33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"27" вересня 2011 р. Справа № 5019/1997/11
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕХ-ГРУП"
до відповідача ОСОБА_1 підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України
про стягнення 317 650грн. 89 коп.
Суддя Качур А.М.
Представники:
від позивача : представник ОСОБА_2В.(довіреність б/н від 04.07.2011 року;
від відповідача : представник ОСОБА_3 (довіреність №6/02-11 від 15.01.2011 року)
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтех-Груп" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 підприємство "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна корпорація" "Автомобільні дороги України" про стягнення 317650,89 грн. заборгованості.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
На підставі видаткових накладних, по довіреностях, наявних в матеріалах справи (а.с. 10-24), Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтех-Груп" передало філіям ДП «Рівненський облавтодор»товар на загальну суму 632419,65 грн..
Всього філіями ДП "Рівненський облавтодор" було здійснено оплату товару на суму 314768,76грн..
На момент розгляду справи бог відповідача перед позивачем становить 317650,89 грн. В матеріалах справи відсутні докази оплати боргу відповідачем.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.
Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.
Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.
Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 317650,89 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита, витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу та послуг адвоката.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна корпорація" "Автомобільні дороги України" (33028, м.Рівне, вул.Остафова, 7, код ЄДРПОУ 31994540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтех-Груп" (33027, м.Рівне, вул.Данила Галицького, 25, код ЄДРПОУ 34847453, р/р 2600501012008 в РФ ВАТ "Кредобанк" в м.Рівне, МФО 333670) основний борг в сумі 317650,89 грн., 3176,50 грн. державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Качур А.М.