Запорізької області
01.12.10 № 09-07/1984
Суддя Гандюкова Л.П.
Cуддя Гандюкова Л.П., розглянувши матеріали
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фалькор” (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Правди, 20 к. 122-а)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Інвест” (69063, м. Запоріжжя, вул. Ілліча/Кірова, 4/40)
про розірвання договору купівлі-продажу від 25.12.2009 р. № 2512/2009 та стягнення заборгованості у сумі 55907,67 грн. та штрафу у розмірі 19940,18 грн.,
Позовна заява підлягає поверненню у зв'язку з наступним.
1. Позивачем не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до приписів ст. 57 ГПК України встановлено, що при подачі позовної заяви до неї обов'язково додаються документи, які підтверджують сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відсутність таких доказів згідно з п.п. 4, 10 ч. 1 ст.63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Згідно з пунктом 5.1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України”, платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Таким чином, представлені суду копія квитанції № 32 від 23.11.2010 р. на суму 759 грн. і копія квитанції № 31 від 23.11.2010 р. на суму 236 грн. не можуть прийматись судом, як докази сплати державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. N 7-93 розмір державного мита з позовів немайнового характеру складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.), розмір державного мита із позовних заяв майнового характеру -1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500 грн.).
Згідно з Інструкцією Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 р. № 15 “Про порядок обчислення та справляння державного мита” якщо в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру, державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру.
В заявленому позові об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру, а саме: розірвання договору купівлі-продажу № 2512/2009 від 25.11.2009 р. та стягнення суми 75847,85 грн.
Надана ж позивачем копія квитанції № 32 від 23.11.2010 р. свідчить про сплату державного мита у розмірі 759 грн. Тобто, недоплата державного мита з позовної вимоги немайнового характеру складає 85 грн.
До позовної заяви б/н від 29.11.2010 р. (вх. № 7691/09-05) додано копію квитанції № 31 від 23.11.2010 р. про перерахування суми 236 грн., призначення платежу: “інформаційно-технічне забезпечення...” Однак, в даній квитанції зазначено невірний розрахунковий рахунок для зарахування витрат на ІТЗ, а саме: кошти зараховані на рахунок № 31212259700007.
Відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області реквізити рахунка для зарахування надходжень “Оплата витрат з інформаційно технічного-забезпечення розгляду справ у судах” з 21.06.2010 р. є наступними:
- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;
- банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області;
- МФО 813015;
- ЄДРПОУ 34677145;
- Рахунок № 31218264700007;
- Код бюджетної класифікації 22050003;
- Символ звітності банку 264.
Таким чином, раніше діючий рахунок для зарахування надходжень “Оплата витрат з інформаційно технічного-забезпечення розгляду справ у судах” № 3121225970007 з 21.06.2010 р. закрито. Позивачі, які звернулися до суду з позовними заявами, починаючи з 21.06.2010 р., повинні здійснювати оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на вищезазначені реквізити.
Отже, додана до позовної заяви копія квитанції № 31 від 23.11.2010 р. не є належним доказом сплати цих витрат у встановленому порядку.
2. Позовна заява підписана особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Всупереч зазначеним вимогам позовна заява підписана ОСОБА_1, посадове становище якого не вказано.
3. До позовної заяви не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами статей 56, 57 ГПК України передбачено, що позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів додаються до позовної заяви.
Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу є розрахунковий документ (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1155.
Додана до позовної заяви копія опису вкладення в цінний лист не є належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих документів відповідачеві. До того ж з наданої копії опису не вбачається надіслання відповідачеві саме копії позовної заяви та не чітко видно штемпель поштового відділення з датою відправки.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України підлягає поверненню позовна заява, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, керуючись п. п. 1, 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу -Товариству з обмеженою відповідальністю “Фалькор”, м. Запоріжжя.
Додаток: на 53-ох аркушах (в т.ч., копія кивтанції № 31 від 23.11.2010 р. на суму 236 грн. і копія квитанції № 32 від 23.11.2010 р. на суму 759 грн.).
Суддя Л.П. Гандюкова