33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"09" серпня 2011 р. Справа № 5019/1594/11
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона"
в особі Рівненської філії
до відповідача ОСОБА_1 спілки "Рівненщина"
про стягнення 6 760 грн. 64 коп.
Суддя Качур А.М.
Представники:
від позивача : представник ОСОБА_2 довіреність №5/2011 від 12.05.2011 року
від відповідача : представник не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Крона" в особі Рівненської філії звернулася до господарського суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 спілки "Рівненщина" 6760 грн. 64 коп., з яких 1518 грн. 86 коп. 3% річних та 5241 грн. 78 коп. інфляційних.
Представник позивача у судовому засіданні 09 серпня 2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №3300107444267.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
03 березня 2009 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Крона" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Крона") та ОСОБА_1 спілкою "Рівненщина" укладено Договір строкового депозитного вкладу № 479, згідно якого вкладник розмістив на депозит грошові кошти у сумі 80000 грн. 00 коп. за ставкою 16 % річних строком до 26 червня 2009 року.
Строк дії договору продовжувався до 28 грудня 2009 року на підставі додаткової угоди до договору № 1 від 16 червня 2009 року та до 29 березня 2010 року на підставі додаткової угоди до договору № 2 від 28 грудня 2009 року.
Строк дії договору, з урахуванням додаткових угод, закінчився 29 березня 2010 року. Однак, відповідач здійснив частковий розрахунок за договором № 479 від 03 березня 2009 року у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 80000 грн. 00 коп. та заборгованість по сплаті відсотків в сумі 8843 грн. 70 коп., всього 88843 грн. .70 коп.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 03 серпня 2010 року у справі № 20/100 вказану заборгованість, а також 3565 грн. 21 коп. пені та 522 грн. 80 коп. річних стягнуто на користь позивача, на виконання якого 07 лютого 2011 року видано наказ. Постановою державного виконавця ДВС Рівненського МУЮ ОСОБА_3 від 09 березня 2011 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу № 20/100.
Відповідач не надав доказів виконання наказу господарського суду Рівненської області №20/100.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 10 березня 2011 року у справі № 5019/135/11 за несвоечасне виконання грошового зобов'язання по договору № 479 від 03 березня 2009 року стягнуто з відповідача на користь позивача 4622 грн. 31 коп. пені та 1599 грн. 19 коп. 3 % річних та 3731 грн. 44 коп. за період з 18 листопада 2009 року по 16 грудня 2010 року.
Згідно ст. 173 ГК України: господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання позивачем на суму боргу в розмірі 88843 грн. 70 коп. в період з 17.12.2010 року по 12.07.2011 року позивачем нараховано 3% річних в сумі 1518 грн. 86 коп. та збитки від інфляції в розмірі 5241 грн. 78 коп. Розрахунки перевірено судом та визнано вірними.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1518 грн. 86 коп. відсотків річних та 5241 грн. 78 коп. інфляційних витрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу внаслідок неправильних дій сторони та доведення справи до суду.
Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 спілки "Рівненщина" (33014, м.Рівне, вул.Княгині Ольги, 9, код 33803715, р/р 26503013825400 в АКБ «УКРСиббанк»м.Харків, МФО 351005) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36 Б, код 30726778, р/р 265083311401 в АБ «Енергобанк», МФО 300272) 1518 грн. 86 коп. 3% річних, 5241 грн. 78 коп. інфляційних витрат, 102 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Качур А.М.
Повний текст рішення суддею підписано "10" серпня 2011 року