Справа № 2-А-56/11
Провадження №2-а/210/1/13
іменем України
"08" квітня 2013 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Свистунової О.В.
при секретарі Кузьміній Н.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за адміністративним позовом Громадської організації «Рух» Справедливий Кривбас», ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про оскарження рішення LVI сесії Криворізької міської ради V скликання № 4041 від 29 вересня 2010 року та Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу, -
Позивачі у справі: Громадська організація «Рух» Справедливий Кривбас», від імені якої діє голова організації - ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулись до суду із вищезазначеним адміністративним позовом до Криворізької міської ради про оскарження рішення LVI сесії Криворізької міської ради V скликання № 4041 від 29 вересня 2010 року та Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу.
В обґрунтування заявлених вимог послались на ті обставини, що у загальноміській газеті "Червоний гірник" № 169 (21008) від 02 листопада 2010 року був надрукований текст Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу. Позивачі у справі вважають, що рішення LVI сесії Криворізької міської ради V скликання щодо прийняття Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу та Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм ст.. ст.. 1. 3, 7, 8, 19, 22 39. 40, 133. 140, 142 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 2000 року № 1-рп/2000 Справа № 1-5/2000, від 13липня 2001 року № 11-рп/2001 Справа № 1-39/2001, ст.. ст.. 1, 2, 4, 5. 6, 8, 9, 10, 13, 14, 16, 19, 26, 41, 45, 46, 49, 59, 60, 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Позивачі зазначали, що 23 червня 2010 року позивач № 1 - громадська організації «Рух» Справедливий Кривбас», в особі її голови ОСОБА_2 звернулась до відповідача - Криворізькій міській раді із заявою про не можливість приймати СТАТУТ територіальної громади м. Кривого Рогу у редакції запропонованій робочою групою з розробки проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу створеної на підставі розпорядження міського голови № 59-р від 13.03.2009 року. Зазначали, що у проекті не визначено територіальні громади районів у місті, не визначено права територіальних громад районів у місті щодо комунальної власності на землю, комунальні об'єкти, які розташовані на їх територіях, на формування бюджету, не визначено права територіальних громад районів у місті мати свої представницькі органи, які б мали право розпоряджатися та управляти комунальної власністю на землю, комунальними об'єктами, які розташовані на їх територіях, та формувати бюджет, не визначено порядку проведення місцевих ініціатив, громадських слухань, загальних зборів. Вважають, що Проект не відповідає ст.. ст.. 5, 6, 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Просили Відповідача розглянути їх звернення; відкликати Проект Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу, оприлюднений у газеті "Червоний гірник" № 89 (20928) від 12 червня 2010 р., як такий, що не відповідає вимогам Конституції України, законам України, і маючий негативний висновок правової експертизи, проведеної фахівцями Одеської Національної юридичної академії; прийняти до розгляду альтернативний Проект СТАТУТУ територіальної громади м. Кривого Рогу, підготовлений членами громадської організації "РУХ "СПРАВЕДЛИВИЙ КРИВБАС" - депутатом Дзержинської районної в місті радою І скликання ОСОБА_2, депутатом Криворізької міської ради V скликання ОСОБА_1
Однак, Відповідач листом № 7/26-383 від 08 липня 2010 р., № 7/26-537 від 13 вересня 2010 р. відмовив Громадській організації "РУХ "СПРАВЕДЛИВИЙ КРИВБАС" у прийнятті СТАТУТУ територіальної громади м. Кривого Рогу, який був підготовлений членами ГО "РУХ "СПРАВЕДЛИВИЙ КРИВБАС" та депутатом Криворізької міської ради V скликання ОСОБА_1 Альтернативний проект СТАТУТУ територіальної громади м. Кривого Рогу не був розглянутий на пленарному засіданні сесії Криворізької міської ради.
Позивачі також зазначають, що при прийнятті Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу були також скоєні грубі порушення з боку Відповідача, а саме, Відповідач після закінчення складання проекту Статуту робочої групи, повинен був провести громадські слухання щодо Статуту, оскільки зазначений документ є регуляторним актом органу місцевого самоврядування - Криворізької міської ради, мав бути зареєстрований у Криворізькому міському управлінні юстиції, мав бути оприлюднений та занесений до Державного Реєстру актів органів державної влади та місцевого самоврядування. Однак, громадських слухань, щодо обговорення проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу проведено не було, у зв'язку з чим і Позивачі і члени територіальної громади м. Кривого Рогу не мали можливість донести основні положення альтернативного Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу, а також заявити про недопіки проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу, який був підготовлений робочою групою Криворізької міської ради. Позивачі також зазначають, що на пленарному засіданні Криворізької міської ради 29 вересня 2010 р., під час прийняття проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу, також були порушені норми українського законодавства, а саме ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а саме - рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, але під час розгляду цього питання не було проведено обговорення Проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу депутатами Криворізької міської ради, тобто, без обговорення Криворізька міська рада прийняла рішення, яким затвердила Статут територіальної громади м. Кривого Рогу. Відповідач прийняв Статут територіальної громади м. Кривого Рогу без урахування висновків експертизи, яка була проведена науковцями Одеської національної юридичної академії, який встановив велику кількість норм, внесених до Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу, які не відповідають нормам Конституції та Законам України. Позивачі вважають, що такі дії відповідача звужують права позивача №1 та порушують права позивача ОСОБА_1, депутата Криворізькоїміської ради V скликання.
Враховуючи вищевикладене, позивачі просять визнати рішення LVI сесії Криворізької міської ради V скликання № 4041 від 29 вересня 2010 року щодо прийняття Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу без проведення обговорення більшістю загального складу депутатів при прийнятті рішення, а також Статут територіальної громади м. Кривого Рогу щодо не визнання територіальних громад районів у місті, не визнання їх права комунальної власності на землю, комунальні об'єкти, які розташовані на їх територіях, на формування бюджету, не визнання права територіальних громад районів у місті мати свої представницькі органи, які б мали право розпоряджатися та управляти комунальної власністю на землю, комунальними об'єктами, які розташовані на їх територіях, та формувати бюджет, не визнання порядку проведення місцевих ініціатив, громадських слухань, загальних зборів - не правомірним та таким, що порушує права та інтереси позивачів. Зобов'язати Відповідача скасувати рішення LVI сесії Криворізької міської ради V скликання № 4041 від 29 вересня 2010 року щодо прийняття Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу без проведення обговорення більшістю загального складу депутатів при прийнятті рішення, тобто з порушенням ст.. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зобов'язати відповідача скасувати Статут територіальної громади м. Кривого Рогу щодо не визнання територіальних громад районів у місті, не визнання прав територіальних громад районів у місті щодо комунальної власності на землю, комунальні об'єкти, які розташовані на їх територіях, на формування бюджету, не визнання права територіальних громад районів у місті мати свої представницькі органи, які б мали право розпоряджатися та управляти комунальної власністю на землю, комунальними об'єктами, які розташовані на їх територіях, та формувати бюджет, не визнання порядку проведення місцевих ініціатив, громадських слухань, загальних зборів.
У судових засіданнях представник позивача 1 та позивач 2, кожний окремо, уточнений позов підтримали у повному обсязі та наполягали на його задовленні. На заперечення представника відповідача стверджували, що позивачі звернулись із зазначеним позовом на захист своїх прав, як членів територіальної громади, членів громадської організації. Однак, під час надання пояснень по доводам позову, також вказали на порушення прав і членів територіальної громади міста ОСОБА_4.
Представники відповідача - Криворізької міської ради позов не визнали. Зазначали, що позивачами не доведено, які саме порушені їх права та які підстави для їх звернення за захистом прав інших членів територіальної громади міста. Пояснили, що усі доводи позивача та представника позивача спростовуються матеріалами справи, вимоги недоведені, порушень норм законодавства України не має, тому позов не підлягає задоволенню.
