Справа №2-о-130/09
11.02.2009 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Федчишен С.А.,
народних засідателів Гнатик В.В. та Кашпрук М.Й.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
за участю прокурора ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в приміщенні ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка заяву Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка про надання ОСОБА_2 амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без його усвідомленої згоди, -
Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка звернулась в суд із заявою, про надання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. (прож. за адресою: АДРЕСА_1., якому за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.11.2008 р. надається психіатрична допомога в примусовому порядку) амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без його усвідомленої згоди.
В заяві зазначено, що ОСОБА_2 з 199 р. перебуває на обліку в диспансерному відділенні ВОПНЛ ім. акад. О.І.Ющенка з приводу хронічного психічного захворювання, внаслідок важкої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку, неодноразово лікувався у стаціонарних психіатричних відділеннях лікарні в 1999 р., 2002, 2004,2006,2007 роках, в 2008 році - двічі з діагнозом „Шизофренія, параноїдна форма”. Поточна госпіталізація третя в 2008 р. Всі три госпіталізації в 2008 р. проводились в примусовому порядку згідно ст. 14 Закону України „Про психіатричну допомогу” за рішенням суду. Захворювання ОСОБА_2 носить хронічний характер з частими загостреннями та періодичними психотичними станами і потребує постійного амбулаторного лікування, оскільки він може завдати значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі, якщо йому не буде надана амбулаторна психіатрична допомога.
03.02.2009 р. від матері пацієнта ОСОБА_4 надійшла письмова заява з проханням надати ОСОБА_2 амбулаторну психіатричну допомогу в примусовому порядку без його усвідомленої згоди, так як після виписки з лікарні від відмовляється від прийому підтримуючого лікування, в зв'язку з чим його психічний стан одразу погіршується.
06.02.2009 р. ОСОБА_2 був оглянутий комісією ЛКК, яка після огляду пацієнта зробила висновок, що є достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у нього тяжкого психічного розладу внаслідок чого ОСОБА_2 може завдати значної шкоди своєму здоров'ю в зв'язку з погіршенням психічного стану у разі, якщо йому не буде надана психіатрична допомога.
06.02.2009 р. на пропозицію лікаря ОСОБА_2 відмовився від амбулаторного лікування.
В судовому засіданні представник лікарні лікар-психіатр ОСОБА_3 заяву підтримала та наполягала на її задоволенні.
Прокурор не заперечувала проти задоволення даної заяви.
ОСОБА_2 згоди на примусове амбулаторне лікування не надав.
Заслухавши пояснення представника лікарні, думку прокурора, дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно виписки з історії хвороби НОМЕР_1від 09.02.2009 р. ОСОБА_2 встановлено діагноз: шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу.
Згідно акту огляду про призначення амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку від 06.02.2009 р. комісія оглянула ОСОБА_2 та розглянула медичні документи (історію хвороби, амбулаторну карту) в результаті чого було встановлено, що ОСОБА_5 виявляє ознаки тяжкого хронічного психічного розладу у вигляді шизофренії, параноїдної форми, безперервного типу перебігу. Він є потенційно небезпечною особою, перебуваючи вдома веде асоціальний спосіб життя, відмовляється від підтримуючого лікування та потребує амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, так як він може завдати значної шкоди своєму здоров'ю і оточуючим, в зв'язку з погіршенням стану у разі ненадання йому психіатричної допомоги.
Згідно ч. 2 ст. 18 Закону України «Про психіатричну допомогу» особі, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу добровільно, або її законному представнику може бути відмовлено у виписці цієї особи з психіатричного закладу, якщо комісією лікарів-психіатрів будуть встановлені підстави госпіталізації в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону. У цьому випадку питання про госпіталізацію особи в примусовому порядку, продовження госпіталізації та виписка вирішуються відповідно до статей 16 і 17, частин другої та третьої статті 22 цього Закону та частини третьої цієї статті.
В даному випадку суд, враховуючи пояснення лікаря ОСОБА_3, акт від 06.02.09 р. про призначення амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, виписку з історії хвороби НОМЕР_2, приходить до висновку, що ОСОБА_2 потребує примусового амбулаторного лікування.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 18 Закону України «Про психіатричну допомогу» та ст.ст. 4-8, 10, 60, 279-282 ЦПК України, суд -
Заяву Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка про надання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., що проживає за адресою: АДРЕСА_1. (якому за рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.11.2008 р. надається психіатрична допомога в примусовому порядку) амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку без його усвідомленої згоди - задовольнити.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ: /підпис/
НАРОДНІ ЗАСІДАТЕЛІ: /підпис/
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: