Справа № 2а-6023/10/1770
31 січня 2011 року 13год. 10хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Здолбунівської об'єднаної державної податкової інспекції
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості,
Здолбунівська ОДПІ звернулася з позовом до відповідача про стягнення заборгованості перед бюджетом зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 5710, 90 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов заперечив. Вважає позов податкового органу не обгрунтованим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки ним сплачено суму заборгованості в повному обсязі.
Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 23.03.2001 року ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Відповідач перебуває на обліку платника податків в Дубенській об'єднаній державній податковій інспекції.
Станом на 30.11.2010 року згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по сплаті орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 5710, 90 грн.
Заборгованість суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 5710, 90 грн. виникла на підставі:
- декларації за 2010 рік № 1595 від 01.02.2010 року - на суму 3252, 13грн. (за травень-листопад 2010 року);
- податкового повідомлення-рішення від 24.06.2010 року № 007521740/0 на суму 170, 00 грн.;
- податкового повідомлення-рішення від 24.06.2010 року № 0075341740/0 на суму 1008, 80 грн.;
- податкового повідомлення-рішення від 19.10.2010 року № 0094511740/0 на суму 363, 27 грн.;
Дані обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця , копією заяви про взяття на облік платника податків, копією довідки про взяття на облік платника податків , копією договору оренди землі від 10.01.2006 року , копією податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік , копією податкового повідомлення від 24.06.2010 року № 007521740/0 , копією податкового повідомлення від 24.06.2010 року № 0075341740/0, копією податкового повідомлення від 19.10.2010 року № 0094511740/0, обліковою карткою платника податків, довідкою про заборгованість відповідача станом на 17.05.2010 року , розрахунком суми боргу відповідача .
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»плата за землю, яка включає в себе земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності, належить до загальнодержавних та справляється на всій території України.
Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Згідно п. 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Однак, станом на дату розгляду справи судом відповідач не сплатив заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 5710, 90 грн., визначену на підставі податкових декларацій, яка є узгодженою.
Відповідно до п. 4.2.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Крім того, відповідно до п.17.3. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»сплата (стягнення) штрафних санкцій, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Станом на дату розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 5710,90 грн.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету заборгованість в сумі 5 710 (п'ять тисяч сімсот десять) грн. 90 коп.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жуковська Л.А.