від 07 липня 2010 року Управління праці та соціального захисту населення відмовило йому у наданні зазначеного статусу з тих підстав, що накази начальника цивільної оборони міста Бровари, про направлення будь - яких невоєнізованих формувань ЦО міста для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у 1986 році в архівах міської ради відсутні.
Зазначену відмову позивач вважає необґрунтованою, оскільки на підтвердження відомостей про роботу, яку виконували під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі формувань ЦО надав довідку в якій зазначено, що 1986 році позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі просив його задоволити, пояснення надав аналогічні змісту позовної заяви.
Представник відповідача в судове засідання не зявтлася, про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином, не повідомила суд про наявність поважних причин, які перешкоджають з'явитися до суду, заперечення чи думку щодо позову суду не надала.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах відповідно до законів України.
Правилами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
З матеріалів справи вбачається, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується вкладкою за № 059391 від 20 липня 2001 року та посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 1 серії А № 059391.
З 27 червня 2006 року позивачу безстроково встановлено другу групу інвалідності, про що свідчить довідка МСЕК, серії КИО - І № 260954. Відповідно до зазначеної довідки, причина встановлення групи інвалідності професійне захворювання пов'язане із роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З довідки Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вбачається, що позивача у 14986 році в зв'язку з аварією на Чорнобильскій АЕС невоєнізовані формування Цивільної оборони автотранспортних підприємств Київської області в тому числі Броварського АТП 31014 були залученні до дій за призначенням відповідно до розпоряджень начальника ЦО Київської області.
У архівному відділі Броварської міської ради Київської області відсутні відомості про участь підприємства АТП 31014 у формуваннях міської цивільної оборони по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою від 28 жовтня 2009 року № 3-167.
Наказом від 06 травня 1986 року № 134 підтверджується, що позивача відправили у відрядження до смт. Поліське на шість днів для участі у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Також відповідно до наказу від 30 липня 1986 року № 207 позивача командировано до м. Чорнобиль з 24 липня 1986 року по 04 серпня 1986 рік.
Позивач з 04 вересня 1985 року працював у Броварському АТП 31014, що підтверджується записом у трудовій книжці від 04 вересня 1985 року і звільнений з підприємства 15 червня 1993 року в зв'язку з скороченням чисельності працівників.
Відповідно до путьового листа від 24 липня 1986 року серії 2к ГО № 090941позивача відряджено до Чорнобильської АЕС з 24 липня 1986 року по 03 серпня 1986 рік. За період відрядження позивач здійснював перевезення працівників, що підтверджується товарно - транспортними накладними серії 39-3 Г №, 17522 від 24 липня 1986 року, № 17521 від 25 липня 1986 року, № 17520 від 26 липня 1986 року, № 17522 від 27 липня 1986 року, 17521 від 28 липня 1986 року, № 17516 від 29 липня 1986 року, №17513 від 30 липня 1986 року, № 17520 від 31 липня 1986 року, № 17512 від 01 серпня 1986 року, № 17515 від 02 серпня 1986 року
З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталися до відповідача із листом про встановлення йому статусу інваліда війни.
Листами від 07 липня 2010 року відповідач відмовив у встановлені позивачу вказаного статусу з підстав відсутності інформації про залучення їх до формувань Цивільної оборони під ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Дії відповідача щодо відмови у встановленні позивачу статусу інваліда війни суд вважає неправомірними та незаконними, а також; такими, що порушують їх права та інтереси.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі . Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
На думку суду, в судовому засіданні доведений факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі формувань Цивільної оборони. Даних, які б спростовували зазначені обставини в судовому засіданні стороною відповідача надано не було, тому позовні вимоги є доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 19 Конституції України, ст. 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. ст. 60, 213-215, 224 ЦПК України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати йому посвідчення інваліда війни.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.Г. Радзівіл