копія
18 серпня 2015 р. Справа № 818/2647/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції у Сумській області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Кругляк Юлії Іванівни, третя особа: ОСОБА_3, про визнання нечинним та скасування запису про державну реєстрацію права власності,-
Позивачка звернулась до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що за свого життя її батько - ОСОБА_4 подарував їй квартиру за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому її сестри оскаржили договір дарування у судовому порядку, дві сестри відмовились від спадщини на користь третьої - ОСОБА_3. Рішенням у цивільній справі № 1806/2-425/11 було визнано недійсною довіреність на особу, яка уклала договір та сам договір дарування, скасовано право власності за ОСОБА_1 на спірну квартиру. Судовим рішенням у справі № 592/581/13-ц визнано за ОСОБА_3 право власності на 3/4 квартири, згодом на підставі договору дарування від 23.03.2015 року право власності на 3/4 частини квартири зареєстровано за ОСОБА_5 Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачці на праві власності належить 1/4 квартири, ОСОБА_5 належить 3/4 квартири на підставі договору дарування. Вважає, що право власності за ОСОБА_3 на 3/4 спірної квартири було зареєстроване протиправно, оскільки державний реєстратор при реєстрації повинен був керуватись вимогами ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у такому випадку відновилось би право власності попереднього власника - ОСОБА_4, а позивачка, як спадкоємець, мала б змогу прийняти у власність 1/4 квартири. Позивачка не має правовстановлюючого документа на свою частку квартири, оскільки договір дарування визнаний судом нікчемним. Це порушує її права, як власника майна. Просить визнати нечинним та скасувати запис про державну реєстрацію права власності на 3/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, внесений 27.06.2014 року Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала із зазначених підстав.
В судовому засіданні представник відповідачів проти позову заперечувала. Пояснила, що 27.06.2014 року до реєстраційної служби звернулась ОСОБА_3 із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Реєстрація проведена в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", визначених законом підстав для відмови у реєстрації у відповідача не було. Просить відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши поясненя осіб, що беруть участь у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16.10.2009 року між ОСОБА_4, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до умов якого ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
16.11.2009 року комунальним підприємством "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на квартиру (а.с. 8).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 липня 2012 року у справі № 1806/2-425/11 визнано, зокрема, нікчемним договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 та скасовано право власності за ОСОБА_1 на квартиру (а.с. 13-17).
Рішенням Ковпаківського районного суду від 04.03.2014 року у справі № 592/581/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно в порядку спадкування визнано за ОСОБА_3 право власності на 3/4 частини квартири (а.с. 18-19). 27.06.2014 року державним реєстратором здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на підставі рішення суду (а.с. 29).
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 25.03.2015 року право власності на спірну квартиру зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 16.10.2009 року (1/4 частка), ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 23.03.2015 року (3/4 частки) (а.с. 20-21).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав визначено у частині 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якої у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 42 та частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;
5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;
5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;
6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Відповідно до ч. 4 с. 24 Закону відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
27.06.2015 року ОСОБА_7 подала до реєстраційної служби заяву про державну реєстрацію права власності на майно на підставі рішення Ковпаківського районного суду м. Суми у справі № 592/581-13-ц. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів державним реєстратором була проведена реєстрація права власності за ОСОБА_7 на нерухоме майно. Будь - яких обставин, які б могли бути підставою для відмови в проведенні державної реєстрації суду не повідомлено.
Посилання позивачки на те, що державний реєстратор при здійсненні реєстрації права власності за ОСОБА_7 повинен був керуватись вимогами ч. 2 ст. 26 Закону суд вважає необгрунтованим. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.03.2014 року у справі № 592/581/13-ц за ОСОБА_7 визнано право власності на частину квартири з послідуючою державною реєстрацією прав на нерухомість у реєстраційній службі. Частиною 2 статті 26 Закону регулюються відносини щодо реєстрації прав у разі скасування судом рішень про державну реєстрацію, а не визнання судом права власності на майно, тобто ця норма права не може застосовуватись до спірних правовідносин.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що державний реєстратор під час реєстрації права власності на частину квартири за ОСОБА_7, діяв у відповідності до вимог законодавства, а відтак, вимоги позивачки про визнання нечинним та скасування запису про державну реєстрацію права власності на 3/4 квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, внесений 27.06.2014 року Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції у Сумській області, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Сумського міського управління юстиції Сумської області Кругляк Юлії Іванівни про визнання нечинним та скасування запису про державну реєстрацію права власності - відмовити за необгрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
З оригіналом згідно
Суддя Л.М. Опімах