33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"28" вересня 2011 р. № 2097/11
Суддя Качур А.М. розглянувши матеріали
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне"
до Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
про стягнення в сумі 5 630 грн. 27 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс-Рівне" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до підприємця ОСОБА_1 про стягнення 5630,27грн. заборгованості.
Заявник до позовної заяви, як доказ сплати державного мита, додав платіжне доручення №3595 від 01.09.2011 року про сплату державного мита в розмірі 56,30 грн..
Суд зауважує, що в Заявник звернувся з позовною заявою про стягнення 5630,27грн. заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно підпункту пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито”, державне мито справляться в такому розмірі: із заяв майнового характеру ставка державного мита складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 (сто дві) грн. 00 коп.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.); із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство встановлюється ставка державного мита в такому розмірі - 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті дорівнює 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп..
На підставі вищевикладеного Заявник мав сплати 102,00грн. державного мита, проте сплатив лише 56,30грн.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Враховуючи усе вищевказане, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
У відповідності до частини 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути дану позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.< Текст >
Суддя Качур А.М.