Справа № 22-693! Головуючий у 1-й інстанції: Трофимова Д.А.
2006 р. Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
«23» листопада 2006 р. М.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого КочетковоїІ.В.,
Суддів Полякова О.З.,
Давискиби Н.Ф.,
При секретарі Ткаченко МО.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці, соціального захисту та оіситлових субсидій Мелітопольської міської ради
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "27" вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до міського Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради, третя особа - Головне Управління праці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації, про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій та моральної шкоди, -
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до міського Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради, третя особа - Головне Управління праці та соціального захисту населення Запорізької облдержадміністрації, про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій та моральної шкоди.
В позові зазначав, що він є учасником бойових дій. Відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту", йому, як учаснику бойових дій, щорічно до 05 травня повинна надаватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, всупереч вимогам ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту" та п. З ст. 2 Конституції України, призначена грошова допомога за 1999 не виплачувалась, а за 2000 - 2006 p.p. виплачувалась не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 9004 грн, 60 коп,
Посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідачів щорічну разову допомогу за 1999-2006 p.p. рік у сумі 9004 грн. 60 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000 грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 вересня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради на користь позивача разову грошову допомогу у розмірі 1410 грн. за 2005 рік. В іншій частині відмовлено.
В апеляційній скарзі УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неправильне встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням НОМЕР_1 (а.с. 7).
Згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Розмір грошової допомоги визначений у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і суд обгрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу.
Згідно зі ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав ї свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів та виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу.
Оскільки Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування, тому доводи скарги в цій частині є неспроможними.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд вважав таке заперечення безпідставним оскільки спірні правовідносини між сторонам виникли до набрання чинності КАС України. Однак у випадку не набрання чинності КАС України позивач був би змушений звертатись до суду в порядку Глави 31-А ЦПК України в редакції 1963 року, якою передбачений взагалі двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права. Отже, КАС України не обмежив, а навпаки розширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права. В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми лише за 2005 рік.
Доводи апеляційної скарги про те, що УПтСЗН є неналежним відповідачем безпідставні. Статтею 17-1 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії та соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Керуючись ст. ст. 198, 200,206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради відхилити
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від "27" вересня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.