33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"09" серпня 2011 р. Справа № 5019/1557/11
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії"
до відповідача ОСОБА_1 підприємство Партнер Володимирецької РСС
про стягнення 1 581 грн. 96 коп.
Суддя Качур А.М.
Представники:
від позивача : представник ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.07.2011року);
від відповідача : представник не з'явився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Дочірнього підприємства Партнер Володимирецької РСС про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 1581,96 грн., з яких: 1408,08 грн. сума основного боргу, 16,84грн. загальна сума пені, 12,99 грн. сума інфляційних витрат, 3,24грн. 3 % річних та 140,81 грн. штрафні санкції.
09.08.2011року представник позивача подала заяву про зменшення позовних вимог, в зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми основного боргу, та просить стягнути з відповідача 581,96грн., з яких 408,08 грн. сума основного боргу, 16,84грн. загальна сума пені, 12,99 грн. сума інфляційних витрат, 3,24грн. 3 % річних та 140,81 грн. штрафні санкції
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3300107417790.
За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
При винесенні рішення суд
13.04.2009 року між ТОВ "Віна Лівадії" (далі - Постачальник) та ДП Партнер Володимирецької РСС (далі - Покупець) був укладений договір поставки №607 (далі - Договір).
Згідно умовам даного договору, Позивач повинен поставити товар Відповідачу, а Відповідач відповідно до п.1.1 та 5.1. даного Договору зобов'язаний здійснити оплату поставленого товару протягом 30 (Тридцяти) календарних днів.
На виконання умов Договору Постачальник здійснив Покупцю поставку товару, а саме: 10.05.2011 року Постачальником була поставлена Покупцю продукція на суму 238,50 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №Ма-0000120 від 10.05.11 року; 20.05.2011року Постачальником була поставлена Покупцю продукція на суму 1195,95 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №Ма-0000320 від 20.05.11 року.
Покупець свої зобов'язання за Договором не виконав належним чином.
15.06.2011 року позивач відправив на адресу відповідача лист-претензію (вих. №140 від 15.06.2011 року), з вимогою погасити борг, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення. В матеріалах справи відсутні оплати боргу в розмірі 1756 грн. 00 коп.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України ).
Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України ). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до п.5.2. Договору Покупець, у разі несвоєчасної оплати повинен оплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, позивачем на суму боргу нараховано пеню в сумі 16,84 грн., виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, та 140,81 грн. штрафу
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до листа Верховного суду України N 62-97р від 03.04.97 про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, «при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня».
Інфляційні розраховуються з урахуванням встановленого індексу інфляції. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр». Станом на 09 серпня 2011 року індекс інфляції за даними Держкомстату за червень 2011 року становить 100,4, а за липень 2011 року становить 98,7, отже, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову у частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 12,99 грн., відтак задовільняються судом частково в розмірі 0,95грн..
Позивачем на суму боргу нараховано три відсотки річних, що становить 3,24 грн. Судом перевірено розрахунок та визнано вірним.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 408,08 грн. основного боргу, 12,84 грн. пені, 140,81 грн. штрафу, 0,95 грн. інфляційних витрат та 3,24 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з ДП Партнер Володимирецької РСС (Рівненська обл., Володимирецький район, смт.Рафалівка, вул.Залізнична, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" (98612, АРК, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32362063) 408,08 грн. основного боргу, 12,84 грн. пені, 140,81 грн. штрафу, 0,95 грн. інфляційних витрат та 3,24 грн. 3% річних, 102,00 грн. витрат на оплату державного мита та 236,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Відмовити позивачу в частині стягнення 12,04грн. інфляційних втрат.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Качур А.М.