Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
Харків
30 червня 2015 р. № 820/14606/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.
за участю:
представника позивача - Довгого В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної фінансової інспекції в Харківській області
до Вовчанської міської ради
про зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - Державна фінансова інспекція в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати Вовчанську міську раду (код ЄДРПОУ 04058663), виконати вимогу від 23.05.2014 № 770-15/1449, а саме: забезпечити відшкодування до місцевого бюджету зайво виплаченої заробітної плати за не проведення атестації робочого місця, працівникам Вовчанських ДНЗ у сумі 40028,29 гривень;
- забезпечити відшкодування до місцевого бюджету зайво нарахованої та виплаченої доплати за розширення зони обслуговування в сумі 9362,13 гривень;
- забезпечити зарахування в рахунок майбутніх платежів зайво нарахованого та сплаченого ЄСВ в сумі 17928,72 гривень, або забезпечити повернення помилково сплачених коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 13.03.2014 р. по 29.04.2014 р. було проведено планову ревізію міського бюджету, фінансово-господарської діяльності органів місцевого самоврядування - Вовчанської міської ради за період з 01.10.2012 по 01.03.2014 року, за результатами якої складений акт від 08.05.2014 р. №770-20/089. Вказаний акт підписаний посадовим особами служби без зауважень та заперечень. На підставі п.7 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 р. №2939-ХІІ голові Вовчанської міської ради направлено законну та обґрунтовану вимогу №770-15/1449 від 23.05.2014 року щодо усунення виявлених під час перевірки порушень в строк до 23.06.2014 р. Однак, до теперішнього часу залишаються не усунутими недоліки, викладені в вимозі, в частині вжиття заходів по усуненню порушень в сумі 67319,14 гривень. Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог, наполягав на зобов'язанні судом відповідача виконати вимогу ДФІ.
Відповідач - Вовчанська міська рада, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, в порядку передбаченому ст.33-35 КАС України.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач - Вовчанська міська рада є державним органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси відповідної територіальної громади та дії в її інтересах. Міська рада включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 28.05.2003 року за ідентифікаційним кодом - 04058663.
На виконання п. 8.3.6.1 Плану контрольно - ревізійної роботи ДФІ України на І квартал 2014р. та на підставі направлень від 12.03.2014р. № 1, від 13.03.2014 р. №3, від 20.03.2014 р. №12, від 15.04.2014 р. №97, №99 працівниками ДФІ у Харківській області проведена планова ревізія міського бюджету, фінансово-господарської діяльності органів місцевого самоврядування Вовчанської міської ради за період з 01.10.2012 по 01.03.2014 року, результати якої оформлені актом №770-20/089 від 08.05.2015 р. (т.1 а.с.11-56).
23.05.2014р. позивач - ДФІ в Харківській області, посилаючись на вказаний вище акт ревізії, видав вимогу №770-15/1449. (т.1 а.с.9-10).
Як вбачається із вимоги, позивач вимагає від відповідача вжити заходи щодо відшкодування до місцевого бюджету зайво виплаченої заробітної плати за не проведення атестації робочого місця, працівникам Вовчанських ДНЗ у сумі 40028,29 гривень; зайво нарахованої та виплаченої доплати за розширення зони обслуговування в сумі 9362,13 гривень; зайво нарахованого та сплаченого ЄСВ в сумі 17928,72 гривень, або забезпечити повернення помилково сплачених коштів. Усього сума збитків складає 67319,14 гривень.
На момент подачі позовної заяви всі пункти вимоги, окрім пункту 1, 2, 3 відповідачем виконані, що не заперечується позивачем.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення у формі вимоги, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті ревізії, суд встановив, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені приписами Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".
Частиною 1 та 2 ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
У силу положень ч.1 ст.4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
З положень наведеної норми закону чітко і безумовно слідує, що законодавець надав органам державного фінансового контролю повноваження по встановленню винних у допущенні фактів порушення законодавства посадових осіб та матеріально відповідальних працівників підконтрольної установи.
За змістом пунктів 1, 7, 10 згаданого вище Закону, органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів
Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами (затверджено постановою КМУ від 20.04.2006р. №550; далі за текстом - Порядок №550), положення якого спрямовані на законодавчу деталізацію правовідносин з приводу реалізації органами державного фінансового контролю владних управлінських функцій контролю у спосіб проведення інспекцій також зазначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до п.46 Порядку №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Аналізуючи положення наведених норм законодавства, суд доходить висновку, що письмова вимога органу державного фінансового контролю за своєю правовою суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень, породжує для зобов'язаної особи правові наслідки у вигляді необхідності вчинення певних дій, а відтак, з огляду на приписи ст.8 Конституції України, має, по-перше, містити чітке викладення суті владного припису, котре унеможливлює неоднозначне розуміння як змісту, так і порядку виконання висунутої органом управління вимоги, у по-друге, допускати реальну можливість виконання владного припису.
Проте, при виданні спірної вимоги №770-15/1449. (т.1 а.с.9-10) суб'єкт владних повноважень не забезпечив дотримання закону, позаяк владні приписи власного письмового рішення виклав не чітко, не зрозуміло, що створює ймовірність їх неоднозначного і множинного тлумачення та спричиняє неможливість їх виконання.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги.
Такі збитки мають відшкодовуватися у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
З огляду на зазначене, в органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для відповідача.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем пред'явлена вимога №770-15/1449. (т.1 а.с.9-10), пункти якої вказують на виявлені збитки та їх розмір, загальна сума якого складає 67319,14 гривень.
З огляду на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю про стягнення таких збитків, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14), від 28 жовтня 2014 року (справа № 21-462а14), від 26 березня 2015 року (справа № 21-330а15) і окружний адміністративний суд не знаходить правових підстав для залишення при розв'язанні спору поза увагою правових позицій, які викладені Верховним Судом України в згаданих судових актах.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Харківській області є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Харківській області до Вовчанської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 06 липня 2015 року.
Суддя О.В. Панченко