Спр. № 33-01
м.Вінниця 19 січня 2007 p.
Заступник голови апеляційного суду Вінницької області Олексієнко Ю.Г., розглянувши за скаргою гр-на ОСОБА_1 матеріали адміністративної справи №3-2744, -
встановив:
Постановою Жмеринського міськрайонного суду від 5 травня 2006 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 40 грн.
Цією ж постановою визнано винним у скоєнні адмінправопорушення. передбаченого ст. 124 КУпАП, гр-на ОСОБА_2
На дану постанову ОСОБА_1 подав скаргу, в якій ставить питання про скасування постанови суду щодо нього та закриття справи за відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
ОСОБА_2 постанову суду не оскаржував.
Перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 визнано винним в порушенні вимог п. 19.3 Правил дорожнього руху України, оскільки він. керуючи автомобілем в темну пору доби в умовах недостатньої видимості (дощ) і будучи засліпленим при роз'їзді світлом фар зустрічного автомобіля, не зменшив швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умови фактичної видимості дороги в напрямку руху, та не зупинився, в результаті чого здійснив наїзд на автомобіль «Мазда», який стояв на проїжджій частині дороги в попутньому напрямку.
В той же час суд визнав винним гр-на ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 15.1, 15.9, 19.4 Правил дорожнього руху, оскільки він розташував автомобіль біля будинку №8 на відстані 2,4 м від виїзду з прилеглої території в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості (дощ), не включив стояночні габаритні вогні, тому автомобіль знаходився на проїжджій частині справа біля тротуару, створюючи перешкоду для інших учасників дорожнього руху та створив передумови для виникнення дорожньо-транспортної пригоди, що спричинило ДТП.
За таких обставин висновок суду про винуватість у порушенні Правил дорожнього руху одночасно обома водіями є хибним.
Пункт 3 ст. 19 Правил дорожнього руху не вимагає застосування різкого гальмування у разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічного
автомобіля, а ставить вимогу про зменшення швидкості до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги у напрямку руху.
З пояснень водія ОСОБА_1 та його пасажира ОСОБА_3 вбачається, що ця вимога Правил дорожнього руху була дотримана і швидкість зменшена за 20 км/год. (а. с 7-9). проте відбулося зіткнення з мікроавтобусом «Мазда», який стояв на проїжджій частині без габаритних вогнів.
Враховуючи, що учасник дорожнього руху не повинен виходити з можливого порушення Правил дорожнього руху іншим учасником дорожнього руху, вважаю, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем, не повинен був передбачати, що водій ОСОБА_2 порушить Правила та залишить автомобіль без габаритних вогнів в темну пору доби та поганій видимості на проїжджій частині, тому склад адміністративного правопорушення в його діях відсутній.
Дотримання ж лише одного п. 15.9 водієм ОСОБА_2, а саме зупинці не ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території будинку №8 по вул. Київській, запобігло б дорожньо-транспортній пригоді навіть за умови засліплення водія ОСОБА_1 світлом фар зустрічного автомобіля.
Таким чином, між порушенням Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 та дорожньо-транспортною пригодою є прямий причинний зв'язок, а тому постанова суду щодо гр-на ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, -
постановив:
Скаргу гр-на ОСОБА_1 задоволити.
Постанову Жмеринського міськрайонного суду від 5 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В решті постанову залишити без змін.
Заступник голови апеляційного суду
Ю.Г.Олексієнко
2