головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Кліменко М.Р. і Косарєва В.І.
за участю прокурора
Ковтун Н.В.,
засудженого
ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні в місті Києві 27 лютого 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя села Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, раніше не судимого, -
засуджено за ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України на десять років позбавлення волі.
Судом постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 75000 гривень на покриття моральної шкоди, а у випадку відсутності у нього майна, стягнути ці кошти з ОСОБА_3 - законного представника неповнолітнього засудженого.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя села Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, -
застосовано примусові заходи виховного характеру у виді направлення до спеціального професійного училища соціальної реабілітації для підлітків строком на три роки.
ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за злочин, вчинений ним за таких обставин.
20 грудня 2005 року близько 19-ї години неповнолітній ОСОБА_1 разом з малолітніми ОСОБА_4 і ОСОБА_5 перебував на території амбулаторії, розташованої по вулиці 40 років Перемоги в селі Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, де між ним і ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_5 з іншого виникла сварка, яка переросла в бійку.
У процесі бійки у ОСОБА_1 і ОСОБА_4 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_5 З цією метою ОСОБА_4 став наносити удари кулаком та палицею в різні частини тіла потерпілого, руками стискував шию. До нього приєднався і ОСОБА_1, який теж завдав ОСОБА_5 чотири удари руками, ногами та палицею в різні частини тіла. Потім ОСОБА_4 ножем, якого йому дав ОСОБА_1, завдав ОСОБА_5 п'ять ударів у шию, передав ніж ОСОБА_1, а той цим ножем також завдав ще чотири удари в шию. Від заподіяних тілесних ушкоджень (внаслідок механічної асфіксії) потерпілий помер на місці злочину. Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_1 і ОСОБА_4 відтягли труп і кинули до ями, що розташовувалася на території амбулаторії за туалетом, і прикидали гілками.
Засуджений ОСОБА_1 на вирок суду подав касаційну скаргу, із змісту якої убачається, що він просить пом'якшити йому покарання, вважаючи вирок невиправдано суворим.
На ухвалу щодо ОСОБА_4 касаційних подання та скарг не подано.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, прокурора Ковтун Н.В. про залишення вироку як законного і обґрунтованого без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи та зроблений обґрунтований висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому порядку та перевірених судом доказах й по суті в скарзі не заперечується.
Як убачається із справи, під час досудового слідства ОСОБА_1 не заперечував, що дійсно разом з ОСОБА_4 після сварки убили ОСОБА_5, при цьому ОСОБА_4 спочатку побив потерпілого руками та палицею, душив, а потім завдав удари ножем в шию. Після того як ОСОБА_4 передав йому ніж, він ним теж вдарив ОСОБА_5 у шию. Цих обставин вчинення злочину він фактично не заперечував й у судовому засіданні.
ОСОБА_4 у судовому засіданні, даючи показання з приводу обставин убивства, підтверджував участь у цьому й ОСОБА_1, який теж наносив удари потерпілому, в тому числі й ножем у шию.
Під час відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_1 і ОСОБА_4 вони підтверджували свої показання щодо обставин вчинення вбивства ОСОБА_5 і демонстрували, як це було скоєно.
Із протоколу огляду місця події убачається, що на території амбулаторії в селі Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області було виявлено труп ОСОБА_5 з ознаками насильницької смерті.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 підтверджували факт виявлення ними трупа ОСОБА_5 у ямі за туалетом на території сільської амбулаторії.
За висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_5 настала від механічної асфіксії внаслідок задушення. На тілі убитого також було виявлено численні синці та садна на голові й інших частинах тіла, а також дев'ять колотих поранень шиї.
Сукупність цих та інших наведених у вироку доказів, яким суд дав правильну оцінку, переконливо свідчить про те, що ОСОБА_1 брав участь в умисному вбивстві малолітнього ОСОБА_5 і винність його в скоєнні цього злочину доведена повністю. Про умисел ОСОБА_1 на позбавлення життя потерпілого свідчать такі конкретні дані як спільність його дій з ОСОБА_4, надання останньому ножа для завдання ударів, заподіяння ударів особисто, в тому числі й ножем, а потім приховання трупа, яке вони здійснили удвох.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України є правильною й по суті у скарзі не заперечується.
Водночас колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_1 суд визначив невиправдано суворе.
Суд у вироку зазначив, що при призначенні покарання ураховано характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого, який характеризується негативно. Вчинення злочину в неповнолітньому віці, визнання вини, каяття та допомогу слідству в розкритті злочину судом визнано в якості пом'якшуючих покарання обставин. Суд у вироку вказав також на відсутність обтяжуючих обставин. Водночас питання про можливість призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом, суд не обговорив. Виходячи з даних, що враховані судом при призначенні покарання, зокрема, наявність кількох обставин, що пом'якшують відповідальність, а також конкретної участі ОСОБА_1 у вчиненні злочину, колегія суддів вважає, що в даному випадку є підстави для застосування до нього ст. 69 КК України й пом'якшення йому покарання. Оскільки саме про це порушено питання в скарзі, то вона має бути задоволена.
Не вбачаючи підстав для зміни чи скасування вироку суду та керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 змінити - з застосуванням ст. 69 КК України пом'якшити йому покарання, призначене за ст. 115 ч. 2 п. 2 КК України, до восьми років позбавлення волі, а в решті цей же вирок залишити без зміни.
Судді:
Паневін В.О. Кліменко М.Р. Косарєв В.І.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.