Запорізької області
про заходи до забезпечення позову
17.09.10 Справа № 20/21/10
Суддя Гандюкова Л.П.
За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “АРТ ПЛАНТ”, Запорізька область, м. Мелітополь
про стягнення суми 28636,47 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Без виклику представників сторін
16.09.2010р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк”, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю “АРТ ПЛАНТ”, Запорізька область, м. Мелітополь, про стягнення суми 28636,47 грн.
Ухвалою від 17.09.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі.
Також, 17.09.2010р. до господарського суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, шляхом витребування від КП “Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації” відомостей про наявність у власності ТОВ “АРТ ПЛАНТ” нерухомого майна; витребування з Управління ДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області відомостей про наявність у власності ТОВ “АРТ ПЛАНТ” транспортних засобів; витребування з Мелітопольської ОДПІ інформації про банківські рахунки ТОВ “АРТ ПЛАНТ”; після отримання інформації від КП “Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації” -шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ТОВ “АРТ ПЛАНТ” на праві власності в межах ціни позову.
Розглянувши заяву, судом не вбачається підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Статтями 66, 67 Господарського процесуального кодексу України не передбачено таких заходів до забезпечення позову як витребування у будь-кого будь-яких документів. Перелік заходів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Вимога про витребування від КП “Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації”, УДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області, Мелітопольської ОДПІ інформації про наявність у відповідача майна та рахунків по суті є вимогою про вжиття запобіжних заходів, звернення з якою можливе лише до подання позову та регулюється розділом 5-1 Господарського процесуального кодексу України.
Вимога про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме (включаючи грошові кошти) та все нерухоме майно, що належить відповідачеві судом не задовольняється.
Зі змісту статті 66 ГПК України випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову, а суд, забезпечуючи позов, повинен відобразити в судовому документі вищевказані обставини.
Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. До предмета доказування в такому випадку входять факти що стосуються саме предмета спору.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.
Проте, всупереч положенням ст.ст. 33, 34, 66 Господарського процесуального кодексу України заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту ґрунтується лише на власних міркуваннях та припущеннях і до розгляду справи по суті суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк”, м. Київ, про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом витребування від КП “Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації” відомостей про наявність у власності ТОВ “АРТ ПЛАНТ” нерухомого майна; витребування з Управління ДАІ ГУ МВС України в Запорізькій області відомостей про наявність у власності ТОВ “АРТ ПЛАНТ” транспортних засобів; витребування з Мелітопольської ОДПІ інформації про банківські рахунки ТОВ “АРТ ПЛАНТ”; накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать ТОВ “АРТ ПЛАНТ” на праві власності в межах ціни позову, - залишити без задоволення.
Суддя Л.П. Гандюкова