Справа № 22ц-167 2007 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія трудові спори Компанієць О.В.
Доповідач в апеляційній інстанції - Бабенко В.М.
"2" лютого 2007 року Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Бабенка В.М., Василенко Л.І.
при секретарі Шульга Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу предствника ТОВ ТПМ «Сріблянка» на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 4.12.2006 року за позовом лозовом ОСОБА_1до ТОВ Торгівельне підприємство магазин «Сріблянка" про зміну запису в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ТОВ ТПМ «Сріблянка" до ОСОБА_1про відшкодування шкоди.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, судова палата, -
встановила:
ОСОБА_1 працювала продавцем відділу лікеро-горілчаних і безалкогольних напоїв ТОВ ТПМ «Сріблянка". 20 липня 2006 року актом ревізії було встановлено нестачу товарно-матеріальних цінностей в цьому відділі на 8456 грн. 57 коп., у зв'язку з чим 21 липня ОСОБА_1 було відсторонено від роботи, а 1 серпня переведено на посаду прибиральниці до вирішення питання про наявність в її діях ознак злочину. З 22 липня поточного року ОСОБА_1 на роботу не виходила. 7 серпня вона подала заяву про звільнення з роботи, а 17 серпня - заяву про неможливість виходу на роботу у зв'язку із хворобою, підтверджену медичними документами. З жовтня ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою зобов'язати ТОВ ТПМ «Сріблянка" видати їй трудову книжку із записом про звільнення за власним бажанням і стягнути на її користь по 375 грн. місячного заробітку за час вимушеного прогулу з 21 липня 2006 року, а також 2000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Встановивши, що ОСОБА_1 з 1 вересня не лікується, директор ТОВ ТПМ «Сріблянка" 12 жовтня виніс наказ про звільнення її з роботи за прогул без поважних причин. ТОВ ТПМ «Сріблянка" звернулось до суду із зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_1 2818 грн. 86 коп. збитків, оскільки вона була одним із 3 працівників відділу, що несуть повну матеріальну відповідальність за недостачу.
ОСОБА_1 4 листопада одержала трудову книжку по пошті, після чого змінила позовні вимоги і просила визнати неправомірним наказ директора ТОВ ТПМ «Сріблянка" про звільнення її з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України і змінити в трудовій книжці запис про звільнення на звільнення за власним бажанням, а також стягнути на її користь по 375 грн. місячного заробітку за час вимушеного прогулу з 21 липня 2006 року. Вона просила також стягнути з відповідача 3000 грн. відшкодування моральної шкоди, заподіяної безпідставними обвинуваченнями у крадіжці, незаконним звільненням та неможливістю працевлаштуватись, що спричинило погіршення матеріального стану та розлад здоров'я. . Рішенням Смілянського міськрайонного суду від 4.12.2006 року позов ОСОБА_1 і зустрічний позов ТОВ Торгівельне підприємство магазин «Сріблянка" задоволені частково.
Визнано незаконним наказ директора ТОВ ТПМ «Сріблянка" НОМЕР_1 про звільнення з роботи ОСОБА_1за п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Зобов'язано генерального директора ТОВ ТПМ «Сріблянка" змінити в трудовій книжці ОСОБА_1 формулювання причини звільнення її з роботи, зазначивши підставою звільнення ст. 38 КЗпП України. Стягнуто з ТОВ ТПМ «Сріблянка" на користь ОСОБА_1 630 грн. 75 коп. оплати вимушеного прогулу, 200 грн. моральної шкоди і 79 грн. 37 коп. судових витрат, а всього 910 грн. 13 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ТПМ «Сріблянка" 1057 грн. 07 коп. збитків і ЗО грн. 77 коп. судових витрат, а всього 1087 грн. 84 коп. Зарахувати взаємні виплати і остаточно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ ТПМ «Сріблянка" 177 грн. 71 коп.
В апеляційній скарзі представник ТОВ ТПМ «Сріблянка» просить рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи в межах апеляції, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до матеріалів цивільної справи суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що сторони визнали факт, що ОСОБА_1 з 18 грудня 2005 року працювала продавцем відділу лікеро-горілчаних і безалкогольних напоїв ТОВ ТПМ «Сріблянка".
Актами ревізії від 20 липня 2006 року в цьому відділі виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 8456 грн. 57 коп. Наказом директора підприємства НОМЕР_2 поточного року у зв'язку з недостачею ОСОБА_1 відсторонена від роботи з 21 липня 2006 року. Наказом НОМЕР_3у зв'язку із втратою довіри її з цього дня переведено на посаду прибиральниці до вирішення питання про порушення кримінальної справи.
З показів ОСОБА_1, допитаної в якості свідка, та табелю обліку робочого часу вбачається, що після 21 липня вона на роботу не виходила.
7 серпня вона подала заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. Як вбачається з листа директора ТОВ ТПМ «Сріблянка" від 10 серпня, в заяві було відмовлено до закінчення перевірки Смілянським МРВ. 17 серпня ОСОБА_1 подала заяву про перебування на лікуванні. Оскільки роботодавець не вирішив питання про звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогул без поважних причин до 17 серпня, у відповідності до ч. 1 ст. 38 КЗпП України її належало звільнити за власним бажанням після закінчення лікування.
Як встановлено з показів ОСОБА_1, відсторонення її від роботи не супроводжувалось припиненням допуску її в приміщення магазину. Наказом про відсторонення від роботи не було зупинено виплату заробітної плати працівнику. Суд вважає, що на виконання наказу НОМЕР_2 їй належало протягом робочого дня перебувати в магазині, не виконуючи обов'язки продавця, а час відсутності ОСОБА_2 на робочому місці не підлягає оплаті (що відповідає і змісту п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13). ОСОБА_1 вказане рішення суду не оспорює.
Актами інвентаризації від 20 липня 2006 року встановлено, що в відділі, де разом із ОСОБА_1 працювало ще двоє продавців, виявлено недостачу товарно-матеріальних
3
цінностей на загальну суму 8456 грн. 57 коп. Всі продавці відділу підписали результати інвентаризації.
Судом встановлено, що 1 січня 2006 року матеріально-відповідальні працівники ТОВ ТПМ «Сріблянка" підписали договір про колективну матеріальну відповідальність. Сторони визнали факт, що на день проведення ревізії з цих працівників працювало 8 осіб (включно із ОСОБА_1) На підставі п. 5 розділу IV наведеного договору у відповідності до вимог ст. 1352 КЗпП України 8456 грн. 57 коп. матеріальної шкоди повинні відшкодовуватись всіма цими працівниками в рівних частках по 1057 грн. 07 коп. Суд не погоджується із твердженнями представника підприємства про те, що ОСОБА_1 повинна відшкодувати 1/3 частину недостачі, оскільки в відділі працювало 3 осіб і вони підписали договір про колективну матеріальну відповідальність. Цей договір був підписаний ОСОБА_1 при прийнятті на роботу 18 грудня 2005 року і втратив силу після підписання нею 1 січня 2006 року нового договору про колективну матеріальну відповідальність.
За таких обставин судова палата вважає, що оскаржуване рішення суду є законним, обґрунтованим на зібраних по справі доказах, відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими, були предметом судового розгляду, суд дав їм належну оцінку і вони не дають підстав для його відміни або зміни.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України, судова палата, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ТОВ ТПМ «Сріблянка» відхилити. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 4.12.2006 року за позовом позовом ОСОБА_1до ТОВ Торгівельне підприємство магазин «Сріблянка" про зміну запису в трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ТОВ ТПМ «Сріблянка" до ОСОБА_1про відшкодування шкоди залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців починаючи з дня її проголошення.