Справа № 667/1511/15-а
Іменем України
21 серпня 2015 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого - судді Радченко Г.А.,
при секретарі - Рушелюк О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оперуповноваженого ОКМСД ОСОБА_2 ХМУ УМВС України в Херсонській області лейтенанта міліції ОСОБА_3, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_2 районної в м. Херсоні ради про визнання протиправними і скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення,
Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просила: визнати незаконними дії оперуповноваженого СКМДСД ОСОБА_2 ХМУ УМВС України в Херсонській області лейтенанта міліції ОСОБА_3 щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення № 017543 від 12 січня 2015 року; визнати зазначений протокол недійсним, оскільки він складений з порушенням норм діючого законодавства; скасувати постанову № 8/32 від 20 лютого 2015 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення ст. 156 ч. 2 КУпАП; закрити відносно неї провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.
В обґрунтування позову посилалася на те, що 12.01.2015 року відносно неї оперуповноваженим ОКМСД ОСОБА_2 ХМУ УМВС України в Херсонській області лейтенантом міліції ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП. 20 лютого 2015 року постановою адміністративної комісії при виконкому ОСОБА_2 райради м. Херсона за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП на неї накладено штраф у розмірі 510 грн. З наведеними протоколом та постановою вона категорично не згодна, оскільки вважає, що правопорушення не вчиняла, крім того, протокол працівником міліції складений з порушенням норм процесуального законодавства. Вона працює продавцем у ПП ОСОБА_4 в маленькому магазині, розташованому за адресою: м. Херсон, вул. Полтавська, 23. 25.12.2014 року приблизно о 17.30 год. в магазин зайшли два працівники міліції у цивільному одязі, разом з ними зайшов молодий чоловік з відкритою пляшкою пива у руці. Обидва працівники міліції не представились, не показали свої службові посвідчення, а лише сказали, що вони є працівниками міліції та встановили, що вона продала пляшку пива тому хлопцю, що зайшов з ними, а він є неповнолітнім. Вона пояснила працівникам міліції, що продала пиво хлопцю, оскільки у неї не виникло жодних сумнівів щодо його віку, а тому вона не питала скільки йому років. Молодий чоловік виглядав на 20-22 роки, при цьому у нього була коротка густа борода, а оскільки у неї не виникло сумніву, що він вже повнолітній, тому вона не питала його паспорт. Потім працівники міліції разом з хлопцем вийшли на вулицю і сказали, що на місці вони не можуть скласти протокол, оскільки в них не має бланків, а тому вони поїхали в ОСОБА_2 районний відділ міліції для його складання. Всі дії працівників міліції 25.12.2014 року не мали ніякого процесуального наслідку, протокол вони так і не склали та поїхали. Крім того, якщо працівники міліції вирішили скласти протокол у відділі міліції, їй не було запропоновано проїхати з ними та надати свої пояснення у відділку. 12.01.2015 року працівники міліції знову прийшли в магазин і сказали, що будуть складати відносно неї протокол. При цьому о/у ОСОБА_5 вийшов на вулицю і заглянувши в магазин сказав, що протокол складено, що підтвердили залучені ним свідки. При цьому, їй не відомо, хто ці люди, їй не пропонували ознайомитись з протоколом, подати свої зауваження. Також їй не дали копію цього протоколу. Винесений протокол про адмінправопорушення та постанову в справі про адмінправопорушення, вважає незаконними, оскільки при продажу пива цьому молодику вона мала право вимагати у нього документ тільки у разі виникнення у неї сумніві щодо його повноліття, жодного сумніву відносно того, що цей молодий чоловік є повнолітнім у неї не виникло, вона була впевнена в тому, що йому приблизно 20-22 роки, саме так вона визначила його вік за зовнішніми ознаками. Оскільки жоден нормативний документ не визначає критерії або спосіб визначення віку покупця, вона могла це зробити виключно по зовнішньому вигляду, а тому за відсутності сумнівів у його віці, підстав вимагати паспорт у неї не було, а тому вважала, що в її діях немає ознак складу правопорушення.
В судовому засіданні позивачка поданий нею позов підтримала, просила його задовольнити з заявлених у ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що протокол було складено цілком законно, оскільки позивачка відмовилася від його підпису, ним були запрошені поняті, які засвідчили відмову ОСОБА_1 від підпису протоколу.
Представник відповідача - Адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_2 районної в м. Херсоні ради просив відмовити позивачу у задоволені позову через його необґрунтованість. Вважав, що оскаржувана постанова складена з дотриманням всіх вимог встановлених законом і скасуванню не підлягає.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської організації. Протокол про адміністративне правопорушення у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, зазначаються пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності… Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подавати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно приписів ч. 2 ст. 278 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішується питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що 12.01.2015 р. о/у СКМСД ОСОБА_2 ХМУ УМВС України в Херсонській області ОСОБА_3 відносно позивачки було складено протокол за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Згідно відмітки у вказаному протоколі та підписів понятий, ОСОБА_1 відмовилася від підпису протоколу та дачі письмових пояснень.
