24 січня 2012 р. Справа № 2-а-5412/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича,
Суддів: Жданкіної Наталії Володимирівни,
ОСОБА_1,
розглянувши у порядку письмового провадження подання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №2-а-5412/10/0270 за позовом ОСОБА_2 до 1) Міністерства фінансів України, 2) Державної судової адміністрації України, 3) Головного управління Державного казначейства України, 4) Територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до 1) Міністерства фінансів України, 2) Державної судової адміністрації України, 3) Головного управління Державного казначейства України, 4) Територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.01.2011р. частково задоволено вищезазначений адміністративний позов, а саме: визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області щодо не повного обсягу нарахування та виплати заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати судді Гайсинського районного суду Вінницької області Кравцю Валерію Івановичу; визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не врахування при розробленні проектів Державного бюджету України на 2010 рік вимог постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р. "Про оплату праці суддів"; постановлено стягнути з Міністерства фінансів України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з 01.05.2010 року по 01.12.2010 року в розмірі 47386 (сорок сім тисяч триста вісімдесят шість) гривень 38 (тридцять вісім) копійок; щомісячному грошовому утриманню працюючих суддів за період з 01.05.2010 року по 01.12.2010 року в сумі 47110 (сорок сім тисяч сто десять) гривень 58 (п'ятдесят вісім) копійок; компенсацію втрати частини заробітної плати і частини щомісячного грошового утримання працюючих суддів, як форми оплати праці, в зв'язку з порушенням термінів їх виплат в сумі 2325 (дві тисяч триста двадцять п'ять) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.
Відповідачами по справі оскаржено постанову від 13.01.2011р., однак ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.07.2011р. апеляційні скарги залишено без задоволення, а постанову ВОАС від 13.01.2011р. - без змін.
10.01.2012р. на адресу суду надійшло подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.12.2011р. № К-1092/5-2202/16 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по адміністративній справі №2-а-5412/10/0270.
Представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в судове засідання не з'явився, в поданні від 29.12.2011 року № К-1092/5-2202/16 просив розглянути подання без участі державного виконавця.
Стягувач (позивач) ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду подання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах адміністративної справи.
Представники 1) Міністерства фінансів України, 2) Державної судової адміністрації України, 3) Головного управління Державного казначейства України, 4) Територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомленні належним чином, про що свідчать телефонограми та факсограми, повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Разом із тим, частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неявку сторін, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, відсутність потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути питання щодо відстрочення виконання рішення суду в порядку письмового провадження.
При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали подання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу і порядку виконання судового рішення по справі №2-а-5412/10/0270, дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
13.01.2011р. постановою Вінницького окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_2 до 1) Міністерства фінансів України, 2) Державної судової адміністрації України, 3) Головного управління Державного казначейства України, 4) Територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області щодо не повного обсягу нарахування та виплати заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати судді Гайсинського районного суду Вінницької області Кравцю Валерію Івановичу; визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо не врахування при розробленні проектів Державного бюджету України на 2010 рік вимог постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 р. "Про оплату праці суддів"; постановлено стягнути з Міністерства фінансів України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації України для виплати ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі за період з 01.05.2010 року по 01.12.2010 року в розмірі 47386 (сорок сім тисяч триста вісімдесят шість) гривень 38 (тридцять вісім) копійок; щомісячному грошовому утриманню працюючих суддів за період з 01.05.2010 року по 01.12.2010 року в сумі 47110 (сорок сім тисяч сто десять) гривень 58 (п'ятдесят вісім) копійок; компенсацію втрати частини заробітної плати і частини щомісячного грошового утримання працюючих суддів, як форми оплати праці, в зв'язку з порушенням термінів їх виплат в сумі 2325 (дві тисяч триста двадцять п'ять) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.
Рішення суду набрало законної сили.
Частиною 1 ст. 263 КАС України визначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року №14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
З аналізу вказаних вище положень КАС України вбачається, що питання щодо встановлення способу та порядку виконання судового рішення вирішується після видачі виконавчого листа та відкриття виконавчого провадження, про що постановляється державним виконавцем відповідне рішення.
Більше того, дана норма спрямована на створення оптимальних умов для належного та якісного виконання рішення суду у процесі виконавчого провадження, а підставою для її застосування є обставини, що перешкоджають належним чином виконати рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
При цьому необхідно зауважити, що суд, встановлюючи спосіб та порядок виконання постанови, не може змінювати суті прийнятого рішення.
Обґрунтовуючи підстави для встановлення способу та порядку виконання судового рішення, заявник посилається на те, що рішення суду не виконується в зв'язку з тим, що згідно листа Міністерства фінансів України від 14.12.2011р. №31-15030-03-10/31188, боржник - Міністерство фінансів України не в змозі виконати рішення суду від 13.01.2011р. по адміністративній справі №2-а-5412/10/0270 у зв'язку з тим, що будь-які видатки можуть здійснюватись лише при наявності бюджетних призначень, які передбачені законом про Державний бюджет України. Головним розпорядником коштів державного бюджету щодо виконання бюджетної програми "Виконання рішень судів на користь суддів" є Державна судова адміністрація України. Враховуючи викладене, виконання рішень судів вказаної категорії має здійснюватись за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених в Державному бюджеті головному розпоряднику бюджетних коштів -Державній судовій адміністрації України.
Однак, на думку суду, наведені заявником доводи не можуть розцінюватися як виняткові випадки, що ускладнюють та виключають можливість виконання рішення суду.
Крім того, встановлення іншого способу виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13.01.2011р. по справі № 2-а-5412/10/0270 фактично змінить суть даного рішення.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості подання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 29.12.2011 року № К-1092/5-2202/16, а тому, на підставі вищевикладеного, враховуючи наведені заявником аргументи, подання про зміну встановлення способу і порядку виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13.01.2011 року не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 165, 185, 254, 263 КАС України суд, -
Відмовити у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу і порядку виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13.01.2011р. у справі №2-а-5412/10/0270 за позовом ОСОБА_2 до 1) Міністерства фінансів України, 2) Державної судової адміністрації України, 3) Головного управління Державного казначейства України, 4) Територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості
Копію ухвали надіслати сторонам по справі, державному виконавцю.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Томчук Андрій Валерійович
Судді Жданкіна Наталія Володимирівна
ОСОБА_1