Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-6958 / 06 Головуючий у 1 інстанції: Бахаєв І.М.
Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
ЗО листопада 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Глазкової О.Г. при секретарі: Ткаченко М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій,
В травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. При цьому зазначав, що він є учасником бойових дій. Згідно ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, він має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводились не в повному обсязі. Загальна сума недоплати становить 9004 грн. 60 коп.
Посилаючись на порушення його права на виплату, просив суд стягнути з відповідача одноразову грошову допомогу за період 1999-2006 p.p. в розмірі 9004 грн. 60 коп. Крім того, позивач просив стягнути моральну шкоду в розмірі 2 000 грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2006 року адміністративний позов задоволено частково.
Стягнуто з УПСЗтЖС Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 1410 грн. грошову допомогу.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі, Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову суду.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 1 статті 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Так, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, вірно керувався вимогами ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники бойових дій мають право на отримання до 5 травня щорічно одноразової допомоги в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням.
Відповідно до ч.З ст.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд правильно застосував положення ч.З ст.2 Закону при вирішенні позову і обгрунтовано визнав, що відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Слід зазначити, що Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Згідно ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Так, відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Крім того, відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії.
Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні щорічної грошової допомоги за 2006 рік, послався на те, що позивач звернувся з позовом до суду до 03 травня 2006 року, тобто до закінчення строку виплати одноразової щорічної грошової допомоги.
Таке твердження хибне, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду за призначеною грошовою допомогою вчасно.
В зв'язку з чим судова колегія приходить до висновку про стягнення на користь позивача недоплаченої суми за 2006 рік.
Доводи апелянта про те, що вони не є належним відповідачем по справі безпідставні. Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що грошові допомоги виплачуються органами праці та соціального захисту.
Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 жовтня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради
про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій змінити.
Стягнути з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 1545 грн. щорічну разову допомогу за 2006 рік.
В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця.
Головуючий:
судді: