Справа № 22- 148 2007 року Головуючий суддя у 1 інстанції - Незнамова І.М.
Суддя-доповідач в Апеляційному суді - Буцяк 3.І.
1 лютого 2007 року місто Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка 3.І.
суддів Шимківа С.С., Ковалевича С.П.
з участю секретаря судового засідання Іванової І.С.,
позивачки
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду від 18 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання дитини,
встановила:
Рішенням Кузнецовського міського суду від 18 жовтня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, починаючи з 08 серпня 2006 року, стягнуто щомісячні аліменти в розмірі 360 грн. на навчання їх повнолітнього сина ОСОБА_3.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі позивачка просить апеляційний суд його скасувати і ухвалити у справі нове рішення, посилаючись на порушення місцевим судом норм чинного законодавства. Вважає, що суд безпідставно стягнув аліменти на навчання сина у твердій грошовій сумі, оскільки вона у позовній заяві просила стягнути їх з відповідача у розмірі 1/8 частини його заробітку і вказані вимоги в судовому засіданні підтримала в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, і це встановлено судом першої інстанції, сторони від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3, який навчається на денному відділенні Київського національного технічного університету «Київський політехнічний інститут» і потребує матеріальної допомоги на період навчання.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
З поданої ОСОБА_3 позовної заяви видно, що позивачка дійсно спочатку просила суд визначити розмір аліментів на навчання сина у частковому відношенні від заробітку відповідача. Проте у процесі розгляду справи погодилася на стягнення їх у твердій грошовій сумі в розмірі 360 грн. щомісячно, що підтверджується протоколом судового засідання (а. с. 20 зв., 21).
Зауважень щодо неповноти або неправильності цього протоколу позивачка не подала.
Відповідач погодився сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 360 грн. на навчання сина.
Тому з урахуванням викладеного вище апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги правильності висновку місцевого суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. , ст.ст. 10, 60, 303, 307, 308, 313, 314, 315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кузнецовського міського суду від 18 жовтня 2006 року залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_1 7(сім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, що пов'язані з розглядом справи, перерахувавши їх на розрахунковий рахунок Апеляційного суду Рівненської області № 37313005001930 ЗКПО 02893096 в Управлінні Державного казначейства України в Рівненській області МФО 833017.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.