Справа № 815/2866/15
21 серпня 2015 року
10год.00хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства “Перемога” про стягнення,-
До суду надійшла адміністративна позовна заява Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства “Перемога”, вул. Кооперативна, 19, смт. Великодолинське, Овідіопольський р-н, Одеська область, 68732, код ЄДРПОУ 00413239, р/р 260002302403801, МФО 328209, АБ “Південний”, м. Одеса, на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області /Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач - УК в Овідіопольському районі, МФО - 828011, р/р - 31219230700360, код ЄДРПОУ - 37929461, суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році, у розмірі 22 447,22 грн., та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 628,32 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що перевіркою Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014рік встановлено, що ПрАТ “Перемога” не забезпечило виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця. За зазначене правопорушення до відповідача було застосовано адміністративно-господарські санкції у розмірі 22 447, 22 грн. Проте всупереч вимогам ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів України”, відповідач самостійно у строк до 15 квітня 2015 року адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не сплатив, у зв'язку із чим йому було нараховано пеню у розмірі 628, 32 грн. за 28 днів прострочення. Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню, становить 23 075, 54 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. (від 17.08.2015 року вх.№20455/15).
Відповідач у судові засідання не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення на адресу підприємства, зазначену у довідці з ЄДРПОУ, судових повісток, які були отримані відповідачем 25.06.2015р., 14.07.2015р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Заперечень проти позову судом не отримано.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що 17 лютого 2015 року відповідачем до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача у 2014 році складала 36 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не зазначений, кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність не зазначена.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вказаного звіту Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 21.04.2015р.було складено розрахунок адміністративно-господарських санкцій за 2014 звітний рік (а.с. 6), згідно якого відповідно до фактичної кількості робочих місць у 2014 році норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. Відповідно до пункту 2 розрахунку середньооблікова кількість штатних працівників за звітний рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність дорівнює 0. З огляду на зазначене у пункті 3 розрахунку позивач розрахував, що кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами складає 1 робоче місце. Сума адміністративно-господарських санкцій складає 22 447,22 грн.
Розрахунок адміністративно-господарських санкцій надісланий на адресу ПрАТ «Перемога» 15.05.2015р. (а.с.7).
Середньорічна заробітна плата штатного працівника визначається діленням суми фактичних нарахувань за звітній рік за заробітною платою штатних працівників (фонд оплати праці) на середньооблікову численність штатних працівників (808,10*1000:36=22447, 22 грн.).
Сума адміністративно-господарських санкцій визначається як добуток середньорічної заробітної плати на кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами (22447,22*1=22447,22 грн.)
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”).
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону (ч. 3 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42 затверджена форма звітності № 10-ІІІ “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” та Інструкція щодо її заповнення. Згідно п. 3.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до п. 3.2. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року №1442/11722. За таким же правилом визначається середньооблікова кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
Згідно із ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом. Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів на: фінансування цим Фондом заходів, які здійснюються центральними органами виконавчої влади та підпорядкованими їм установами, у тому числі спеціалізованими, і підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної (за поданням Національного комітету спорту інвалідів України) та професійної реабілітації інвалідів; надання підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, цільової позики (на поворотній основі з терміном повернення до трьох років) на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у межах коштів, передбачених на зазначені потреби у відповідному році. Цільові позики підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів надаються лише за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни; фінансування витрат на професійне навчання інвалідів, у тому числі за направленням державної служби зайнятості, на професійне навчання інвалідів із числа випускників спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх навчальних закладів на спеціалізованих робочих місцях підприємств, організацій інвалідів; надання фінансової допомоги на здійснення заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної (за поданням Національного комітету спорту інвалідів України) та професійної реабілітації інвалідів (відновлення працездатності шляхом забезпечення інваліда технічними реабілітаційними засобами, створення умов для занять фізичною культурою і спортом, оплата навчання та перекваліфікації, створення на робочому місці інваліда належних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, випуск для інвалідів спеціальної літератури та аудіозаписів для їх професійної підготовки), працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць, у тому числі спеціальних робочих місць, а також надання фінансової допомоги на технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування на них інвалідів та на технічне переоснащення виробництва підприємств, організацій громадських організацій інвалідів з метою створення додаткових робочих місць і працевлаштування на них інвалідів. Фінансова допомога надається лише за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни; надання підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості як безробітні або такі, що шукають роботу. Дотації надаються лише за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни; на функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі нецільового використання фінансової допомоги, позики або їх частин підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, або створення ними робочих місць для працевлаштування інвалідів у меншій кількості, ніж передбачалось умовами надання позики чи поворотної фінансової допомоги, відповідна сума цих коштів, проіндексована з урахуванням рівня інфляції, підлягає поверненню до державного бюджету на підставі відповідного рішення Фонду соціального захисту інвалідів. Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку та контролю за їх використанням, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів встановлюється законом. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, адміністративно-господарські санкції відповідач повинен був розрахувати і сплатити самостійно у строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, а саме до 15 квітня 2015 року. Згідно розрахунку позивача сума адміністративно-господарських санкцій, яку необхідно сплатити відповідачу, становить 22447,22 грн., проте за надісланим позивачем розрахунком сума санкцій також не була сплачена.
При цьому, відповідача було попереджено про те, що відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
На підставі вищевказаного на суму заборгованості було нараховано пеню у розмірі 628, 32 грн. за 28 днів прострочення сплати санкцій( з 15.04.2015 р. по 13.05.2015 р.).
Відповідно до ст.18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома. Інваліди можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з листа Овідіопольського районного центру зайнятості від 15 квітня 2014 року №280/17/02, ВАТ «Перемога» не інформувало Овідіопольський районний центр зайнятості шляхом подання звітів форми 3 ПН “Звіт про наявність вакансій” про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, про вільні місця робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Таким чином, з огляду на вищезазначене та оскільки відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження створення на підприємстві робочих місць для інвалідів, відповідно до нормативу, суд дійшов висновку, що нестворення згідно нормативу необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році виникло з вини відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідачем не надано ані заперечень проти позову, ані доказів на спростування обґрунтованості позовних вимог, тому суд вирішує спір на підставі наявних доказів.
З наведених підстав, суд вважає, що вимоги позивача підтверджуються наданими доказами, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ч.6 ст.128, ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства “Перемога” про стягнення задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Перемога” (вул. Кооперативна, 19, смт. Великодолинське, Овідіопольський р-н, Одеська область, 68732, код ЄДРПОУ 00413239, р/р 260002302403801, МФО 328209, АБ “Південний”, м. Одеса), на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рахунок управління Державної казначейської служби України в Одеській області / Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Одержувач - УК в Овідіопольському районі, МФО - 828011, р/р - 31219230700360, код ЄДРПОУ - 37929461, суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі 22447(двадцять дві тисячі чотириста сорок сім)грн. 22коп. та пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 628(шістсот двадцять вісім)грн. 32коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя М.М. Аракелян