ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
25 серпня 2015 року Справа № 813/4120/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша Володимира Миколайовича, розглянувши у м. Львові у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути податковий борг із Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) на загальну суму 806,04 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив у встановлені законом строки податковий борг по орендній платі з фізичних осіб, що складається із основного платежу та пені.
Відповідачу скеровувалась копія ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі від 05.08.2015 року за його зареєстрованим місцем проживання, отримана відповідачем 10.08.2015 року.
Заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову у встановлений ст. 183-2 КАС України строк до суду не надходило.
На підставі ч. 4, 5 ст. 183-2 КАС України суд розглянув справу одноособово без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Оцінивши повідомлені позивачем обставини та долучені до справи докази на їх підтвердження суд встановив наступне.
Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Львівської міської ради 30.06.2009 року як суб'єкт підприємницької діяльності.
Відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб, що складається із основного платежу в сумі 795,20 грн. та пені в розмірі 10,84 грн.
Заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість складає 806,04 грн.
Вказана основна сума податкового боргу виникла на підставі:
-податкової декларації з плати за землю № 9008939102 від 20.02.2014 року.
Позивачем також вживались заходи щодо погашення ФОП ОСОБА_1 податкового боргу, зокрема виставлено податкову вимогу № 223-25 від 06.02.2015 року.
Відтак, кошти в розмірі 806,04 грн. підприємцем добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, а тому за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у значних розмірах.
Спірні правовідносини регулюються положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.
Відповідно до ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.41.5 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Підпунктом 20.1.28 п.20.1 ст.20 ПК України визначено право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
У п. 57.1 ст.57 ПК України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказана ним сума податкових зобов'язань є не узгодженою, оспорювалась в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи, суд дійшов до висновку, що згадане податкове зобов'язання є податковим боргом. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача, а тому податковий борг підлягає стягненню.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню.
Згідно вимог ч. 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-165, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь державного бюджету кошти в сумі 806,04 грн. (вісімсот шість гривень чотири копійки).
Постанова виконується негайно відповідно до п.9 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Сакалош В.М.