Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44
2 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Романова О.В.
суддів Слісарчука Я.А.
ОСОБА_1
з участю прокурора Філя С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача на вирок Новоград- Волинського міськрайонного суду від 10 листопада 2009 р.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, несудимого
засуджено за ч.І ст. 191 КК України на 2 роки обмеження волі із позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю пов'язаною із заготівлею, складуванням, обліком, збереженням та відвантаженням лісопродукції строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням на 1 рік іспитового строку з покладеними обов'язками, передбачених ст.76 ч.І п.п. 2, З КК України.
Як визнав суд, ОСОБА_2 працюючи майстром лісозаготівель Пищівського лісництва ДП „Новоград-Волинське дослідне лісомисливське господарство” умисно вчинив розтрату ввіреного йому майна, в період часу з 15 на 16 липня 2009 р., шляхом вивезення вантажним автомобілем з кварталу №63 виділу 13 лісопродукції (дев'ять соснових колод, довжиною 6 м. кожна, загальним об'ємом 4, 77 м3) на загальну суму 1313 грн. 81 коп.
Не оспорюючи кваліфікації дій та доведеності вини засудженого, державний обвинувач в апеляції, посилаючись на те, що судом не враховано,
що вчинення злочину пов'язано з виконанням засудженим організаційно- розпорядчих обов'язків. У зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону автор апеляції просив скасувати вирок і постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним в інкримінованому злочині і призначити йому покарання за ч.І ст.191 КК України у вигляді двох років обмеження волі із позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків у лісовому господарстві.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік.
Покласти на ОСОБА_2 виконання обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч.І ст.76 КК України. В апеляції відсутня вказівка на який строк повинно бути призначено додаткове покарання.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку злочину підтверджується, дослідженими судом, сукупністю доказів, яким дана належна оцінка. Дії засудженого за ч.І ст.191 КК України кваліфіковані правильно, що також не оспорюється.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок, у справі не встановлено.
Що стосується доводів апеляції про неправильне застосування кримінального закону при призначенні додаткового покарання - то вони є безпідставними.
Доцільність призначення факультативного додаткового покарання, передбаченого ч.І ст.191 КК України вирішено судом з урахуванням обставин справи, даних про особу винного.
Рішення суду, про правову заборону на обіймання засудженим певної посади або зайняття певною діяльністю, чітко і ясно сформульоване в резолютивній частині вироку з тим, щоб не виникало ніяких сумнівів при виконанні покарання. Ця заборона сформульована шляхом опису характеру та обсягу тих повноважень, якими засуджений наділявся за посадою.
Враховуючи наведене, а також те, що призначене судо'-і покарання ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.65 КК України, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію державного обвинувача - помічника Новоград-Волинського міжрайонного прокурора залишити без задоволення, а вирок Новоград- Волинського міськрайонного суду від 10 листопада 2009 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Судді Ткаченко В.Л.