Справа №22ц-168/2007 рік.
Головуючий у першій інстанції - Триголова В.М.
Доповідач - Заболотний В.М.
іменем України
26 січня 2007 року місто Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Литвиненко І. В. суддів - Заболотного В.М., Шемець Н.В. при секретарі - Куксі М.В.
з участю - позивача, представників позивача та відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної компанії (далі - НАК) «Нафтогаз України" про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за вимушений прогул, -
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 23.11.2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що ніяких порушень трудового законодавства при звільненні позивача адміністрація НАК «Нафтогаз" не допустила.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначене рішення суду і постановити нове про задоволення його позовних вимог. Апелянт вказує, що суд фактично вірно встановив обставини справи, але не прийняв до уваги надані докази і не дав їм належної правової оцінки. Зокрема, відповідач не проводив ліквідацію юридичної особи, а тому будь-яке твердження про відсутність можливості працевлаштування позивача із запропонуванням іншої посади є невірним. Відповідні професії і спеціальності в НАК «Нафтогаз" були. Доказом наявності вільних посад є лист-відповідь начальника департаменту з питань безпеки від 14.03.2006 року, в якому пропонувалось ознайомитись з запропонованими вакантними посадами в Департаменті по роботі з персоналом. Тобто, суд не вивчив питання щодо можливості працевлаштування ОСОБА_1 в компанії.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
На підставі п.1 ст.40 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір зі своєї ініціативи у випадку змін в організації виробництв і праці, в тому числі і ліквідації, реорганізації, скорочення чисельності або штату працівників. Таке звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених в п.1 ст.40 Кодексу, може бути проведено лише за згодою виборного органу, первинної профспілкової організації.
Згідно ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, а при відсутності роботи за відповідною професією на тому ж підприємстві працівник, а також власник звертаються до державної служби зайнятості.
По справі встановлено, що з 23 травня 2005 року ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника управління - начальника Контрольно-методичного відділу підрозділів безпеки підприємств Управління організації роботи підрозділів безпеки підприємств та методичного забезпечення департаменту з питань безпеки НАК «Нафтогаз України", що підтверджується наказом НОМЕР_1 (а.с. 17).
Відповідно до наказу голови правління НАК «Нафтогаз України" №650 від 04.11.2005 року «Про внесення змін до організаційної структури та штатного розпису апарату Компанії" та розпорядження НОМЕР_2, позивача 19 грудня 2005 року було попереджено про скорочення його посади і подальше звільнення (а.с.80-82).
Профспілковий комітет працівників апарату НАК «Нафтогаз України" на своєму засіданні від 24-27 березня 2006 року дав згоду на звільнення ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням штату, оскільки вакантних посад не було і працевлаштувати позивача не було можливості, (а.с.84-85).
Наказом НОМЕР_3 ОСОБА_1 був звільнений з посади заступника начальника управління - начальника Контрольно-методичного відділу підрозділів безпеки підприємств Управління організації роботи підрозділів безпеки підприємств та методичного забезпечення Департаменту з питань безпеки НАК «Нафтогаз" з 29.03.2006 року за п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку зі скороченням посади (а.с.83).
Тобто, суд першої інстанції вірно встановив, що порушень з боку НАК «Нафтогаз України" при звільненні позивача не було.
Посилання ОСОБА_1 на те, що при скороченні посади, яку він займав, не були враховані його переваги перед іншими працівниками, оскільки він є інвалідом війни 3 групи, також не можуть бути взяті до уваги.
Так, положення ст.42 КЗПП України передбачають, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається сімейним, учасникам бойових дій, інвалідам війни, особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком, та іншим особам.
Хоча позивач і відноситься до таких осіб, але переваги у нього ні перед ким не було, так як посади, на які можливо було б перевести ОСОБА_1 - відсутні, що підтверджується матеріалами справи (а.с.86-90).
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 307-308, 313-315, 317 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23 листопада 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: