м. Вінниця
18 серпня 2015 р. Справа № 802/1883/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
за участю секретаря судового засідання: Боровської Т.А.
представника позивача: Супруна М.І.
представників відповідачів: Мельник О.В., Черпітяк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс"
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області, головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області
про: стягнення коштів
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області, головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про стягнення коштів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку із протиправною бездіяльністю відповідачів з виконання судових рішень по бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість на користь позивача, утворилась пеня в розмірі 1 377 375,35 грн.
На адресу суду 18.08.2015 року від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Згідно даної заяви позивач просить стягнути на його користь з Державного бюджету України пеню з податку на додану вартість в сумі 1 376 464,10 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Окремо зазначив, що право ТОВ "Поділляагротранс" на бюджетне відшкодування податку на додану вартість встановлено на підставі рішень суду, які набрали законної сили та обов'язкові до виконання у справах № 2а/0270/708/11, № 2а/0270/1967/11, № 2а/0270/813/12 № 2а/0270/5044/11 Оскільки вказані рішення відповідачами своєчасно не виконані, позивачем самостійно розраховано пеню в розмірі 1 376 464,10 грн. за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ. Дану суму позивач просить суд стягнути на його користь.
Представник Вінницької ОДПІ щодо адміністративного позову заперечив в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні.
Представник головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області щодо адміністративного позову також заперечив в повному обсязі та просив відмовити в його задоволенні. Окремо зазначив, що вказана сума пені є не обґрунтованою, оскільки бюджетне відшкодування ПДВ на користь ТОВ "Поділляагротранс" здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 в порядку черговості надходження виконавчих листів за зверненням позивача, а тому твердження останнього щодо заборгованості бюджетного відшкодування ПДВ є безпідставними.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 18.05.2005 року, за ідент. номером 33553300.
Судовими рішеннями, які набрали законної сили, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема:
постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.05.2011 року у адміністративній справі № 2а/0270/708/11, залишеною без змін ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 року та Вищого адміністративного суду України від 29.04.2014 року стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 290 650 грн., за червень 2010 року в розмірі 246 004 грн. Загальна сума складає 536 654 грн. (а.с. 10-33).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року у справі № 2а/0270/1967/11, яка залишена без змін ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 року та Вищого адміністративного суду України від 03.02.2014 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року в сумі 299 868 грн. (а.с. 34-48).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.05.2012 року у справі № 2а/0270/813/12, яка залишена без змін ухвалами Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 року та Вищого адміністративного суду України від 23.10.2012 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 7823 грн. за жовтень 2010 року в розмірі 325 183 грн., за листопад 2010 року в розмірі 460 461 грн., за грудень 2010 року в розмірі 190 703 грн. Загальна сума складає 2 028 904 грн. (а.с. 49-72).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року у справі № 2а/0270/5044/11, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 року та Вищого адміністративного суду України від 03.12.2014 року стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 357 731 грн., за лютий 2011 року в розмірі 146 323 грн., за березень 2011 року в розмірі 225 821 грн., за квітень 2011 року в сумі 47 508 грн. Загальна сума складає 777 383 грн. (а.с. 73-94).
Як свідчать матеріали справи, на виконання вказаних судових рішень бюджетне відшкодування податку на додану вартість на користь позивача здійснено органом Державного казначейства України 26.02.2015 року.
На думку позивача, право на бюджетне відшкодування ПДВ на його користь на підставі вказаних рішень виникло з 01.01.2011 року, тобто з дати набрання законної сили Податковим кодексом України. Оскільки відповідачами зобов'язання з відшкодування ПДВ у відповідності до норм податкового законодавства на користь ТОВ "Поділляагротранс" не виконувалось, позивачем самостійно нарахована пеня в сумі 1 376 464,10 грн. за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ, яку останній просить стягнути.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Щодо заборгованості бюджетного відшкодування ПДВ по справам № 2а/0270/708/11, № 2а/0270/1967/11 та № 2а/0270/813/12.
Згідно із п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, передбачених цим Законом.
Як свідчить зміст вказаних рішень, право позивача на бюджетне відшкодування з ПДВ виникло протягом 2010 року, зокрема: згідно постанови № 2а/0270/708/11 за травень 2010 року в розмірі 290 650 грн., за червень 2010 року в розмірі 246 004 грн.; згідно постанови 2а/0270/1967/11 за липень 2010 року в сумі 299 868 грн.; згідно постанови № 2а/0270/813/12 за жовтень 2010 року в розмірі 325 183 грн., за листопад 2010 року в розмірі 460 461 грн., за грудень 2010 року в розмірі 190 703 грн.
Обґрунтовуючи адміністративний позов у цій частині, ТОВ "Поділляагротранс" посилається на положення п. 200.23 ст. 200 ПК України, якою передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Проте, Податковий кодекс України набрав чинності з 1 січня 2011 року, тоді як спірні правовідносини щодо бюджетного відшкодування на користь позивача сум ПДВ виникли та існували під час дії Закону України "Про податок на додану вартість", який у свою чергу не містив норми щодо нарахування пені на суму бюджетної заборгованості.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Стосовно розрахунку заборгованості бюджетного відшкодування ПДВ у справі № 2а/0270/5044/11.
Як свідчать матеріали справи та встановлено в судовому засіданні постановою Вінницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін апеляційною та касаційною інстанціями стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 357 731 грн., за лютий 2011 року в розмірі 146 323 грн., за березень 2011 року в розмірі 225 821 грн., за квітень 2011 року в сумі 47 508 грн. Загальна сума складає 777 383 грн. Сума пені по сумах бюджетного відшкодування з ПДВ, яка розрахована позивачем самостійно, у вказаній справі складає 268 910,21 грн.
Обґрунтовуючи вказану позовну вимогу, позивач зазначає, що термін простроченої суми бюджетного відшкодування складає: по декларації за січень 2011 року 1394 дні, по декларації за лютий 2011 року 1365 дні, березень 2011 року - 1335 дні, квітень 2011 року - 1303 дні.
Відповідно до п. 200.15 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Тобто з моменту зупинення виконання рішення суду, яким визнано право особи на бюджетне відшкодування ПДВ, орган казначейського обслуговування, який здійснює таке відшкодування зобов'язаний зупинити процедуру нарахування бюджетних коштів. При цьому строк, протягом якого сума ПДВ повинна бути відшкодована платнику також зупиняється до закінчення судового оскарження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.08.2012 року виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року у адміністративній справі № 2а/0270/5044/11 зупинено до закінчення касаційного перегляду вказаної постанови за касаційною скаргою Вінницької ОДПІ (а.с. 117).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.12.2014 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2012 року у адміністративній справі № 2а/0270/5044/11 залишено без змін.
Таким чином, протягом часу перегляду судом касаційної інстанції постанови від 17.01.2012 року, остання не повинна і не могла бути виконана. А тому суд не погоджується з терміном прострочення бюджетного відшкодування ПДВ та сумою пені, розрахованою позивачем.
Більше того, відповідно до п. 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (далі - Порядок № 845) рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно п. 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Згідно із п. 23 Порядку № 845 стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.
Орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.
У разі коли на дату надходження виконавчого документа або у процесі його виконання розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п'яти робочих днів зазначений розмір із стягувачем, про що повідомляє органу Казначейства за встановленою формою.
Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства.
Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.
Відповідно до наданих пояснень представника ГУ Державного казначейства України у Вінницькій області та представлених доказів в судовому засіданні встановлено, що на адресу ГУ ДКУ у Вінницькій області 14.05.2012 року від позивача надійшла заява № 05/11-ДС від 11.05.2012 року та оригінал виконавчого листа, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 12.04.2012 року у справі № 2а/0270/5044/11 щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Поділляагротранс" суми бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2011 року в розмірі 357 731 грн., за лютий 2011 року в розмірі 146 323 грн., за березень 2011 року - 225 821 грн., за квітень 2011 року - 47 508 грн. Загальна сума стягнення складає 777 383 грн.
15.05.2012 року Управління казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області надіслало запит до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про розмір залишку не відшкодованих сум ПДВ, що рахується в бюджетній заборгованості ТОВ "Поділляагротранс" за рішенням суду.
22.05.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Вінниці надано довідку щодо залишку не відшкодованих сум ПДВ ТОВ "Поділляагротранс" у розмірі 357 731 грн., 146 323 грн., 225 821 грн., 47 508 грн.
Головним управлінням ДКУ у Вінницькій області 23.05.2012 року листом № 15-20/201-2239 направлено пакет документів до Державної казначейської служби України для подальшого його виконання.
16.03.2015 року ГУ ДКУ у Вінницькій області отримано реєстр стягувачів, яким здійснюється відшкодування ПДВ за судовим рішенням від 25.02.2015 року. Даний реєстр свідчить про те, що Державною казначейською службою України в порядку черговості надходження виконавчих документів платіжним дорученням № 8483 перераховано на користь ТОВ "Поділляагротранс" бюджетну заборгованість з ПДВ в сумі 777 383 грн.
Таким чином, в даному випадку відшкодування бюджетних коштів з ПДВ здійснюється в порядку черговості надходження виконавчих документів за самостійним зверненням позивача до органів Казначейства відповідно до Порядку № 845. Норми статті 200 Податкового кодексу України, на які посилається позивач, не застосовуються, відтак відсутнє їх порушення.
Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, відповідачі в обґрунтування своєї правової позиції довели, що діяли у спосіб та в межах повноважень передбачених чинним законодавством, а тому твердження позивача про бездіяльність в діях суб'єктів владних повноважень є необґрунтованими та безпідставними. Відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович