33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"06" вересня 2011 р. Справа № 5019/1818/11
за позовом Приватне підприємство "Айслаг"
до відповідача ОСОБА_1 особа-підприємець ОСОБА_2
про стягнення в сумі 85 673 грн. 73 коп.
Суддя Качур А.М.
Представники:
від позивача : представник ОСОБА_3 (довіреність №21 від 01.03.2011року);
від відповідача : ОСОБА_2
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Приватне підприємство "Айслаг" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до підприємця ОСОБА_2С, про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 85673,73 грн., з яких 16154,79 грн. заборгованість по оплаті за поставлений товар, 69518,94 грн. заборгованість по оплаті за користування товарним кредитом. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
10.01.2011 року між Приватним підприємством "Айслаг" (далі - постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі - покупець) укладено Договір поставки №015 (далі - Договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати або передати зі свого складу у власність покупцю товар - нафтопродукти в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представником сторін Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах Договору.
На виконання умов договору позивач поставив та передав відповідачу нафтопродукти на загальну суму 55450,74 грн., що підтверджується накладними на відвантаження товару
№65 від 10.01.2011 року на суму 4077,72грн.;
№151 від 17.01.2011 року на суму 4517,64грн.;
№236 від 24.01.2011 року на суму 176,00грн.;
№309 від 31.01.2011 року на суму 5026,60грн.;
№469 від 14.02.2011 року на суму 5329,80грн.;
№551 від 21.02.2011 року на суму 4813,80грн.;
№750 від 09.03.2011 року на суму 4843,30грн.;
№805 від 14.03.2011 року на суму 7872,00грн.;
№1008 від 28.03.2011 року на суму 12960,00грн.;
№1252 від 11.04.2011 року на суму 1462,50грн.;
№1356 від 18.04.2011 року на суму 4371,38грн.;
Відповідач отримав вказаний товар особисто, що підтверджується підписами та печатками на накладних.
У відповідності до пункту 5.1. договору відповідач має право здійснити повну або часткову оплату вартості отриманого товару на розрахунковий рахунок позивача протягом 7 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних.
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення
№03 від 26.01.2011 року на суму 6000,00грн.;
№16 від 25.02.2011 року на суму 8000,00грн.;
№16 від 15.03.2011 року на суму 7000,00грн.;
№1р1/6 від 21.03.2011 року на суму 2795,95грн.;
№1р1/4 від 05.04.2011 року на суму 10000,00грн.;
№77 від 26.05.2011 року на суму 1500,00грн.;
№35 від 07.07.2011 року на суму 4000,00грн.;
№03 від 26.01.2011 року на суму 6000,00грн.;
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором поставки (ст.712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).
Крім цього, згідно зі ст.627 ЦК України сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формують його конкретні умови, а згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного Кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Відповідач не оплатив поставлений товар в строк, передбачений пунктом 5.1. договору, тому вбачається, що весь товар поставлявся на умовах товарного кредиту.
06 червня 2011 року позивач звернувся до відповідача з листом щодо сплати суми боргу та відсотків за користування товарним кредитом. Відповідачем вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.
Відповідач, в порушення умов договору, не виконав взятих на себе зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, відтак на момент розгляду справи в матеріалах відсутні докази оплати заборгованості в сумі 16154,79 грн..
Пунктом 5.2. договору визначено, що у випадку неоплати відвантаженої партії товару в строки, передбачені п. 5.1. договору, позивач дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту, терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням відповідачу 2% за кожен день використання товарного кредиту.
Відповідно до положень ст.694 Цивільного кодексу України Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Згідно зі ст. 1057 ЦК України, комерційний кредит - це правовідносини, які передбачають надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг. Навіть якщо сторони не визначили даний термін у самому договорі, але момент оплати не співпадає з моментом передачі товару, то йдеться про комерційний кредит. При комерційному кредитуванні можуть сплачуватись відсотки за користування кредитом.
Позивачем на підставі пункту 5.2. договору, нарахував відповідачу оплату за користування товарним кредитом за період з 10.01.11 року по 08.08.2011 року в сумі 69518,94 грн..
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16154,79 грн. основного боргу, 69518,94 грн. відсотків за користування товарним кредитом є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита, витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (33004, м.Рівне, вул.П.Ангеліної, 6, код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства “Айслаг” (43021, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 4,код ЄДРПОУ 13369787) 16154,79 грн. заборгованості по розрахунках за поставлений товар, 69518,94 грн. плати за користування товарним кредитом, 856,73 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Качур А.М.