Як вбачається з постанови по справі про адміністративне правопорушення № 8/32 від 20.02.2015 року позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП на підставі вищезазначеного протоколу ХН № 017543 від 12.01.2015 року.
З наданої копії скарги від 13.01.2015 року судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до начальника ОСОБА_2 ХМУ УМВС України в Херсонській області з приводу порушення її прав при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ХН № 017543 від 12.01.2015 року. У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що про складання протоколу їй стало відомо зі слів оперуповноваженого ОСОБА_2 ОСОБА_5 При цьому останній в приміщенні магазину не знаходився, про вчинення нібито правопорушення не повідомив, а тільки зазирнув в магазин і повідомив, що відносно неї складено протокол, а свідки, які теж не знаходились в приміщенні магазину, підписали його вказавши, що вона відмовилася від підпису протоколу. Копія протоколу їй вручена не була, що позбавило її можливості захистити свої конституційні права.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює оперуповноваженим ОСОБА_2 25.12.2014 року він разом з відповідачем ОСОБА_3 були на роботі та відпрацьовували два райони з метою попередження правопорушень. На вул. Полтавській м. Херсона вони помітили хлопця, який на вигляд був неповнолітнім та вживав пиво. Підійшовши до нього вони встановили його особу та виявили, що він дійсно не досяг 18 років. На питання, де він придбав пиво, він вказав на магазин, де працює позивачка. Вони прийшли до магазину, ОСОБА_1 була на робочому місці, однак не мала паспорта чи іншого документа, що посвідчує її особу. У зв'язку із цим вони зробили запит по спеціальній базі для встановлення її особи. Отримавши відповідь, вже після Нового року, вони знову прийшли до магазину, де працює позивачка. Вона була на місці, однак надавати пояснення відмовилася. Вони склали протокол на вулиці, біля магазину, знову зайшли до нього і запитали чи буде вона підписувати протокол. Вона знову відмовилася. Факт відмови було засвідчено підписами понятих.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що працівники міліції запросили її в якості понятого, а саме засвідчити факт продажу пива неповнолітньому. Вона поставила підпис у протоколі, що алкоголь було продано неповнолітній особі, однак сам факт продажу вона не бачила.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що позивачка продала йому пиво. Коли він стояв на зупинці та пив вказане пиво, до нього підішли працівники міліції та спитали його вік. Дізнавшись, що він н повнолітній вони запитали, де він придбав пиво. Він провів їх до магазину, де вказав на позивачку, як на особу, що продала йому пиво.
При допиті вказаного свідка судом наочно було встановлено, що він не виглядає повнолітнім, оскільки має дитячі риси обличчя, невеликий зріст (за його словами 1.60м.), а наявність оволосіння обличчя не додає йому років. З наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_8, на момент продажу йому пива, дійсно не досяг 18 років.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що коли складався протокол, то вона була присутня. Її покликала ОСОБА_1 в якості свідка. Вона бачила, що працівники міліції стояли на вулиці і щось писали, але в її присутності на підпис протокол ОСОБА_1 вони не надавали та пояснення у ОСОБА_1 не відбирали.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він був на зупинці, коли до нього підійшов працівник міліції та попросив бути понятим. Він погодився. Йому пояснили, що продавець магазину продала пиво неповнолітній особі, однак відмовляється від підпису протоколу. Він підписав протокол на вулиці, біля магазину. При ньому ОСОБА_1 підписати протокол не пропонували і він не знає, хто така ОСОБА_1, оскільки він її навіть не бачив. Що він підписував він не знаю, оскільки не читав протокол і йому його не оголошували, все у ньому було зазначено працівниками міліції.
Таким чином, хоч судом і встановлено факт продажу пива неповнолітній особі, вигляд якої не викликає сумнів у його віці, а саме у тому, що ОСОБА_8 не досяг 18 років, однак при складанні протоколу було порушено вимоги, передбачені ст. ст. 254, 256 КУпАП, що призвело до порушення законних прав позивачки та є підставою для скасування оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, яка була складена саме на підставі вказаного протоколу.
Разом з тим, сам протокол не може бути визнаний судом недійсним або скасованим, оскільки він не є документом про притягнення особи до відповідальності, а лише підтверджує факт вчинення правопорушення.
Що стосується закриття провадження по справі відносно позивачки, то такі дії не входять до компетенції суду, в провадженні якого така справа не перебуває.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,11,69,86,159-162 КАС України, ст. ст. 254, 256, 278 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Оперуповноваженого ОКМСД ОСОБА_2 ХМУ УМВС України в Херсонській області лейтенанта міліції ОСОБА_3, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_2 районної в м. Херсоні ради про визнання протиправними і скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії оперуповноваженого СКМДСД ОСОБА_2 ХМУ УМВС України в Херсонській області лейтенанта міліції ОСОБА_3 щодо складання протоколу про адміністративнеправопорушення № 017543 від 12 січня 2015 року.
Скасувати постанову № 8/32 від 20.02.2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП.
В решті позову - відмовити за необґрунтованістю.
Суддя