Кіровоградської області
"12" березня 2007 р.
Справа № 3/281
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Н.В. Болгар розглянув у судовому засіданні 12.03.07 о 17:40 адміністративну справу № 3/281
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Кіровограді;
до відповідачів: Корпорації "Інгул-Габбро";
Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ливарний завод";
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Шмідта Віктора Федоровича;
про визнання недійсним договорів, актів звірки взаєморозрахунків, протоколів до актів звірки взаєморозрахунків, актів приймання-передачі,
та
за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будкомплекс";
до відповідачів: Корпорації "Інгул-Габбро",
Відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ливарний завод";
про визнання недійсним договорів № 7, № 10 із додатками,
за участю:
секретаря судового засідання Каратєєвої О.М.;
представників
ДПІ в м. Кіровограді - головного державного податкового інспектора юридичного відділу Скрипника О.М., довіреність № 170 від 15.08.06;
ТОВ "Будівельна компанія "Будкомплекс" - Бірюкова А.О., довіреність б/н від 09.11.06;
корпорації "Інгул-Габбро" - участі не брав;
ВАТ "Ливарний завод" - участі не брав;
Шмідта В.В. - участі не брав.
Державна податкова інспекція у м. Кіровограді (далі по тексту - ДПІ в м. Кіровограді) звернулася до господарського суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою, у якій, посилаючись на п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 48 Цивільного кодексу Української РСР просить визнати недійсним договір № 7 про проведення ремонтних робіт по п/с "Сельмаш-1" та реконструкції гуртожитку профтехучилища під житловий будинок на 50 квартир в с. Новому, акт звірки розрахунків від 29.09.1999, протокол № 17 до акту звірки взаєморозрахунків від 29.09.1999 р., акт приймання-передачі незавершеного будівництва гуртожитку ПТУ залишковою балансовою вартістю 150 991 грн., визнати недійсним договір № 10 по проведенню ремонтних робіт чавунно-ливарного цеху відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський ливарний завод" (далі по тексту - ВАТ "Кіровоградський ливарний завод"), акт звірки взаєморозрахунків від 10.08.1999 р., протокол від 10.08.1999 р. до акту звірки взаєморозрахунків по договору № 10 від 15.03.1998 р., з яким ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" передав корпорації "Інгул-Габбро" право власності на незакінчений будівництвом навчально-виробничий корпус ПТУ.
ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" проти вимог, викладених у позові ДПІ у м. Кіровограді заперечило, посилаючись на те, що минув строк позовної давності звернення до суду, права податкової інспекції укладеними договорами підряду, які стосувалися фінансового господарської діяльності сторін такого договору, не порушувалися, відчуження майна здійснювалося із дозволу голови ліквідаційної комісії; жодного доказу направлення ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" другої податкової вимоги, яка є підставою для опису активів та їх реалізації за постановою Кабінету Міністрів України № 538 від 15.04.02, не направлялося; претендуючи на реалізацію майна та подавши позов ДПІ в м. Кіровограді не вказала, яка суму складає заборгованість ВАТ "Ливарний завод" по податках (обов'язкових платежах), яким чином така заборгованість виникла, які заходи вживалися до боржника; надавши довідку б/н від 15.03.06 колишнє керівництво ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" не провело інвентаризації майна та не визначилося, яке майно реалізоване, а яке є у наявності.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будкомплекс" (далі по тексту - ТОВ "Будівельна компанія "Будкомплекс") звернулося до господарського суду в адміністративному провадженні як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, і просить визнати недійсним договір № 7 про проведення ремонтних робіт по п/с "Сельмаш-1" та реконструкції гуртожитку профтехучилища під житловий будинок на 50 квартир в с. Новому із додатками - актом звірки взаєморозрахунків від 29.09.1999 р., протоколом № 17 до акту звірки взаєморозрахунків від 29.09.1999 р., актом приймання-передачі незавершеного будівництва гуртожитку ПТУ залишковою балансовою вартістю 150991 грн., визнати недійсним договір № 10 по проведенню ремонтних робіт чавунно-ливарного цеху ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" із додатками - актом звірки взаєморозрахунків від 10.08.1999 р., протоколом від 10.08.1999 р. до акту звірки взаєморозрахунків до договору № 10 від 15.03.1998 р., за яким ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" передало корпорації "Інгул-Габбро" право власності на незакінчений будівництвом навчально-виробничий корпус ПТУ.
ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" без пояснення причин станом на теперішній час не надані витребувані докази в підтвердження того, що станом на теперішній час Шамілов В. у встановленому установчими документами ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" порядку обраний головою правління і дані про це внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України; документи на підтвердження доводів про те, що реалізація майна корпорації "Інгул-Габбро" у ліквідаційній процедурі, яка велася арбітражним судом Кіровоградської області у справі № 290/3, здійснена із дозволу голови комітету ВАТ "Кіровоградський ливарний завод"; протокол зборів кредиторів (комітету кредиторів), призначених арбітражним судом у процедурі банкрутства, на яких головою ліквідкомісії обиралася особа, що підписала згоду на відчуження майна та посилання на норми законодавства, на підставі яких така згода надавалася; посилання на норми законодавства, на підставі яких корпорації "Інгул-Габбро" передавалося майно" відкритого акціонерного товариства із 100-відсотковою державною власністю, щодо якого велося провадження у справі про банкрутство № 290/3.
Арбітражним керуючим Заболотним Г.В. не надані докази виключення корпорації "Інгул-Габбро" із Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.
Шмідт В.Ф. не надав документи, по яких одержувалося (придбавалося майно) від корпорації "Інгул-Габбро"; обґрунтування підстав, за яких Шмідт В.Ф. вважає, що йому належить майно придбане ТОВ "Будівельною компанією "Будкомплекс" по договору купівлі-продажу № 21 від 27.03.06; докази того, що майно, продане по договору купівлі-продажу № 21 від 27.03.06 є майном, придбаним корпорацією "Інгул-Габбро" і проданим Шмідту В.Ф.
Поважні причини невиконання вимог суду не викладені.
Представник ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" та Шмідта В.Ф. - Наговський С.М. участі у судовому засіданні без поважних причин не брав.
Представники ДПІ в м. Кіровограді та ТОВ "Будівельна компанія "Будкомлекс" у судовому засіданні підтримали позовні вимоги і просять суд їх задовольнити.
При розгляді матеріалів справи, заслуховуванні пояснень представників позивача і третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору господарський суд встановив наступне:
З 01.010.1999 р. майно та майнові права ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" знаходяться у податковій заставі, що підтверджується Кіровоградською ДПІ шляхом надання розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Згідно корінця першої податкової вимоги № 1/147 від 19.10.01 станом на 17.10.01 сума погодженого податкового зобов'язання названого суб'єкта підприємницької діяльності становила 183 грн. 40коп..; згідно корінця другої податкової вимоги від 10.01.02 № 2766 станом на 10.01.02 - 68 823 грн. 66 коп.
ДПІ в м. Кіровограді прийнято рішення № 42 від 24.03.03 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, яким на підставі підп. 7.2.1 п. 7.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вирішено застосувати до ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" заходи стягнення узгодженої суми податкового боргу за рахунок активів, що перебувають у його власності, а також за рахунок тих активів, право власності по яких він набуде в майбутньому.
10.03.06 боржником за податковими зобов'язаннями підписана згода про передачу податковому органу активів, які є власністю ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" для реалізації в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 724 000 грн. незавершене будівництво школи для старших класів (ПТУ) на 180 місць - громадсько-побутовий комплекс та учбово-виробничі майстерні.
У довідці № 36 від 13.03.06, підписаній головою правління та в.о. головного бухгалтера, ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" підтвердила балансову вартість названого об'єкта із процентом будівельної готовності - 10 у сумі 724 000 грн.
Як вбачається із висновку суб'єкта оціночної діяльності - державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів", із яким Кіровоградська ОДПІ (правонаступником якого ї ДПІ в м. Кіровограді), об'єкт незавершеного будівництва - школа для старших класів на 480 місць - громадсько-побутовий корпус та учбово-виробнича майстерня загальною площею забудови 5880 кв. м., що належить ВАТ "Кіровоградський ливарний завод і розташований у м. Кіровограді по вул. Металургів, має ринкову вартість 224 316 грн. (з ПДВ).