Заслухавши представників сторін, перевіривши за матеріалами справи доводи, наведені у поясненнях сторін та показаннях свідків, суд вважає, що позивачами не правильно застосовані положення норм законодавства на яких ґрунтується позов. Висновки, які роблять позивачі не відповідають наявним у справі документам та мають невірне тлумачення норм законодавства, щодо правових наслідків по конкретним обставинам. В свою чергу, суд визнає, що вище зазначені обґрунтування заперечень відповідача є правомірними, підтверджуються наданими матеріалами справи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що зміст заявленої позивачами позовної заяви по оскарженню рішення LVI сесії Криворізької міської ради V скликання № 4041 від 29 вересня 2010 року щодо прийняття Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу без проведення обговорення більшістю загального складу депутатів при прийнятті рішення, а також Статут територіальної громади м. Кривого Рогу зводиться фактично до оцінки та визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного виконання процедури розгляду та прийняття вказаного рішення, як регуляторного акту, а також не відповідність прийнятого Статуту законодавству України, а саме щодо не визнання територіальних громад районів у місті, не визнання прав територіальних громад районів у місті щодо комунальної власності на землю, комунальні об'єкти, які розташовані на їх територіях, на формування бюджету, не визнання права територіальних громад районів у місті мати свої представницькі органи, які б мали право розпоряджатися та управляти комунальної власністю на землю, комунальними об'єктами, які розташовані на їх територіях, та формувати бюджет, не визнання порядку проведення місцевих ініціатив, громадських слухань, загальних зборів.
Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У контексті з положеннями частини 1 статті 6 КАС України, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Між тим, позивачі не надали суду доказів того, що діями відповідача порушені саме їх права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах та не довели, що оскаржене рішення безпосередньо зачіпає їх права.
Так, суд встановлює, що в позовній заяві не зазначено, чим саме порушені права, свободи чи інтереси позивачів в процедурі розгляду і прийнятті оскарженого рішення, з врахуванням тієї обставини, що позивач особисто брав участь у пленарному засіданні Криворізької міської ради 29 вересня 2010 року, під час прийняття проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу та його думка була заслухана та занесена до офіційного протоколу. Крім того, сам Статут територіальної громади м. Кривого Рогу та відповідне рішення сесії, на час розгляду справи є діючими.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Виходячи з наведеного, суд визнає, що посилання позивача 2 та представника позивача 1 на порушення прав, в тому числі і мешканців міста, як членів територіальної громади не підлягають розгляду, тому як позивачі, в даному випадку, не мають права діяти в суді від імені та в інтересах громади.
Згідно ст. 13 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
При цьому, суд враховує, що з матеріалів справи вбачається, що саме при розробці проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу здійснювались наступні заходи: 13.03.2009 року було видане розпорядження голови міста ОСОБА_4 за № 59-р Про розробку проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу. На виконання Розпорядження було створено робочу групу з розробки проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу, затверджено її склад та затверджено календарний план розробки Статуту Територіальної громади м. Кривого Рогу. На засіданні робочої групи від 01.04.2009 року було затверджено структуру Статуту та призначено відповідальних за підготовку розділів проекту Статуту. Членом робочої групи, в тому числі, був і позивач 2 - ОСОБА_1 (а.с.126-128, 130-132). У квітні 2010 року за зверненням міського голови науковцями Одеської національної юридичної академії було проведено науково-правову експертизу проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу (а.с.94-97). 12 червня 2010 року в Криворізькій міській комунальній газеті «Червоний гірник» та офіційній сторінці виконкому міськради в мережі Інтернет для громадського обговорення було опубліковано проект Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу і протягом встановленого терміну, протягом місяця, до робочої групи надходили пропозиції до запропонованого проекту (а.с.98-112, 121-1280; надійшли письмові звернення від громадян: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 - представником позивача №1 по справі, ОСОБА_7; відбулись обговорення проекту Статуту в трудових колективах міста (318 зустрічей), за результатами надійшло 23 пропозиції, однак відповідні докази суду не надані.
Згідно до вимог ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" та Регламенту Криворізької міської ради - рішення ради приймаються на її пленарному засіданні більшістю голосів від загального складу ради, крім рішень з процедурних питань та випадків, визначених законодавством.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності":
державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
-прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти.
Суд враховує, що у позові не має посилань на порушення саме процедури прийняття оскарженого рішення № 4041 при проведенні засідання 29.09.2010 р., тому ці обставини не відносяться до предмету спору та доказування по справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржене рішення Криворізької міської ради № 4041 від 29 вересня 2010 року є офіційним письмовим документом, прийнятим у визначеній законодавством формі і за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, які поширюють свою дію на невизначене коло осіб, і призначений для неодноразового застосування, тобто за своїми ознаками є нормативно-правовим актом. Нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Іншими словами, нормативно-правовий акт - це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права.
