Справа № 22ц-204/2007 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія спори про Русаков Г.С.
відшкодування завданої Доповідач в апеляційній інстанції
шкоди Подорога В.М.
" 1 " лютого 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Захарової А.Ф.
суддів Адаменко Л.В., Подороги В.М.
при секретарі Бурдуковій О.В.
з участю адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15 грудня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_4про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановила:
12 серпня 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, уточненим в судовому засіданні 15 грудня 2006 р., про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 19 березня 2003 року по вул. Київська в м. Каневі, в результаті порушення права дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ-2103, держзнак НОМЕР_1 ОСОБА_4 сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої його автомобілю «Фіат-крома», держзнак НОМЕР_2 яким керував по дорученню його син ОСОБА_5 - було завдано технічних пошкоджень.
По факту дорожньо-транспортної пригоди Канівською міжрайонною прокуратурою 04.04.2003 р. порушена кримінальна справа за ознаками ч. 1 ст. 286 КК України, провадження по якій закрито 16.06.2003 р. у зв'язку з тим, що учасниками ДТП не отримано тілесних ушкоджень.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що водій ВАЗ-2103 ОСОБА_4 під час скоєння ДТП перебував у стані гострого алкогольного сп'яніння.
Оскільки відповідач ОСОБА_4, з вини якого відбулась ДТП та пошкоджений автомобіль позивача, добровільно не відшкодував заподіяну шкоду, позивач ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_4 на свою користь 11307 грн., з яких 7627,42 грн. у відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, тобто, вартість відновлювального ремонту, 200 грн. - вартість судової автотехнічної експертизи, 480 грн. - надання правової допомоги, а також 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Канівського міськрайонного суду від 15 грудня 2006 року ухвалено :
2
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_4про стягнення майнової та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки відмовити з причин безпідставності позовних вимог.
Не погоджуючись з даним рішення суду в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить його скасувати як незаконне і ухвалити нове рішення, яким задовольнити повністю його позовні вимоги.
Заслухавши учасників процесу, обговоривши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи встановлено, що 19 березня 2003 p., близько 19 годин 30 хвилин по вул. Київській в м. Каневі сталася дорожньо-транспортна пригода з участю водія ОСОБА_5, який керував автомобілем «Фіат-крома», Держзнак НОМЕР_3 що належить ОСОБА_1, та водія ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ-2103, держзнак НОМЕР_1.
За даним фактом дорожньо-транспортної пригоди Канівським міжрайонним прокурором 4.04.2003 р. було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 280 КК України, яка провадженням закрита постановою від 16.06.2003 р. за ст. 6 п. 2 КПК України, оскільки ні учасники дорожньо-транспортної пригоди ні пасажири не отримали тілесних ушкоджень.
Під час її розслідування експертами ЕКУ при МВС України в Черкаській області була проведена автотехнічна експертиза, згідно висновків якої дії ОСОБА_4 знаходяться в причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до висновків судової авто технічної експертизи № А-247/03 від 25.03.2004 р. дії обох водіїв , автомобіля «Фіат-крома» та автомобіля ВАЗ-2103, знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП 19.03.2003 р. та її наслідками.
Враховуючи зазначені обставини, за клопотанням відповідача судом була постановлена ухвала про призначення авто-технічної експедиції в закладі Київського науково-дослідного інституту . Згідно висновків якої встановлено, що відповідно до переліку зафіксованих пошкоджень на транспортних засобах автомобіль «Фіат-крома», держзнак НОМЕР_4(водій ОСОБА_5) серединою передньої своєї частини контактував із лівим переднім рогом кузова автомобіля ВАЗ-2103, держзнак НОМЕР_1 (водій ОСОБА_4). Розмістивши цю контактну пару у точці, де на схемі ДТП знаходиться місця зіткнення учасників пригоди, можна побачити, що останній із зазначених транспортних засобів у момент контакту знаходився на смузі свого руху. Ця обставина вказує на те. що до моменту початку виконання маневру автомобіля «Фіат-крома» д. з. НОМЕР_4 (вод. ОСОБА_5) можливість контакту учасників цієї пригоди виключається.
Таким чином, відповідно до наявних ознак виконання маневру автомобіля «Фіат-крома» д. н. НОМЕР_4із його виїздом на зустрічну смугу руху у межах перехрестя, що зафіксовано у первинній схемі ДТП, водій транспортного засобу ОСОБА_5 шляхом виконання вимог п. 10.1; п. 16.13 Правил дорожнього руху мав технічну можливість попередити зіткнення із автомобілем ВАЗ-2103 д. н. НОМЕР_1 (вод. ОСОБА_4).
У діях водія ОСОБА_5 вбачаються технічні невідповідності вимогам п. 10.1; п. 16.13 ПДР. Дії водія ОСОБА_5 можна вбачати, як першу причину виникнення даної пригоди.
Оскільки авто технічна експертиза від 10.06.2003 р. виходила з вихідних даних, вказаних в постанові про призначення експертизи, в яких вже було вказано, що водій автомобіля ВАЗ-2103 ОСОБА_4 виїхав на зустрічну полосу руху, що суперечило первинним документам (протоколу огляду та схемі місця пригоди, підписаних учасниками ДТП), а також інша авто технічна експертиза від 24.03.2004 р. побудована на припущеннях та догадках, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що судова авто технічна експертиза , проведена Київським НДІСЕ найбільш повно та
всесторонне, а її висновки об'єктивно відповідають встановленим судом обставинам, що саме в причинному зв'язку з наслідками ДТП є дії ОСОБА_5. Крім того, винні дії ОСОБА_5 підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України «кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень...».
Оскільки ОСОБА_1 не доказав своїх позовних вимог, суд обгрунтовано відмовив йому в їх задоволенні.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, обгрунтоване на зібраних та перевірених по справі доказах, в межах пред'явленого позивачем позову, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апелянта не є суттєвими, були предметом судового розгляду, суд першої інстанції дав їм належну оцінку і вони не дають підстав, передбачених ст.ст. 307-309 ЦПК України для його скасування або зміни.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 314, 315,319 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити. Рішення Канівського міськрайонного суду від 15 грудня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двохмісячного строку до Верховного Суду України з дня набрання нею законної сили.