33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"18" жовтня 2011 р. Справа № 5019/2114/11
за позовом Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України
до відповідача ОСОБА_1 підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2
про стягнення в сумі 1 275 грн. 00 коп.
Суддя Качур А.М.
Представники:
від позивача : представник ОСОБА_3 (довіреність №137 від 10.10.2011 року);
від відповідача : представник не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Підприємця ОСОБА_2 про стягнення не сплаченої у добровільному порядку пені в розмірі 1275,00грн.
В судовому засіданні прелставник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребуваного судом відзиву не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300107768631.
За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши в судовому засіданні представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази за власним переконанням, яке ґрунтується на вимогах закону, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, за результатом розгляду справи №03-1/53-10 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету прийнято рішення від 31.01.2011 року №9 (надалі - Рішення), яким визнав, що відповідач вчинив порушення, передбачене п.4 ст.50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді невиконання вимог рішення Відділення від 20.10.2010 року №84.
Відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на відповідача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.07.2011 року по справі №5019/1247/11 задоволено позов Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Стягнуто з Підприємця ОСОБА_2 17000,00 грн. зарахувавши в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок територіального органу Державного казначейства.
В силу ч.1 ст.3 Закону України “Про захист економічної конкуренції” законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України “Про Антимонопольний комітет України”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно ст.1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Відповідно до ч.1 ст.22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно ст.5 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України “Про захист економічної конкуренції”, “Про захист від недобросовісної конкуренції”, цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” одними з основних завдань Антимонопольного комітету України, в тому числі є: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції та запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Згідно ст.48 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до вказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачами порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачами у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення позивача є обов'язковим для виконання.
Копія Рішення надіслана відповідачу отримана відповідачем 16.02.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Згідно ч.5 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, що за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Півтора відсотка від суми штрафу становить 255,00грн. Позивачем нараховано пеню за період з 14.07.2011 року по 18.07.2011 року, яка становить 1275,00грн.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1275,00грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (33022, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1275,00 грн. пені зарахувавши в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок територіального органу Державного казначейства за кодом класифікації доходів (КЕКД) 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”(символ звітності 106), одержувач: Держбюджет м.Рівне, код 21081100, р/р 31113106700002, банк одержувача ГДКУ в Рівненській області, код ЄДРПОУ 22586331, МФО 833017, призначення платежу *;106; код ЄДРПОУ платника.
3. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (33022, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в доход державного бюджету 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Качур А.М.
підписано "19" жовтня 2011 р.