Неодноразове застосування нормативно-правового акту означає, що даний документ створюється для постійного застосування. Нормативно-правовий акт, у тому числі і регуляторний акт повинен містити (встановлювати, змінювати чи скасовувати) норми права. Натомість Статут фактично є відображенням Конституції та законів України, та не виходить за їх межі, не встановлює нічого нового. Враховуючи зазначене не можна вести мову про те, що даний акт прийнятий для постійного (неодноразового) застосування, оскільки зміни у Статуті будуть щільно зв'язані із змінами в законодавстві України.
Норма права - це загальнообов'язкове формально визначене правило поведінки, установлене чи санкціоноване державою, забезпечене її силою, яке закріплює права і обов'язки учасників суспільних відносин і є критерієм оцінки поведінки як правомірної чи неправомірної.
У відповідності до ч. 1. ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Крім того, відповідно до вимог ст. 3 Господарського кодексу України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини:
-господарсько-виробничимиє майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Згідно зі ст. 8 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання, а отже не можуть бути учасниками господарсько-виробничих відносин;
-під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміється відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 23 Господарського кодексу України, органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в господарську діяльність суб'єктів господарювання не комунальної форми власності, отже не наділені повноваженнями щодо участі у процесі управління їх господарською діяльністю. Таким чином, міська рада у цьому випадку не е суб'єктом організаційно-господарських повноважень, а отже не вступає в організаційно-господарські відносини;
- внутрішньогосподарсъкимиє відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами. Із самого змісту поняття зрозуміло, що міська рада не є учасником внутрішньогосподарських відносин суб'єктів господарювання.
Тоді як регуляторний акт спрямований на регулювання адміністративних відносин міжрегуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктамигосподарювання.
Адміністративні правовідносини - це суспільні відносини, врегульовані нормами адміністративного права, що впливають на поведінку суб'єктів у сфері державного управління та призводять до виникнення між такими суб'єктами правових зв'язків державно-владного характеру.
Отже, оскаржуване рішення Криворізької міської ради № 4041 від 29.09. 2010 року не має ознак, спрямованих на регулювання господарських та адміністративних відносин між органом місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання так як Статут територіальної громади сам по собі по своїй правовій природі є нормативно-правовим актом, який прийнятий у відповідності та згідно з вимогами чинного законодавства. Тобто, Криворізька міська рада в даному випадку не є органом нормотворення, не встановлює обов'язкові для всіх правила поведінки.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні та ст.. 23 Господарського кодексу України, органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в господарську діяльність суб'єктів господарювання, отже не наділені і функціями спрямованими на участь у процесі їх управління.
Провівши комплексний аналіз складових частин поняття «регуляторний акт» можна дійти висновку, що рішення міської ради від 29.09.2010 № 3884 «Про затвердження Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу» не є регуляторним актом, оскільки не містить основних ознак цього поняття.
Позивачі, оспорюючи рішення, вважають його регуляторним актом ще з тих підстав, що з метою забезпечення обізнаності членів територіальної громади міста зі змістом Статуту відповідачем було опубліковано проект Статуту у криворізькій міській газеті «Червоний гірник» та проведено ряд обговорень цього Статуту з трудовими колективами підприємств міста.
Отже, оскаржуване рішення Криворізької міської ради не носить в собі жодної ознаки регуляторного акту. Насамперед, його юридична природа направлена не на імперативне регулювання господарських відносин між суб'єктами господарювання та органами місцевого самоврядування, а на затвердження Статуту територіальної громади міста ОСОБА_4. Статут, в свою чергу, не зачіпає прав, інтересів та господарської діяльності суб'єктів господарювання, статут закріплює основні, базові принципи організації самоврядного устрою міста ОСОБА_4, принципи, встановлені та закріплені Конституцією та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». А оскільки затвердження оскаржуваним рішенням Статуту територіальної громади не зачіпає організації та ведення господарської діяльності суб'єктів господарювання міста (основної кваліфікаційної риси для регуляторного акту), то очевидним є той факт, що оскаржуване рішення не є регуляторним актом та не підпадає під дію та вимоги Закону України «Про регуляторну політику».
Звідси, вбачається безпідставність тверджень позивачів стосовно порушення порядку прийняття оскаржуваного рішення з точку зору Закону України «Про регуляторну політику». Однак, не належність оскаржуваного рішення до дії законодавства про регуляторну політику не зобов'язує органи місцевого самоврядування дотримуватись при його прийнятті регуляторної процедури, відповідне рішення мало прийматись в загальному порядку встановленому Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» - після розгляду проекту рішення постійними комісіями та спеціально створеною робочою групою, після обговорення зауважень та пропозицій.
Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 р. № 02-5/35). В даному випадку позивачами не було доведено жодного порушення будь-якого особистого права чи власного інтересу, протилежні ствердження є безпідставними та такими, що ґрунтуються на власних умовиводах. Так, в позовній заяві не наведені правові норми, порушення яких прийняттям оскаржуваного рішення , в свою чергу, призводить до порушення прав позивачів.
Відсутність доведення порушення прав та інтересів позивачів внаслідок прийняття оскаржуваного рішення виключає основну вимогу та умову встановлену законодавством, як підставу для скасування відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
Щодо визнання рішення Криворізької міської ради від 29.09.2010 № 4041 протиправним, оскільки не було прийняте без обговорення більшістю депутатів.
Відповідно до норм статті 2 КодексуадміністративнгосудочинстваУкраїни (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони з додержанням наступних умов:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Стаття 171 КАС України зазначає, що під час вирішення питання щодо визнання оскаржуваного акту протиправним, суд адміністративної юрисдикції вирішує питання щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили оскаржуваних нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 162 КАС України встановлено, що одним зі способів захиступорушених прав позивача по справі є визнання протиправним рішення суб'єкта владнихповноважень.
При цьому протиправність полягає у незаконності чи невідповідності іншомуправовому акту з вищою юридичною силою.
Згідно з Роз'ясненнями Президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000 р. № 02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його:
-Вимогам чинного законодавства;
-Визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон) (ст. 10) Згідно ст. 47 Закону для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, якіналежать до відання ради, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету, з числа її депутатів обираються постійні комісії ради. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а у разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Аналогічні норми закріплені і в с. 46 вищезазначеного Регламенту ради.
Судом встановлено, що питання щодо прийняття оскаржуваного рішення було включене до порядку денного всіх постійних комісій Криворізької міської ради. Рецензія на дане рішення була надана кожною із них окремо. Таким чином, оскільки усі депутати ради входять до тієї чи іншої комісії, всі вони були ознайомлені з текстом оскаржуваного Статуту.
3 наведеного вбачається, що перед розглядом питання щодо прийняття Статуту на сесії міської ради, дане питання було досконально вивчене, попередньо розглянуте та в подальшому, з урахуванням норм чинного законодавства та регламенту ради, підготовлене для розгляду на сесії ради.
Крім того, в ході розгляду справи судом встановлено, що для вивчення, даного питання було сформовано відповідну робочу групу, яка складалась із 17 чоловік. До неї зокрема, увійшли представники всіх депутатських фракцій, що діють в раді, до робота над Статутом також були залучені провідні юристи міста, положення документа розглядались на зборах в понад трьохсот трудових колективах, отримано відповідний висновок фахівців Одеської національної юридичної академії, було отримано 26 пропозиції. Крім того, саме з метою надання пропозиції від населення міста, проект Статуту було опубліковано в комунальній газеті міста «Червоний Гірник». І як було також встановлено в ході розгляду справи, в подальшому, отримані пропозиції були розглянуті робочою групою, та враховані при прийнятті остаточного проекту Статуту.
Крім того, суд зазначає, що Статути територіальних громад сіл, селищ, міст підлягають обов'язковій реєстрації відповідним управлінням юстиції. Підставою для відмови в державній реєстрації статуту територіальної громади може бути його невідповідність Конституції та законам України.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд вважає, що оскаржуване рішення прийняте компетентним на те органом - Криворізькою міською радою, в порядку встановленому законодавством та в межах наданої компетенції.
Щодо питання невизначеності в Статуті прав територіальних громад районів у місті.
Відповідно до ст. 1 Закону, територіальна громада - це жителі об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста що є самостійним адмінстративно-територіальними одиницями.
Згідно зі ст.. 2 вищезазначеного Закону - місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції,законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Система місцевого самоврядування включає в себе (ст. 5 Закону): територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; самоорганізації населення.
Статтею 10 Закону визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та законами.
Крім того судом встановлено, що в ст. 17 Статуту зазначено, що територіальна громада району - жителі об'єднані постійним місцем проживання у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць - районів у містах.
Таким чином, твердження позивачів щодо невизнання в Статуті територіальних громад районів у місті є невідповідним дійсності, тим більше, що в ч. 3 ст. 17 Статуту зазначається, що територіальні громади міста, району є первинними суб'єктами місцевого самоврядування, основними носіями його функцій і повноважень.
В ході розгляду справи було допитано в якості свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10- членів робочої групи по розробці проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу та ОСОБА_11 - голову робочої групи.
Суд враховує показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтвердили що вони, як члени групи по розробці проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу, створеної відповідно до розпорядження міського голови від 13.03.2009 року за № 59-р та діяли відповідно до затвердженого календарного плану. При розробці положень Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу враховували те, що він має бути установчим нормативно-правовим актом. Також вважали за необхідне враховувати досвід інших міст України, методичні рекомендації з підготовки Статуту, з урахуванням особливостей нашого міста. Забезпечити відповідність проекту Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу нормам Конституції України, Європейській Хартії місцевого самоврядування, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». За зверненням міського голови проект Статуту перед його оголошенням в пресі було направлено науковцям Одеської національної юридичної академії для проведення науково-правової експертизи. Отримані висновки були враховані та свідки зазначили, що такий висновок не є обов»язковим, це є пропозиція науковців. Свідки зазначали, що кожний мав основний текст проекту, кожна група мала своє завдання і протягом роботи ними вносились окремі пропозиції, відбувались їх обговорення. Тобто, кожний член групи мав також можливість розглядати окремо кожну пропозицію, а не тільки щодо конкретного завдання. Свідки зазначали, що обговорення проекту Статуту відбувалось не лише в робочій групі, а і було винесено на загальне обговорення: надруковано у комунальній газеті міста «Червоний гірник» та на сайті міської ради в мережі Інтернет. Отримували зауваження, пропозиції від громадян, які також обговорювались та з урахуванням зауважень чи пропозицій до проекту Статуту вносились зміни. Крім того, свідки зазначали, що відбувались обговорення проекту Статуту в робочих колективах на підприємствах міста, а громадських слухань не проводилось, оскільки статут це фактично загал правил, а не закон і тому відсутні обов»язкові вимоги щодо його прийняття. Сам текст Статуту пройшов апробацію в засобах масової інформації, на підприємствах та установах. Всі юридичні зауваження враховані, а пропозиції виносились завчасно на розгляд комісії. Громада мала право надавати свої пропозиції, заперечення, зауваження, які обговорювались, а остаточне прийняття Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу приймався на сесії, рішенням колегіального органу. Також свідки підтвердили, що позивач ОСОБА_1 був присутній на засіданні робочої групи та приймав участь у голосуванні. Також свідки зазначали, що ними розглядались і альтернативні проекти Статуту. Свідки, кожний окремо, наполягали на правомірності прийнятого рішення та Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивачів, що відповідач дійсно прийняв спірне рішення без дотримання принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, проте, діючи на законних підставах, не порушуючи Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» оскільки спірне рішення не є регуляторним актом, у відповідності до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» та жодним чином не порушивши при цьому прав та інтересів позивачів. Крім того, заявлений позов не містить жодних посилань на будь-які докази того, що права позивачів дійсно було порушено, а сам факт того, що позивачі є членами територіальної громади м. Кривого Рогу не є свідченням того, що їх права було порушено.
Таким чином, суд визнає, що оскаржене рішення LVI сесії Криворізької міської ради V скликання № 4041 від 29.09.2010 року було прийняте з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи будь-якій безпідставній дискримінації; та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів членів територіальної громади і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому позовні вимоги позивачів не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167, 171 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову Громадської організації «Рух» Справедливий Кривбас», ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про оскарження рішення LVI сесії Криворізької міської ради V скликання № 4041 від 29 вересня 2010 року та Статуту територіальної громади м. Кривого Рогу - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 09 квітня 2013 року.
Суддя:ОСОБА_12