Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320
Іменем України
06.06.2006
Справа №2-24/8465-2006
За позовом Сакського Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (ВПВКГ) , м. Саки
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Виробничого об'єднання (ВО) “Тепловодоканал», м. Саки
Про визнання недійсним протоколу розбіжностей до договору
Суддя Колосова Г.Г.
Від позивача - Павленко В.М. - юрисконсульт, довіреність від 06.06.2006р. № 69/01-08
Від відповідача - Шереметьєв В.Д. - директор, наказ № 1 від 01.07.1992р.
Суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним протоколу розбіжностей до договору № 113 від 14.03.2006р.
Резолюцією в.о. Голови господарського суду АР Крим Ковтун Л.О. від 22.05.2006р. справа 2-14/8465-2006 передана на розгляд судді ГС АР Крим Колосовій Г.Г.
Ухвалою від 23.05.2006р. справа прийнята до розгляду суддею Колосовою Г.Г.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному об'ємі, надавши пояснювальну записку.
Відповідач у судовому засідання та у відзиві на позов просить визнати протокол розбіжностей в його редакції за мотивами, викладеними у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд -
16.03.2006р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір № 113 від 14.03.2006р. на відпуск води з комунального водопроводу та прийом стоків до комунальної каналізації, про що свідчить відмітка на супровідному листі № 129/01-09 (а.с. 7-8, 12).
Розглянувши проект договору, відповідач 23.03.2006р. повернув підписаний договір з протоколом розбіжностей позивачу, про що свідчить відмітка на супровідному листі № 29 від 20.03.2006р. (а.с. 11, 13).
Вказані факти сторонами у судовому засіданні не заперечуються.
Не погодившись з редакцією п. 2, п. 4, п. 13-а, п. 17 договору, які викладені відповідачем у протоколі розбіжностей, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протоколу розбіжностей недійсним.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» із змінами та доповненнями, угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом.
Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.
У позовній заяві позивач посилається на ст. 645 Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України.
Як вбачається зі статті 645 Цивільного кодексу України, яка розташована у главі, присвяченій укладенню, зміні і розірванню договору, вона регулює правовідносини щодо відповіді про прийняття пропозиції, яка одержана із запізненням.
Стаття 181 Господарського процесуального кодексу регулює загальний порядок укладання господарських договорів.
Таким чином, яким саме нормам законодавства суперечить протокол розбіжностей, на підставі яких норм він має бути визнаний недійсним, з позовної заяви не вбачається.
У судовому засіданні позивач також не надав пояснень щодо вищевказаного.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо визнання недійсним протоколу розбіжностей до договору № 113 від 14.03.2006р. за підставами, що викладені у позові, задоволенню не підлягають, у позові відмовлено.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна і резолютивна частини рішення.
У відповідності зі ст. 84 ГПК України рішення оформлене і підписане 08 червня 2006р.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.