25 серпня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/3038/15
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді - Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -
06 серпня 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за липень 2015 року в розмірі 768,36 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, позивач просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача в розмірі 768,36 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надіслав письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що відповідному пенсіонеру пенсія була призначена до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Відтак, оскільки закон не має зворотної сили, на думку відповідача, ТОВ "Чиста криниця" не зобов'язане відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_1.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених даною статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 20 серпня 2015 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ТОВ "Чиста криниця" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 30731271 /а.с. 13-15/.
За особовим рахунком відповідача відображено заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 гр. ОСОБА_1, за липень 2015 року в розмірі 768,36 грн.
Посилаючись на те, що ТОВ "Чиста криниця" у добровільному порядку не відшкодувало суму витрат, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Разом з цим, у зв'язку з набранням 01.01.2015 чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, підстави для подальшого звільнення платників такого податку від відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відсутні.
Суд критично оцінює заперечення відповідача з посиланням на те, що відповідному пенсіонеру пенсія була призначена до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Відтак, оскільки закон не має зворотної сили, на думку відповідача, ТОВ "Чиста криниця" не зобов'язане відшкодовувати Пенсійному фонду України, витрати на виплату і доставку пільгової пенсії , призначеної ОСОБА_1.
З даного приводу суд зазначає наступне. Позивач звернувся до суду про стягнення з ТОВ "Чиста криниця" заборгованості, яка виникла у липні 2015 році в розмірі 768,36 грн, у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. У той час, УПФУ в Новосанжарському районі не заявляє до стягнення суми витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, виплаченої гр. ОСОБА_1 з моменту призначення йому такої пенсії. Тобто, на думку суду, принцип того, що закон не має зворотної сили мав би місце в тому випадку, якби позивач заявляв до стягнення суми, що були виплачені пенсіонеру до 01 січня 2015 року.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано доказів оскарження розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за липень 2015 року в розмірі 768,36 грн. Відтак, розрахунок є чинним та підлягає виконанню.
Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 вказаної Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У відповідності до приписів пункту 6.4 вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства, згідно вимог пункту 6.7 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Управлінням складено та надіслано ТОВ "Чиста Криниця" розрахунок фактичних витрат з липня 2015 року, в якому визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_1 в розмірі 768 грн 36 коп. /а.с. 11/.
Відповідач отримав вказаний розрахунок 10.07.2015, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 12/.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідач доказів, що свідчили б про погашення означеної суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, суду не надав.
Разом з цим, наявність у відповідача обов'язку з відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій гр. ОСОБА_1 за липень 2015 року в розмірі 768,36 грн підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.
З огляду на викладене, вимоги позивача є правомірними і обґрунтованими. А відтак, позов необхідно задовольнити у повному обсязі.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста криниця" (код ЄДРПОУ 30731271) на користь управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 22532536 ) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2 в розмірі 768,36 грн (сімсот шістдесят вісім гривень тридцять шість копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.С. Бойко