33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"17" серпня 2011 р. Справа № 5019/1667/11
за позовом Закрите акціонерне товариство "Рівнеавтошляхбуд"
до відповідача ОСОБА_1 підприємство "Трудівник"
про стягнення в сумі 2 005 грн. 55 коп.
Суддя Качур А.М.
Представники:
від позивача: представник ОСОБА_2 довіреність № 01-08/2011 від 01.08.2011 року;
відповідача: представник ОСОБА_3 довіреність № 1 від 16.08.2011 року;
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Закрите акціонерне товариство «Рівнеавтошляхбуд» звернулося до господарського суду Рівненької області з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Трудівник» 2 005 грн. 55 коп. заборгованості за поставлений товар.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги визнав.
Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
На підставі накладної на реалізацію продукту: 06/09 від 19.09.2008 року згідно довіреності № 30 від 11.09.2008 року Закрите акціонерне товариство «Рівнеавтошляхбуд»поставило Комунальному підприємству «Трудівник»асфальтобетон на суму 5 205 грн. 55 коп.
ОСОБА_1 підприємство «Трудівник»частково розрахувалась з позивачем, але станом на 01.08.2011 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 005 грн. 55 коп.
23.05.2011 року позивач направив на адресу відповідача вимогу-претензію з вимогою сплатити борг в розмірі 2 005 грн. 55 коп., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем боргу перед позивачем в розмірі 2 005 грн. 55 коп..
На виконання ухвали суду від 04.08.2011 року відповідачем 15.08.2011 року було надано лист в якому відповідач визнає наявність заборгованості перед позивачем, та зазначає що причиною невиконання зобов'язання стала відсутність обігових коштів.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ч.2 ст.202 Цивільного кодексу правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч.1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Поставка товару позивачем не суперечить вимогам ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст.181 Господарського кодексу України.
Статтею 626 Цивільного Кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 639 Цивільного Кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо оформлення договору не встановлені законом.
Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.
Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 2 005 грн. 55 коп. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Трудівник» (34500, Рівненська обл. Сарненський р-н, м.Сарни, вул..Матросова, 2, код ЄДРПОУ 13987410) на користь Закритого акціонерного товариства «Рівнеавтошляхбуд» (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 446, код ЄДРПОУ 31435931 ) 2 005 грн. 55 коп. боргу за поставлений товар, 102 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Качур А.М.