79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
17.08.15 Справа№ 914/1800/15
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства «Шива», м.Львів
до відповідача Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м.Львів
про визнання дій незаконними та зобов»язання до вчинення дій,
за участю представників сторін:
від позивача: Сухоцький М.П. - представник (довіреність № б/н від 15.07.2015р.), Карплюк Р.П. - присутній без доручення.
від відповідача: Бандирський А.С. - юрисконсульт (довіреність № 1438/1494/01 від 22.09.2014р.)
Права та обов"язки сторін передбачені ст.ст.20,22 ГПК України представникам сторін роз"яснено, заяви про відвід судді не надходили.
Фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг».
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Приватне підприємство «Шива» звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк», м.Львів про: 1. Визнання незаконними дій ПАТ «ВіЕс Банк» щодо відмови у видачі довідки про заборгованість по кредиту та процентах станом на 20.04.2015р., надходження та повернення коштів за за договором кредиту № 04/07-11 від 04.07.2011р., додатком № 1 та № 2 до договору кредиту, додатковим договором № 25/02-15 до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора, укладеного між резидентом Приватним підприємством «Шива» та нерезидентом - компанією «DORSET UNION LTD» та надати копії форм статистичної звітності № 503,504 станом на 01.04.2015р. 2. Зобов»язання ПАТ «ВіЕс Банк» видати ПП «Шива» довідку про заборгованість по кредиту та процентах станом на момент її видачі, надходження, та повернення коштів за договором кредиту № 04/07-11 від 04.07.2011р., додатком № 1 та № 2 до договору кредиту, додатковим договором № 25/02-15 до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора, укладеного між резидентом Приватним підприємством «Шива» та нерезидентом - компанією «DORSET UNION LTD» та надати копії форм статистичної звітності № 503,504 станом на момент видачі довідки.
Ухвалою суду від 08.06.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 27.07.2015р. в засіданні суду оголошувалась перерва до 03.08.2015р.
Строк розгляду спору продовжувався за клопотанням сторін, розгляд справи відкладався на 17.08.2015р. з підстав, викладених в ухвалі суду від 03.08.2015р.
Ухвалою суду від 17.08.2015р. було виправлено описку допущену в ухвалі суду від 03.08.2015р. в годині на яку відкладено розгляд справи.
Представник позивача в судовому засіданні 17.08.2015р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 20.04.2015р. Приватне підприємство «Шива» у зв»язку із запланованим переходом на обслуговування у інший банк звернулось до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» в порядку п.3.6 постанови Правління Національного банк України № 270 від 17.06.2004р. «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам» із вимогою надати довідку про заборгованість по кредиту та процентах станом на 20.04.2015 року, надходження та повернення коштів за договором кредиту № 04/07-11 від 04.07.2011р., додатком № 1 та № 2 до договору кредиту, додатковим договором № 25/02-15 до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора, укладеного між резидентом Приватним підприємством «Шива» та нерезидентом - компанією «DORSET UNION LTD», а також надати копії форм статистичної звітності № 503,504 станом на 01.04.2015р.
Листом № 06-1/9232 від 05.05.2015р. Публічне акціонерне товариство «ВіЕсБанк» повідомило Приватне підприємство «Шива» про неможливість надання довідки за його зверненням від 20.04.2015р., оскільки у Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» знаходиться на обслуговуванні договір позики № 04/07-11 від 04.07.2011р., укладений між Приватним підприємством «Шива» та компанією NEWARK MARKETING LLP.
Позивач вважає таку відмову незаконною та безпідставною, в зв"язку з чим звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав.
Представник відповідача в судове засідання з"явився, заперечив проти позову.
22.07.2015р. відповідач подав відзив на позовну заяву (вих. № 01-3/14971 від 22.07.2015р.), в якому просить суд провадження у справі припинити, оскільки даний спір не підвідомчий господарським судам та відноситься до юрисдикції адміністративних судів. При цьому відповідач зазначає, що позовні вимоги у даній справі стосуються дій ПАТ "ВіЕс Банк" як уповноваженого банку, що є агентом валютного контролю стосовно обслуговування операцій резидента (ПП "Шива") за договором позики , укладеним між резидентом ПП "Шива" та нерезидентом компанією "NEW ARK MARKETING LLP" (згідно додаткового договору №25/02-15 від 25.02.2015р. відбулася заміна кредитора за договором на компанію "DORSET UNION LTD"). При здійсненні функцій агента валютного контролю комерційний банк виконує делеговані органами державної влади владно-розпорядчі повноваження щодо здійснення контролю за валютними операціями резидентів та нерезидентів. Отже при здійсненні функцій агента валютного контролю комерційний банк є суб'єктом делегованих владних повноважень. За даних обставин даний спір не підвідомчий господарським судам, натомість відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
Також, 05.08.2015р. відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов»язаних з нею інших справ, а саме господарської справи № 914/2002/15 за позовом DORSET UNION LTD до ПАТ «ВіЕс Банк», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ПП «Шива» про визнання дій незаконними та зобов»язання до вчинення дій, яка перебуває у провадженні господарського суду Львівської області та адміністративної справи №813/3553/15 за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до Національного банку України в особі Управління Національного банку України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП «Шива» про визнання протиправними та скасування з моменту прийняття рішень (дій) Національного банку України в особі Управління Національного банку України у Львівській області, з реєстрації змін за №3 від 16.03.2015р. до договору кредиту №04/07 від 04.07.2011р., що знаходиться у провадженні Львівського окружного адміністративного суду.
Розглянувши подані відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку відсутності підстав для їх задоволення. При цьому суд виходить з наступного:
Згідно ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов»язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Рішенням господарського суду Львівської області від 28.07.2015р. у справі №914/2002/15 відмовлено у задоволенні позову DORSET UNION LTD до ПАТ «ВіЕс Банк», за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ПП «Шива» про визнання дій незаконними та зобов»язання до вчинення дій.
Станом на 17.08.2015р. вказане рішення не оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду ні сторонами, ні третьою особою, відтак набрало законної сили.
З огляду на вказане відсутні підстави для зупинення провадження у справі до вирішення справи № 914/2002/15.
Крім того, слід зазначити, що рішення суду у справі № 914/2002/15 ніяким чином не впливає на результат розгляду справи № 914/1800/15, оскільки у задоволенні позову відмовлено у зв»язку з відсутністю порушення суб»єктивного права позивача у справі 914/2002/15 - DORSET UNION LTD, що підлягає судовому захисту у даному спорі.
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа №813/3553/15 за позовом ПАТ «ВіЕс Банк» до Національного банку України в особі Управління Національного банку України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП «Шива» про визнання протиправними та скасування з моменту прийняття рішень (дій) Національного банку України в особі Управління Національного банку України у Львівській області, з реєстрації змін за №3 від 16.03.2015р. до договору кредиту №04/07 від 04.07.2011р., а саме про реєстрацію додаткового договору №25/02-15 від 25.02.2015р. до договору кредиту №04/07-11 від 04.07.2011р., яким замінено кредитора у зобов'язанні за договором кредиту №04/07-11 від 04.07.2011р.у з компанії-нерезидента «NEWARK MARKETING LLP» (Великобританія) на компанію-нерезидента «DORSET UNION LTD» (Великобританія) у відповідності до договору про відступлення права вимоги №2015/02-20 від 20.02.2015р., внаслідок чого управлінням Національного банку України у Львівській області супровідним листом від 16.03.2015р. №13-024/1397 було надіслано Приватному підприємству «Шива» повідомлення з відміткою управління Національного банку України у Львівській області про реєстрацію змін за №3 від 16.03.2015р. до договору кредиту №04/07-11 від 04.07.2011р.
На думку суду, результат розгляду спору в адміністративній справі № 813/3553/15 не вплине на розгляд спору у справі №914/1800/15. Твердження відповідача про те, що задоволення позову в адміністративній справі, внаслідок чого компанія DORSET UNION LTD не буде кредитором позивача, і в нього не існуватиме заборгованість перед цією юридичною особою, а відтак будуть відсутні підстави для задоволення позову у господарській справі №914/1800/15 є безпідставними та помилковими.
Слід зазначити, що відповідачу ще в березні 2015р. стало відомо про заміну кредитора у договорі позики № 04/07-11 від 04.07.2011р., укладеному між Приватним підприємством «Шива» та компанією NEWARK MARKETING LLP та реєстрацію Управління Національного банку України у Львівській області змін до договору, оскільки у відповідності до Глави 2 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, реєстрація договору (договору про заміну кредитора) у Національному банку України проводиться через обслуговуючий банк резидента.
Однак такі дії Управління Національного банку України у Львівській області відповідачем оскаржено лише в липні 2015р., після порушення провадження у справі №914/1800/15, що свідчить про намагання відповідача затягнути розгляд справи, а відтак і недобросовісне користування процесуальними правами.
На думку суду, намагання намагання відповідача зупинити провадження у справі за наявності усіх матеріалів справи, яких достатньо для її розгляду по суті, лише свідчить про недотримання приписів ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Щодо клопотання відповідача про припинення провадження у справі, суд зазначає наступне:
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Згідно ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» викладеного у новій редакції Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.
Так згідно ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Спір у даній справі виник з господарських правовідносин, оскільки між сторонами укладено договір про комплексне обслуговування суб»єкта господарювання, який є господарським договором. Сторонами у справі є суб»єкти господарювання, спір між сторонами жодним чином не є публічно-правовим, оскільки відносини між ними виникли на підставі господарського договору, ні одна із сторін не є суб»єктом владних повноважень та не здійснює владні управлінські функції, відтак відсутні будь-які обґрунтовані підстави стверджувати, що даний спір підвідомчий адміністративному суду.
Отже, відсутні підстави для припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України, а відтак і задоволення клопотання відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін судом встановлено:
04.07.2011р. між компанією NEWARK MARKETING LLP (кредитор) та приватним підприємством «Шива» (позичальник) укладено договір кредиту № 04/07-11 на суму 2000000,00 доларів США.
Вказаний договір, який передбачає виконання боргових зобов»язань перед нерезидентом за залученим від нього кредитом в іноземній валюті і укладений із резидентом, зареєстровано Управління Національного банку України у Львівській області із назвою уповноваженого обслуговуючого банку «БМ Банк», що підтверджується реєстраційним свідоцтвом № 1035.
28.10.2011р. між ПАТ «Фольксбанк», правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк», та приватним підприємством «Шива» було укладено договір № 90394.1.1 про комплексне обслуговування суб»єкта господарювання у ПАТ «Фольксбанк».
29.05.2012р. Управлінням Національного банку України у Львівській області змінено назву уповноваженого обслуговуючого банку на ПАТ «Фольксбанк» та надіслано на адресу приватного підприємства «Шива» додаток від 29.05.2012р. № 1 до реєстраційного свідоцтва.
25.02.2015р. між компанією «DORSET UNION LTD», компанією NEWARK MARKETING LLP та приватним підприємством «Шива» укладено додатковий договір № 25/02-15 до кредитного договору № 04/07-11 про заміну кредитора.
11.03.2015р. приватним підприємством «Шива» було подано повідомлення про договір, укладений резидентом-позичальником, який не є банком (повідомлення про зміни до договору) через ПАТ «ВіЕс Банк» до Управління Національного банку України у Львівській області за вихідним № 38.
12.03.2015р. вищезазначене повідомлення про договір було перевірено з урахуванням вимог Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам і встановленого Національним банком України для зовнішніх запозичень резидентів розміру максимальної процентної ставки та підписано начальником відділу валютного контролю ПАТ «ВіЕс Банк» Дробною О.О.
16.03.2015р. зміни до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора були зареєстровані Управлінням Національного банку України у Львівській області, про що було надіслано на адресу позивача повідомлення з відміткою про реєстрацію вказаних змін.
20.04.2015р. Приватне підприємство «Шива» у зв»язку із запланованим переходом на обслуговування у інший банк звернулось до Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» в порядку п.3.6 Постанови Правління Національного банк України № 270 від 17.06.2004р. «Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам» із вимогою надати довідку про заборгованість по кредиту та процентах станом на 20.04.2015 року, надходження та повернення коштів за договором кредиту № 04/07-11 від 04.07.2011р., додатком № 1 та № 2 до договору кредиту, додатковим договором № 25/02-15 до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора, укладеного між резидентом Приватним підприємством «Шива» та нерезидентом - компанією «DORSET UNION LTD», а також надати копії форм статистичної звітності № 503,504 станом на 01.04.2015р.
Листом № 06-1/9232 від 05.05.2015р. Публічне акціонерне товариство «ВіЕсБанк» повідомило Приватне підприємство «Шива» про неможливість надання довідки за його зверненням від 20.04.2015р., оскільки у Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» знаходиться на обслуговуванні договір позики № 04/07-11 від 04.07.2011р., укладений між Приватним підприємством «Шива» та компанією NEWARK MARKETING LLP.
Вказану відмову позивач вважає незаконною та безпідставною, у зв»язку з чим просить суд: 1. Визнати незаконними дії ПАТ «ВіЕс Банк» щодо відмови у видачі довідки про заборгованість по кредиту та процентах станом на 20.04.2015р., надходження та повернення коштів за за договором кредиту № 04/07-11 від 04.07.2011р., додатком № 1 та № 2 до договору кредиту, додатковим договором № 25/02-15 до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора, укладеного між резидентом Приватним підприємством «Шива» та нерезидентом - компанією «DORSET UNION LTD» та надати копії форм статистичної звітності № 503,504 станом на 01.04.2015р. 2. Зобов»язати ПАТ «ВіЕс Банк» видати ПП «Шива» довідку про заборгованість по кредиту та процентах станом на момент її видачі, надходження, та повернення коштів за договором кредиту № 04/07-11 від 04.07.2011р., додатком № 1 та № 2 до договору кредиту, додатковим договором № 25/02-15 до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора, укладеного між резидентом Приватним підприємством «Шива» та нерезидентом - компанією «DORSET UNION LTD», та надати копії форм статистичної звітності № 503,504 станом на момент видачі довідки.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, враховуючи наступне:
Позовні вимоги у даній справі стосуються дій ПАТ «ВіЕс Банк» як упоноваженого банку, що є агентом валютного контролю стосовно обслуговування операцій резидента (ПП «Шива») за договором кредиту № 04/07-11 від 04.07.2011р., з наступними змінами, укладеним між резидентом - ПП «Шива» та нерезидентом - компанією NEWARK MARKETING LLP. Згідно додаткового договору № 25/02-15 від 25.02.2015р. відбулась заміна кредитора за договором на компанію «DORSET UNION LTD».
Преамбулою Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначено, що Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов»язки суб»єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
Згідно ч.1 ст.12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.
Відповідно до ч.1 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України є головним органом валютного контролю, що забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Згідно ч.2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.
Відповідно до п.1.2. Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 N 49, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 р. за N 209/4430, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, функції агента валютного контролю - обов'язки уповноваженого банку, іншої фінансової установи та національного оператора поштового зв'язку, які отримали від Національного банку генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, щодо здійснення контролю за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи. Цей контроль полягає в запобіганні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку проведенню резидентами і нерезидентами через ці установи незаконних валютних операцій та/або своєчасному інформуванні уповноваженими банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку у випадках та в порядку, установлених законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов'язаного з проведенням ними валютних операцій.
Відсутність в уповноважених банках, інших фінансових установах та в національного оператора поштового зв'язку документів, що підтверджують правомірність проведення ними валютних операцій своїх клієнтів, за умови, що з дати здійснення цих операцій минуло не більше п'яти років, кваліфікується як нездійснення цими установами функцій агента валютного контролю.
Згідно преамбули Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 р. N 270 (надалі - Положення) це Положення розроблене відповідно до вимог статей 7, 30, 44 Закону України "Про Національний банк України", статей 5, 11, 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Указу Президента України "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" від 27.06.99 N 734/99 та нормативно-правових актів Національного банку України.
Положення визначає обов'язки комерційного банку як агента валютного контролю при отриманні і обслуговуванні резидентами позик в іноземній валюті від нерезидентів. Зокрема, в главі 3 Положення визначені контрольні функції уповноваженого банку, до яких відноситься й видача довідки, вимогу щодо якої заявив позивач.
Відповідно до п.3.6 вказаного Положення обслуговуючий банк, клієнтом якого був резидент-позичальник, зобов»язаний в строк до 10 робочих днів від дати звернення резидента-позичальника подати йому письмову довідку з усією наявною інформацією про його операції щодо одержання і погашення кредиту, у тому числі копії даних статистичної звітності на останню звітну дату, засвідчені підписом відповідальної особи та відбитком печатки обслуговуючого банку.
При цьому, посилання банку у листі № 06-1/9232 від 0-5.05.2015р. на те, що у нього знаходиться на обслуговуванні договір позики № 04/07-11 від 04.07.2011р., укладений між ПП «Шива» та компанією NEWARK MARKETING LLP, а не з компанією «DORSET UNION LTD» не відповідає дійсності, оскільки обслуговуючому банку позивача було відомо про зміни до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора на компанію «DORSET UNION LTD», оскільки у відповідності до Глави 2 Положення, реєстрація договору (договору про заміну кредитора) у Національному банку України проводиться через обслуговуючий банк резидента.
Згідно п.2.1 Положення резидент-позичальник звертається до обслуговуючого банку для реєстрації договору (реєстрації змін до договору) в Національному банку. Для реєстрації договору (реєстрації змін до договору) резидент-позичальник зобов»язаний подати до обслуговуючого банку повідомлення про договір (повідомлення про зміни до договору) на паперовому носії чи у вигляді електронного документа за формою, зазначеною в додатку 1 до цього Положення, і договір (разом з іншими додатковими угодами/договорами, документами, які стосуються реалізації договору та здійснення валютних операцій за договором). Документи, які складені іноземною мовою, подаються резидентою-позичальником разом з їх перекладом на українську мову, засвідченим підписом перекладача (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально) або нотаріусом (не потребують перекладу документи, складені російською мовою або текст яких викладено одночасно іноземною та українською/російською мовами).
Відповідно до п.2.4 Положення відповідальний працівник уповноваженого банку надсилає до територіального управління за місцезнаходженням обслуговуючого банку засобами програмного забезпечення щодо здійснення реєстрації Національним банком договорів резидентів-позичальників з нерезидентами-кредиторами з використанням засобів захисту інформації Національного банку України.
Відповідно до п.2.7 Положення територіальне управління після реєстрації договору надсилає: уповноваженому банку - примірник повідомлення з відміткою про реєстрацію в електронній формі засобами програмного забезпечення щодо реєстрації; резиденту-позичальнику - засвідчене територіальним управлінням повідомлення з відміткою про реєстрацію договору на паперовому носії на адресу, зазначену в підпункті 2.4 пункту 2 повідомлення (відмітка територіального управління за формою, зазначеною в додатку 1 до цього Положення, роздруковується на зворотньому боці першої сторінки примірника повідомлення на паперовому носії та засвідчується підписом уповноваженої особи та відбитком печатки територіального управління. Усі сторінки повідомлення з відміткою про реєстрацію мають бути пронумеровані та прошнуровані).
Підтвердженням того, що відповідачу було відомо про заміну кредитора на компанію «DORSET UNION LTD», є повідомлення НБУ у Львівській області № 13-024/1376 та № 13-024/1397 від 16.03.2015р. про реєстрацію змін до договору, а саме додаткового договору № 25/02-15 від 25.02.2015р. до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора.
Враховуючи, що імперативною нормою п.3.6. Положення прямо встановлено обов»язок відповідача надати позивачу письмову довідку з усією наявною інформацією про його операції щодо одержання і погашення кредиту, у тому числі копії даних статистичної звітності на останню звітну дату, засвідчені підписом відповідальної особи та відбитком печатки обслуговуючого банку, відтак банк безпідставно ухилився від вчинення вказаних дій, а отже позов в частині позовних вимог про зобов»язання ПАТ «ВіЕс Банк» видати ПП «Шива» довідку про заборгованість по кредиту та процентах станом на момент її видачі, надходження, та повернення коштів за договором кредиту № 04/07-11 від 04.07.2011р., додатком № 1 та № 2 до договору кредиту, додатковим договором № 25/02-15 до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора, укладеного між резидентом Приватним підприємством «Шива» та нерезидентом - компанією «DORSET UNION LTD» та надати копії форм статистичної звітності № 503,504 станом на момент видачі довідки підлягає задоволенню.
Позовна вимога про визнання незаконними дій ПАТ «ВіЕс Банк» щодо відмови у видачі довідки про заборгованість по кредиту та процентах станом на 20.04.2015р., надходження та повернення коштів за за договором кредиту № 04/07-11 від 04.07.2011р., додатком № 1 та № 2 до договору кредиту, додатковим договором № 25/02-15 до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора, укладеного між резидентом Приватним підприємством «Шива» та нерезидентом - компанією «DORSET UNION LTD» та надати копії форм статистичної звітності № 503,504 станом на 01.04.2015р. не підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Приписами ст.ст.15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
- визнання права;
- визнання правочину недійсним;
- припинення дії, яка порушує право;
- відновлення становища, яке існувало до порушення;
- примусове виконання обов'язку в натурі;
- зміна правовідношення;
- припинення правовідношення;
- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Дана норма кореспондується з положеннями ст.20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Згідно ст.3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
Проте, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також положення статуту відповідача, суд дійшов висновку, що дії відповідача, як публічного акціонерного товариства, створеного згідно законодавства України, за своєю правовою природою не належать до правового поля дій чи бездіяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, визнання незаконними яких має відбуватись в судовому порядку.
Натомість, вищезазначеними нормами, які покладені в основу обґрунтування заявлених вимог, не передбачено такого способу захисту прав, як визнання протиправними дій саме юридичної особи, як суб'єкта господарювання.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у позові.
Згідно п.4.3 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду, господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.
Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи той факт, що вимоги позивача про визнання дій відповідача незаконними за своїм суб'єктним складом та характером правовідносин не відповідають встановленим діючим законодавством України способам захисту прав, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Позов задоволити частково.
2. Зобов»язати ПАТ «ВіЕс Банк» (79000, м.Львів, вул.Грабовського, 11, код ЄДРПОУ 19358632) видати ПП «Шива» (79066, м.Львів, вул.Зубрівська, 38, код ЄДРПОУ 23270044) довідку про заборгованість по кредиту та процентах станом на момент її видачі, надходження, та повернення коштів за договором кредиту № 04/07-11 від 04.07.2011р., додатком № 1 та № 2 до договору кредиту, додатковим договором № 25/02-15 до кредитного договору № 04/07-11 від 04.07.2011р. про заміну кредитора, укладеного між резидентом Приватним підприємством «Шива» та нерезидентом - компанією «DORSET UNION LTD» та надати копії форм статистичної звітності № 503,504 станом на момент видачі довідки.
3. Стягнути з ПАТ «ВіЕс Банк» (79000, м.Львів, вул.Грабовського, 11, код ЄДРПОУ 19358632) на користь ПП «Шива» (79066, м.Львів, вул.Зубрівська, 38, код ЄДРПОУ 23270044) судовий збір в сумі 1218,00 грн.
4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.
5. У задоволенні решти позову відмовити.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повний текст рішення
складено 25.08.2015р.
Суддя Сухович Ю.О.