Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" вересня 2012 р.Справа № 5023/3317/12 вх. № 3317/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.
за участю:
прокурора - Джеваги О.В. (наказ №1220к від 25 червня 2012 року)
позивача -1 - не з'явився
позивача -2 - ОСОБА_1 (довіреність №38-1871 від 28 травня 2010 року)
відповідача - не з'явився
розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Фрунзенського району м.Харкова в інтересах держави в особі :
1. Харківської міської ради, м.Харків
2. Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Фрегат", м.Харків
про стягнення 86698,39 гривень,-
Прокурор Фрунзенського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради (Позивач-1) та Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (Позивач-2) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Фрегат" (надалі -Відповідач) суми заборгованості у розмірі 86698,39 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов тимчасового договору № 7130 про постачання теплової енергії, укладеного 01 жовтня 2004 року між Позивачем-2 та Відповідачем. Крім того, Прокурор просив суд покласти судові витрати на Відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 липня 2012 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі порушено та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 14 серпня 2012 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 серпня 2012 року було відкладено розгляд справи на 04 вересня 2012 року, у зв'язку з неявкою представників Позивача-1 та Відповідача.
15 серпня 2012 року представник Позивача-1 надав через канцелярію суду пояснення (вх. №13547), в яких підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, останній просив суд розглядати справу без участі свого представника.
04 вересня 2012 року представник Відповідача надав через канцелярію суду клопотання (вх. №13432), в якому останній визнав борг у повному обсязі та просив суд розстрочити виконання рішенння строком на два місяці, щомісячно, згідно з наступним графіком:
- у вересні 2012 року - 40849,39 гривень;
- у жовтні 2012 року - 40849,00 гривень.
Відповідне клопотання Відповідач обгрунтовує важким фінансовим становищем та прийняттям участі у спільному з органами місцевого самоврядування проекті по благоустрію території м. Харкова. До того ж, останній надав до суду платіжне доручення №655 від 30 серпня 2012 року, як доказ часткової сплати заборгованості. Судом було досліджено наданий документ та долучено до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 вересня 2012 року було відкладено розгляд справи на 24 вересня 2012 року.
24 вересня 2012 року представник Позивача-2 надав через канцелярію суду заяву (вх. №16034), в якій останній підтвердив часткову сплату Відповідачем суми заборгованості у розмірі 5000,00 гривень та просив суд припинити провадження у справі в цій частині позову на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Прокурора у відкритому судовому засіданні 24 вересня 2012 року наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Підтримав заяву Позивача-2 про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 5000,00 гривень. Проти клопотання Відповідача про розстрочку виконання рішення заперечував.
Позивач-1 у відкрите судове засідання 24 вересня 2012 року свого представника не направив. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 12 вересня 2012 року.
Представник Позивача-2 у відкритому судовому засіданні 24 вересня 2012 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Підтримав надану заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 5000,00 гривень. Проти клопотання Відповідача про розстрочку виконання рішення заперечував.
Відповідач у відкрите судове засідання 24 вересня 2012 року свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд, розглянувши надане клопотання Відповідача про розстрочку виконання рішення, відмовляє в його задоволенні в порядку ст.83 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає його необгрунтованим, у зв'язку з ненаданням Відповідачем доказів неможливості виконання даного рішення, або доказів виключності обставин, що ускладнюють виконання відповідного рішення.
Суд, розглянувши надану заяву Позивача-2 про припинення провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 5000,00 гривень, дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
1-1) відсутній предмет спору;
2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;
5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на момент розгляду справи 30 серпня 2012 року було сплачено частково суму заборгованості у розмірі 5000,00 гривень за спірним договором, що підтверджується платіжним дорученням №655 від тієї ж дати, яке міститься у матеріалах справи. До того ж відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам Позивач-2, долучивши до матеріалів справи належним чином засвідчену копію банківської виписки від 30 серпня 2012 року про зарахування відповідної суми.
Враховуючи викладене, суд, роз'яснивши представникам прокуратури та Позивача-2 наслідки припинення провадження у справі, а саме, про недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет, із тих же підстав, припиняє провадження у даній справі щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 5000,00 гривень, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд дійшов висновку про достатність в матеріалах справи доказів та можливість розгляду справи без участі представника Відповідача за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників прокуратури та Позивача-2, встановив наступне.
01 жовтня 2004 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (Позивач-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Фрегат" (Відповідач) був укладений тимчасовий договір №7130 про постачання теплової енергії. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.
Відповідно до умов даного договору, Позивач-2 (Енергопостачальна організація) зобов'язався постачати Відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. відповідного договору, а Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 даного договору.
Відповідно до п.6.3. договору, Відповідач зобов'язався за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачувати попередню оплату вартості необхідного обсягу теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відпустки-отримання теплової енергії та розрахунків за її використання.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач-2 свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, здійснив відпуск теплової енергії Відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.
Факт споживання Відповідачем теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення у житловому будинку, в якому розташовані приміщення Відповідача. Акт на включення опалення №170/7917 від 28 жовтня 2011 року та акт №170/7625 від 23 березня 2012 року на відключення опалення підписані представниками сторін та скріплені печатками (а.с.7). До того ж, даний факт підтверджується актом на включення опалення №176/5484-В від 15 жовтня 2011 року та актом №176/5282 від 09 квітня 2012 року на відключення опалення, актом на включення опалення №172/8772 від 11 листопада 2011 року та актом №172/8682 від 22 березня 2012 року на відключення опалення, які теж були підписані представниками сторін та скріплені печатками (а.с.8,12).
Факт направлення Позивачем рахунків на оплату спожитої теплової енергії на адресу Відповідача підтверджується відповідними рахунками за спірний період, наявними у матеріалах справи (а.с.13-15).
Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з лютого 2012 року по квітень 2012 року утворилась заборгованість у розмірі 86698,39 гривень, яка до цього часу погашена частково на суму 5000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №655 від 30 серпня 2012 року. Доказів на підтвердження оплати суми заборгованості у розмірі 81698,39 гривень за спірний період Відповідач до суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення відповідного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення Відповідачем заборгованості у розмірі 81698,39 гривень в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивачів щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 81698,39 гривень нормативно та документально обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.
На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.526, 599, 629 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд-
В задоволенні клопотання Відповідача про розстрочку виконання рішення відмовити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Фрегат" (61176, м.Харків, Фрунзенський р-н, вул.Корчагінців, буд.36, код ЄДРПОУ 30656850, р/р 26003016816629 у ВАТ "Укрексімбанк" у м.Харкові, МФО 322313) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м.Харків, вул.Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 31557119, р/р №260333012313 у ВАТ "Держаний ощадний банк України" м.Харкова, МФО 351588) суму заборгованості у розмірі 81698,39 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Фрегат" (61176, м.Харків, Фрунзенський р-н, вул.Корчагінців, буд.36, код ЄДРПОУ 30656850, р/р 26003016816629 у ВАТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 322313) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів -Управління держаної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача -Головне управління держаної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1733,96 гривень судового збору.
Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення суми заборгованості у розмірі 5000,00 гривень припинити провадження у справі 5023/3317/12 на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 01 жовтня 2012 року.
Суддя Аріт К.В.
Справа №5023/3317/12