Станом на 27.03.06 податковий борг ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" складав по податку на прибуток - 3 010 805 грн. 16 коп., по податку на додану вартість - 642 499 грн. 84 коп.
27.03.06 Правобережна товарна біржа, Кіровоградська ОДПІ та ТОВ "Будівельна компанія "Будкомплекс" уклали договір № 21 купівлі-продажу названого об'єкта за 224 816 грн.
09.08.06 Кіровським районним судом м. Кіровограда одержана позовна заява Шмідта Віктора Федоровича (далі по тексту - Шмідт В.Ф.) про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 21 від 27.03.06, який укладено між Правобережною біржею, Кіровоградською ОДПІ, правонаступником якої є ДПІ в м. Кіровограді та ТОВ "Будівельна компанія "Будкомплекс", визнання за Шмідтом В.Ф. права власності на незавершений будівництвом гуртожиток ПТУ та незавершеного будівництвом навчально-виробничого корпусу ПТУ, що знаходяться в с. Новому.
Ухвалою від 17.08.06 суддею Кіровського районного суду м. Кіровограда відкрите провадження у цивільній справі № 2-4006-06 за позовом Шмідта В.Ф.
За доводами ДПІ в м. Кіровограді та ТОВ "Будівельна компанія "Будкомплекс" про наявність договору № 7 про проведення ремонтних робіт по п/с "Сельмаш-1" та реконструкції гуртожитку профтехучилища під житловий будинок на 50 квартир в с. Новому, акту звірки розрахунків від 29.09.1999, протоколу № 17 до акту звірки взаєморозрахунків від 29.09.1999 р., акту приймання-передачі незавершеного будівництва гуртожитку ПТУ залишковою балансовою вартістю 150 991 грн., договору № 10 по проведенню ремонтних робіт чавунно-ливарного цеху ВАТ "Кіровоградський ливарний завод", акту звірки взаєморозрахунків від 10.08.1999 р., протоколу від 10.08.1999 р. до акту звірки взаєморозрахунків по договору № 10 від 15.03.1998 р. вони дізналися лише після одержання ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі. Такі доводи не спростовані.
За таких обставин, господарський суд не визнає твердження ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" про пропуск позивачем і третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору позовної давності.
Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Про наявність угод, щодо визнання яких недійсними розглядається адміністративна справа, позивач та третя особа із самостійними вимогами на предмет спору дізналися після отримання ухвали від 17.08.06 по цивільній справі № 2-4006-06. До господарського суду в порядку адміністративного судочинства України ДПІ в м. Кіровограді звернулася 02.10.06, ТОВ "Будівельна компанія "Будкомплекс" - 28.11.06. Строк позовної давності, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлений ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України заявниками не пропущений.
ДПІ в м. Кіровограді звернулася до суду в порядку адміністративного судочинства, посилаючись на те, що права органу державної податкової служби при укладанні оскаржуваних договорів та відповідних протоколів, актів звірок, актів приймання-передачі порушують її права, оскільки реалізація майна за договором № 21 від 27.03.06 здійснена з метою погашення податкового боргу згідно із нормами чинного законодавства, про що зазначено у п. 2.3 договору.
ТОВ "Будівельна компанія "Будкомплекс" як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, пред'явила позов до ВАТ "Кіровоградський ливарний завод", корпорації "Інгул-Габбро", вважаючи, що укладеними останніми з порушенням норм законодавства угодами, зачіпаються його права покупця майна і охоронювані інтереси.
Позивач і третя особа із самостійними вимогами на предмет спору просять визнати угоди недійсними на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР.
Господарський суд визнає правомірність звернення ДПІ в м. Кіровограді із адміністративним позовом відповідно з нижчевикладеним.
ВАТ "Кіровоградський ливарний завод", в особі голови правління Гетьмана В.С., та корпорація "Інгул-Габбро", в особі генерального директора Шмідта В.Ф., уклали договір № 10 від 15.03.1998 р. "про спільну діяльність на проведення ремонтних робіт чавунно-ливарного цеху ВАТ "Кіровоградський ливарний завод", за умовами якого сторони прийняли на себе зобов'язання провести ремонтні у чавунно-ливарному цеху № 1, необхідні для створення санітарних умов працюючим на основному виробництві, орієнтовною вартістю 240 тис. грн.; в рахунок виконаних робіт ВАТ "Ливарний завод" передає корпорації "Інгул-Габбро" незакінчений будівництвом учбово-виробничий корпус ПТУ, що будується у с. Новому; взаєморозрахунки з корпорацією "Інгул-Габбро" проводяться по акту звірки та акту передачі незакінченого будівництвом учбово-виробничого корпусу ПТУ.
Посилаючись на умови договору від 15.03.1998 р., акт звірки взаємних розрахунків від 10.08.1999 р., протокол до акту звірки взаєморозрахунків від 10.08.1999 р., ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" передало корпорації "Інгул-Габбро незавершений будівництвом учбово-виробничий корпус ПТУ у с. Новому залишковою вартістю 242 061 грн.
У протоколі від 10.08.1999 р. до акту звірки взаєморозрахунків зазначено, що з моменту його підписання право власності на незакінчений будівництвом учбово-виробничий корпус ПТУ переходить до корпорації "Інгул-Габбро".
Корпорація "Інгул-Габбро", в особі генерального директора Шмідта В.В., та ВАТ "Кіровоградський ливарний завод", в особі голови правління Гетьмана В.С., уклали договір № 7 від 17.12.1998 р. "про спільну діяльність по проведенню ремонтних робіт по п/с "Сільмаш-1" і реконструкції гуртожитку профтехучилища під житловий будинок на 50 квартир у селищі Новому", згідно умов якого сторони домовилися про спільну діяльність по проведенню ремонтно-відновлювальних робіт вартістю 150 000 грн. у цінах 1997 р. на підстанції "Сільмаш-1" і реконструкції під 50-квартирний житловий будинок недобудованого гуртожитку профтехучилища; при умові виконання корпорацією "Інгул-Габбро" зобов'язань по ремонту підстанції "Сільмаш-1" право власності на незавершене будівництво профтехучилища по вул. Металургів у с. Новому переходить до неї у безспірному порядку.
Посилаючись на п. п. 3.1, 3.2 договору № 7 від 17.12.1998 р., акт звірки взаємних розрахунків від 29.09.1999 р., протокол № 17 до акту звірки взаєморозрахунків від 29.09.1999 р. як на підтвердження повного виконання умов договору № 7 від 17.12.1998 р. корпорацією "Інгул-Габбро", по акту приймання-передачі незавершеного будівництвом гуртожитку ПТУ у с. Новому м. Кіровограда ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" передало корпорації "Інгул-Габбро" незавершений будівництвом гуртожиток ПТУ залишковою балансовою вартістю 150991 грн.
Відповідно до п. п. 1.2, 1.5, 1.6, п.п. 2.1.1. 2.1.3 п. 2.1Порядку ведення податкового обліку та складання податкової звітності результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16.01.1998 р. № 24, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.02.1998 р. за № 62/2502, такий порядок повинний застосовуватися платниками податку на прибуток, які уповноважені іншими сторонами згідно з умовами договору про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи вести облік результатів спільної діяльності; облік договорів ведуть податкові органи на підставі копій цих договорів, які після їх укладення направляються платником податку до державної податкової адміністрації за його місцезнаходженням; при взятті на облік договору у державній податковій адміністрації йому присвоюється порядковий номер, копія договору зберігається в особовій справі платника податку; облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору окремо від обліку господарських результатів такого платника; платник податку на прибуток, одержаного від спільної діяльності, зобов'язаний не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подавати до державної податкової адміністрації за місцезнаходженням податковий звіт про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи разом із декларацією про прибуток, одержаний від спільної діяльності.
Податкові звіти про результати спільної діяльності на території України ні ВАТ "Кіровоградський ливарний завод", ні корпорацією "Інгул-Габбро" до державного податкового органу не подавалися.
Названі вище угоди не є договорами про сумісну діяльність, визначення кого містила ст. 430 Цивільного кодексу УРСР, який був чинний до 01.01.04, і його умови не відповідають нормам ст. ст. 431, 432, 433 такого Кодексу.
Не є такі угоди і договорами підряду, оскільки розрахунки за договорами підряду, як то встановлено ст. ст. 332, 345 Цивільного кодексу УРСР, не могли проводитися об'єктами незавершеного будівництва із передачею їх у власність підрядчика.
Арбітражним судом Кіровоградської області було порушено провадження у справі № 290/3 про банкрутство ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" і постановою від 17.07.1998 р. таке підприємство визнане банкрутом.
Згідно із матеріалами справи № 290/3 про банкрутство ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" є господарським товариством із 100-відсотковою державною власністю.
За п. 5 р. 2 Закону України "Про Державну програму приватизації", у редакції, затвердженої Законом України № 124/98 ВР від 12.02.1998 р., до групи "Д" об'єктів приватизації державного майна віднесені об'єкти незавершеного виробництва.
Відповідно до п. 2 наказу Фонду Державного майна України від 07.08.1995 р. "Про затвердження положення про порядок відчуження засобів виробництва, що є державною власністю", чинного на час укладання угод, що оспорюються позивачем та третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору, відчуження незавершеного капітального будівництва відбувається шляхом приватизації.
Пунктом 4.1 наказу Фонду Державного майна України "Про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва" № 502 від 18.11.1993 р. встановлено обов'язок начальників регіональних відділень Фонду Державного майна України здійснювати продаж об'єктів незавершеного будівництва на підставі "Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств", затвердженого наказом голови Фонду Державного майна України від 04.02.1993 р. № 56.
У п.п. 1.2.4 п. 1.2, п. 3.2.4 п. 3.2, п.п. 4.3.5 п. 4.3 "Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств", затвердженого наказом Фонду державного майна України № 56 від 04.02.1993 р. зазначено, що об'єкти групи "Д" (незавершене будівництво) приватизуються виключно на аукціоні, за конкурсом; право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та органом приватизації.
Об'єкти незавершеного будівництва, були відчуженні ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" на користь корпорації "Інгул-Габбро" з порушенням норм законодавства, викладених вище.
З 01.01.1999 р. майно ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" знаходилося у податковій заставі і було відчужено ним з власної ініціативи всупереч положень Указу Президента України № 167/98 від 04.03.1998 р. "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" без отримання згоди податкового органу.
Порушенням вимог закону при укладанні договору № 7 від 17.12.1998 р., виконання угод, що оспорюються, є також і те, що об'єкти незавершеного будівництва були відчужені у період, коли ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" постановою арбітражного суду Кіровоградської області від 17.07.1998 р. у справі № 290/3 було визнане банкрутом.
Відповідно до ст. ст. 15, 16, 19, 20 Закону України "Про банкрутство" від 16.04.1991 р. з моменту визнання боржника банкрутом припиняється підприємницька діяльність боржника, до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном банкрута; ліквідаційна комісія, утворена призначеними арбітражним судом ліквідаторами, управляє майном банкрута, здійснює інвентаризацію і оцінку майна банкрута, визначає ліквідаційну масу і розпоряджається нею, реалізує майно банкрута і здійснює інші заходи, спрямовані на задоволення вимог кредиторів; майно, на яке звертається стягнення, оцінюється ліквідаційною комісією в порядку, встановленому Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"; рішення про продаж майна банкрута приймається ліквідаційною комісією за погодженням зі зборами (комітетом) кредиторів.
Оцінка вартості майна повинна була здійснюватися За Методикою оцінки вартості майна під час приватизації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.1996 р. № 961.
Виходячи із викладеного, голова правління ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" не мав повноважень та законних підстав відчужувати (передавати) майно підприємства-банкрута корпорації "Інгул-Габбро".
Посилання представника ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" на те, що дозвіл на відчуження об'єктів незавершеного будівництва надавав голова ліквідаційної комісії не є підставою для визнання законними дій по угодах. Повноваження голови ліквідаційної комісії на надання згоди на відчуження об'єктів незавершеного будівництва підприємства-банкрута законом не передбачені. Крім того, докази того, що особа, про яку у запереченнях на позов посилається відповідач був головою ліквідаційної комісії, відсутні.
Метою Закону України "Про банкрутство", як то вбачається із його преамбули, є задоволення претензій кредиторів.
ДПІ в м. Кіровограді була одним із кредиторів ВАТ "Кіровоградський ливарний завод", вимоги якої ґрунтувалися на невиконання останнім податкових зобов'язань останнього перед бюджетами різних рівнів.
Відчуженням об'єктів незавершеного будівництва у незаконний спосіб під час провадження у справі про банкрутство можна визнати порушенням прав і охоронюваних законом інтересів ДПІ в м. Кіровограді, як особи, уповноваженої положеннями Закону України "Про державну податкову службу в Україні" здійснювати додержання законів України про оподаткування, дії щодо надходження сум податків та обов'язкових платежів до бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державні. Згідно ст. 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осію. Пунктом 3 ст. 3 зазначеного Закону встановлено , що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій", усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 по справі № 1-2/2002 визначено, що частина 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист не може бути обмежене.. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Виходячи із викладеного, господарський суд прийшов до висновку про наявність у ДПІ в м. Кіровограді підстав для звернення в порядку адміністративного судочинства із позовом про визнання недійсними на підставі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР угод - договір № 10 від 15.03.1998 р. із актом звірки взаєморозрахунків від 10.08.1999 р., протоколом від 10.08.1999 р. до акту звірки взаєморозрахунків, за якими ВАТ Кіровоградський ливарний завод" передало корпорації "Інгул-Габбро" право власності на незакінчений будівництвом навчально-виробничий корпус ПТУ договір № 7 від 17.12.1998 р. із актом звірки взаєморозрахунків від 29.09.1999 р., протоколом № 17 до акту звірки взаєморозрахунків, актом приймання-передачі незавершеного будівництвом гуртожитку ПТУ залишковою балансовою вартістю 150 991 грн.
Позов ТОВ "Будівельна компанія "Будкомплекс" задоволенню не підлягає. Господарський суд прийшов до висновку, що позов такої особи не є адміністративними позовом, оскільки правовідносини ТОВ "Будівельна компанія "Будкомплекс", ВАТ "Кіровоградський ливарний завод" та корпорації "Інгул-Габбро" не є правовідносинами у публічно-правовій сфері.
Крім того, відповідно до редакції ч. 1 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, задоволення адміністративного позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. Виходячи із викладеної процесуальної норми, задоволення вимог позивача до відповідача, має повністю або частково виключати задоволення вимог третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
Керуючись ст. 48 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 94, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 160, ст. 163, ч. ч. 1-4 ст. 254, ч. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
1. Адміністративний позов державної податкової інспекції в м. Кіровограді задовольнити.
2. Визнати недійсними угоди - договір № 10 від 15.03.1998 р. із актом звірки взаєморозрахунків від 10.08.1999 р., протоколом від 10.08.1999 р. до акту звірки взаєморозрахунків, за якими відкрите акціонерне товариство Кіровоградський ливарний завод" передало корпорації "Інгул-Габбро" право власності на незакінчений будівництвом навчально-виробничий корпус ПТУ, договір № 7 від 17.12.1998 р. із актом звірки взаєморозрахунків від 29.09.1999 р., протоколом № 17 до акту звірки взаєморозрахунків, актом приймання-передачі незавершеного будівництвом гуртожитку ПТУ залишковою балансовою вартістю 150 991 грн.
3. У задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будкомплекс" відмовити.
4. Копії рішення надіслати сторонам та третім особам (корпорації "Інгул-Габбро" за адресою арбітражного керуючого Заболотного Г.В.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але не була у встановлений строк подана апеляційна скарга, постанова набирає чинності після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. управі
Суддя
Н. В. Болгар
16.03.07 15:00