Рішення від 05.12.2012 по справі 408/5930/12

Справа № 408/5930/12

Провадження №2/408/2102/12

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2012 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого судді Свистунової О. В.

при секретарі Кузьміній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Дзержинський районний відділ у м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Дзержинський районний відділ у м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на той факт, що є власником житлового будинку № 2 по вул. Старицького у м. Кривому Розі, зареєстрований та мешкає за зазначеною адресою. З 18.06.1999р. Позивач перебував шлюбі з ОСОБА_2. Після придбання ним спірного будинку Позивач мешкав у ньому разом з ОСОБА_4. З червня 2010 року шлюбні відносини між позивачем та Відповідачкою-1 були фактично припинені і у червні 2011 р. вона остаточно виїхала зі спірного будинку та почала проживати окремо. У липні 2011 р. ОСОБА_2 приїхала до Позивача з метою примирення, та подальшого сумісного проживання і позивач, маючи наміри зберегти сім»ю, погодився та зареєстрував місце її проживання за адресою спірного будинку, а згодом, у серпні 2011 р., зареєстрував за зазначеною адресою і сина ОСОБА_4 - ОСОБА_3. Однак, відповідачі так і не вселилися до спірного будинку, а стосунки між сторонами так і не були відновлені, а тому, рішенням суду від 22.05.2012 р. шлюб між позивачем та відповідачкою 1 було розірвано. Відповідачі добровільно визначили собі інше місце проживання і спірним жилим приміщенням не користуються, їхніх речей в будинку немає. Однак, в добровільному порядку з реєстраційного обліку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Старицького 2 не знялися. Отже, реєстрація за зазначеною адресою за Відповідачами збереглася лише формально. Крім того, відповідачі не сплачують комунальні послуги, що нараховуються і на них та своїми діями вчиняють позивачу перешкоди щодо здійснення його прав, як власника спірного житла.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні власністю, визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням та зобов'язати відповідачів знятись з реєстраційного обліку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Старицького, будинок № 2.

05 грудня 2012 року у судове засідання позивач не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений належно, причини неявки суду не повідомив. Представник позивача, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_5, в ході розгляду справи підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити їх у повному обсязі та не заперечувала проти її слухання при заочному розгляді.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомлений належно, відповідно до вимог ст.. 74,76 ЦПК України.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений належно, причини неявки суду не повідомив.

Зі згоди представника позивача, суд слухає справу при заочному розгляді, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає що позовні вимоги є доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку № 2 по вул. Старицького у м. Кривому Розі, на підставі договору купівлі-продажу від 02.04.2008 року ВКК № 209036 посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 зареєстрованого КП «Криворізьке БТІ» 03.05.2008 року (а.с.8,9). Відповідно до відмітки в паспорті громадянина України, у вказаному житловому приміщенні також є зареєстрованим та проживає.

З 18.06.1999р. позивач перебував шлюбі з ОСОБА_2 (далі - Відповідач-1) (а.с.6), шлюб з якою було розірвано 10.05.2012 року на підставі рішення суду (а.с.11).

Відповідно до вимог ст.. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення суду від 10.05.2012 року про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем -1 набрало законної сили 22.05.2012 року. Зазначеним рішенням суду встановлений факт, що сторони припинили сімейні стосунки з червня 2010 року (а.с.11).

Однак, як зазначає в позові позивач, намагаючись зберегти сім»ю, зареєстрував місце проживання відповідачки -1 за адресою спірного будинку у липні 2011 року, а згодом - у серпні 2011 р. - зареєстрував за зазначеною адресою і сина Відповідачки-1, ОСОБА_3, (далі - Відповідач-2). Проте Відповідачі так і не вселилися до спірного будинку та виявилось, що відновлення стосунків та збереження сім'ї між сторонами стало неможливим. Відповідачі добровільно визначили інше місце проживання і спірним жилим приміщенням не користуються, їхніх речі в будинку відсутні. Однак, в добровільному порядку з реєстраційного обліку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Старицького 2 не знялися.

Відповідно до вимог ст. 316, 317, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На підставі ст. ст. 526, 610, 611 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно до вимог ст.. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом доказування по справі є факт не проживання Відповідачів у будинку по вул. Старицького, 2 в м. Кривому Розі протягом понад одного року.

Відповідачі у справі, відсутній за місцем реєстрації вже понад року, що підтверджено актом про не проживання від 08.08.2012 року (а.с.7), складеного та підписаного мешканцями вул. Старицького та Солов»їної в м. Кривому Розі, підписи яких було підтверджено головою квартального комітету №3 Дзержинського району м. Кривого Рогу.

А оскільки факт належності зазначеного будинку Позивачеві на праві власності не є спірним питанням, тому, на думку суду, відсутня необхідність щодо додаткового його встановлення.

Вимогами чинного законодавства визначено, що без добровільного зняття з реєстрації, особу можливо зняти з реєстрації за рішенням суду шляхом позбавлення її права користування житловим приміщенням.

Як встановлено матеріалами справи відповідачі у справі не є членами сім»ї позивача.

Наданими матеріалами справи: витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.8), копією договору купівлі-продажу (а.с.9), нотаріально посвідченою заявою передачі грошових коштів ОСОБА_7, копією договору іпотеки № 014/08/05-01/069/08 укладеного 02.04.2008 року між ВАТ «ОСОБА_8 Аваль» та ОСОБА_1, виписками з рахунку про виплати по кредиту що здійснюються саме позивачем, підтверджено право позивача на звернення до суду із зазначеними вимогами, як власника спірного помешкання, а даних щодо наявності спору між колишнім подружжям щодо майна суду не надано.

Відповідно до вимог ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки інших вимог позивачем на розгляд суду не заявлено, тому суд розглядає справу саме в межах заявлених вимог.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

В ході розгляду справи судом роз'яснювались права і обов'язки та нагадувались вимоги ст.ст. 10, 11 та 60 ЦПК України, однак сторони інших клопотань, ніж тих, що задоволені судом не заявлялось.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що відповідачі у справі ОСОБА_2, ОСОБА_3 втратили право на користування житловим приміщенням за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Старицького, будинок № 2, а їх знаходження на реєстраційному обліку за вказаною адресою порушує законні права власника житлового будинку, позбавивши його передбаченого ст. 41 Конституції України права безперешкодно розпоряджатися належною йому власністю. Відповідачі у справі не є членами родини позивача, у спірній квартирі відповідачі не проживають, не сплачують комунальні витрати, тому, відповідно до вказаної правової норми, є усі правові підстави, щоб визнати відповідачів такими, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Право на звернення із зазначеною позовною заявою ОСОБА_1 підтверджено оглянутими документами, що посвідчують особу та правовстановлюючими документами на нерухоме майно.

Суд, оцінюючи усі зібрані по вищевказаній справі докази вважає доказаним факт не проживання відповідачів у вищевказаній квартирі з червня 2011 року, тому вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 7,10,11,59, 60, 88, 215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, будинку №2 по вул.. Старицького в м. Кривому Розі, яка належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 на праві приватної власності.

Зобов'язати Дзержинський районний відділ у м. Кривий Ріг ГУ ДМС України в Дніпропетровській області зняти відповідачів: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з реєстраційного обліку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Старицького, будинок № 2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повне рішення суду виготовлено 05 грудня 2012 року.

Суддя: ОСОБА_9

Попередній документ
49050142
Наступний документ
49050144
Інформація про рішення:
№ рішення: 49050143
№ справи: 408/5930/12
Дата рішення: 05.12.2012
Дата публікації: 01.09.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про визнання особи такою, що втратила право користуванням жилим приміщенням