Запорізької області
про заходи до забезпечення позову
09.12.10 Справа № 20/102/10
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (71630, АДРЕСА_1)
до Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області ((71630, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, пр. Ентузіастів, 11)
про визнання нечинним рішення Дніпрорудненської міської ради від 28.10.2010 р. № 69 та поновлення договору оренди земельної ділянки № 4872
Суддя Гандюкова Л.П.
Без участі представників сторін
ФОП ОСОБА_1 заявлений позов про визнання нечинним рішення Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області від 28.10.2010 р. № 69 “Про закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки № 4872 від 08.12.2000 р. з ФОП ОСОБА_1В.” у повному обсязі та поновлення договору № 4872 оренди земельної ділянки площею 18 кв.м за адресою: вул. Леніна, 2-а в м. Дніпрорудне, укладений між Дніпрорудненською міською радою та ФОП ОСОБА_1 на п'ять років.
Ухвалою господарського суду від 29.11.2010 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/102/10, справа призначена до розгляду на 20.12.2010 р.
Ухвалою господарського суду від 02.12.2010 р. заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України відхилена.
09 грудня 2010 р. від позивача через канцелярію господарського суду Запорізької області надійшла письмова заява про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом заборони відповідачу вчиняти дії по виконанню пункту 2 рішення від 25.11.2010 р. № 14 про повернення ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 18 кв.м за адресою по вул. Леніна, 2-а м. Дніпрорудне Дніпрорудненської міської ради. Мотивуючи клопотання, позивач вказує, що 08.12.2010 р. відповідачем було вручено позивачеві рішення від 25.11.2010 р. № 14 Дніпрорудненської міської ради, пунктом 1 якого позивачеві відмовлено у продовженні оренди земельної ділянки площею 18 кв.м, яка надана під торгівельний кіоск “Астра-91” за адресою: вул. Леніна, 2-а м. Дніпрорудне та пунктом 2 вказаного рішення зобов'язано ОСОБА_1 повернути Дніпрорудненській міській раді земельну ділянку у строк до 10.12.2010 р. Позивач посилається на те, що рішення Дніпрорудненської міської ради від 25.11.2010 р. № 14 може утруднити виконання рішення господарського суду.
Розглянувши заяву позивача, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги.
Отже, забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Вжиття відповідних заходів до забезпечення позову можливе за умови їх обґрунтованості, адекватності з урахуванням предмету спору, та імовірності того, що у разі невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається з позовної заяви ФОП ОСОБА_1 предметом спору є визнання нечинним рішення Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області від 28.10.2010 р. № 69. Рішення Дніпрорудненської міської ради, на яке посилається позивач у своїй заяві від 09.11.2010 р. про забезпечення позову, прийняте 08.12.2010 р. за № 14, предмету заявленого позову не стосується.
Суд зауважує, що повернення земельної ділянки в будь-якому випадку може відбуватися лише за рішенням суду. На теперішній час рішення суду про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 повернути земельну ділянку площею 18 кв.м за адресою: м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 2-а відсутнє.
Позивачем не обґрунтовано, яким чином невжиття заходу забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову та яким чином такий захід зможе забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву від 09.12.2010 р. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову відхилити.
Примірники даної ухвали направити сторонам.
Суддя Л.П. Гандюкова